WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

першокласників зокрема.
1. Наявність допитливості та інтересу.
2. Вміння спостерігати, спостережливість.
3. Увага до слова, мовлення.
4. Вплив (наявність) емоційних переживань.
5. Спеціальне навчання, спрямоване на оволодіння мислительними операціями.
Ідеями В.О.Сухомлинського ми керувалися в розробленому посібнику з розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти "Барвисте мовлення" (Орап М.О. Барвисте мовлення. Зошит з розвитку мовлення. 1 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 80 с). Оскільки мовлення нероздільно пов'язане з мисленням, на нашу думку, уроки розвитку мовлення саме в період навчання грамоти найповніше сприятимуть розумовому вихованню школярів. Період навчання грамоти - час, коли діти систематизують наявні знання та активно поповнюють цю систему. Взаємопов'язаний розвиток мислення і мовлення створює оптимальні умови для розумового виховання дітей.
Продемонструємо на прикладах можливості організації розумового виховання першокласників у процесі розвитку їхнього мовлення.
1. Розвиток допитливості. Допитливість, за В.О.Сухомлинським, це вияв пізнавального інтересу дитини. З'являється він тоді, коли дитина сприймає достатню кількість образів. Чим більше предметів і явищ зовнішнього світу сприймає дитина, тим більше вона бачить незрозумілого, загадкового, тим яскравіше виявляється її інтерес. "Допитливість, цікавість - це віковічні властивості людини. Де немає допитливості - немає школи" [З, 79]. Таким чином, основним джерелом розумової активності та рушійним мотивом мисленнєвої діяльності дитини В.О.Сухомлинський вважав наявність у неї інтересу, бажання дізнатись нове. Але й це бажання також потрібно виховувати, постійно дбаючи про розширення кола речей і явищ, які сприймає та осмислює учень. Саме тому в тексти вправ із розвитку мовлення ми включили слова на означення предметів, яких діти, можливо, й не бачили раніше, наприклад, ехидна, тюлень, папуга, факел, сом.
Завдання на розв'язання кросвордів сприяють розвиткові у дітей інтересу до навчання, тобто створенню реальних пізнавальних мотивів навчальної діяльності
2. Тісно пов'язане із допитливістю дітей уміння спостерігати: не просто бачити предмети та явища, а розрізняти в них істотні ознаки, найменші деталі та елементи. В.О.Сухомлинський зазначав, що "спостережливість, уважність, допитливість - ці якості великою мірою визначають розумовий розвиток та успішність учнів" [2, 57]. Для того, щоб ці якості стали фундаментом розумового виховання, їх потрібно цілеспрямовано формувати. Поєднуючи вправи з розвитку мовлення із завданнями, що активізують вміння спостерігати, вчитель мас змогу здійснювати розумове виховання першокласників. Наприклад, у посібнику "Барвисте мовлення" вміщені вправи, в яких учням пропонується зіставити два малюнки, знайти відмінність між малюнками і скласти речення. / 3. Вплив слова на розумовий розвиток дитини. Крізь усі наукові праці В.О.Сухомлинського проходить думка про нерозривний зв'язок між книгою та розумовим виховання л учня. "Дитина не бачить краси оточуючого світу, якщо вона не відчула краси слова, прочитаного в книзі" [4, 267]. Але до того, як прочитати перше слово, дитина повинна почути читання матері й батька, вчителя, відчути крісу художніх образів. "Краса й сила твору торкають серце й хвилюють розум лише за умови, що дитина відчула найтонші відтінки слова ще до того, як навчилася читати" [4, 273]. Тому на уроках навчання грамоти перед учителем постає завдання ознайомити учнів з різноманітними відтінками слів, синонімами, різними словами на позначення одного й того ж предмета чи явища. Так, наприклад, ознайомлюючи за допомогою посібника "Барвис-те мовлення" учнів із українською народною піснею "Сорока-ворона" (мал. 2), вчитель запитує: "Якими словами ви б назвали найменше сороченя?"
Ознайомлення з новою буквою - можливість розвитку мислення і мовлення дітей одночасно. "Для більшості дітей букви - це малюнки. І кожний малюнок щось нагадує" [4, 106]. Враховуючи цю тезу, слід давати дітям і завдання на порівняння літери із предметами, використовувати вірші.
Наприклад:
"Be" - смішний велосипед:
Ні назад, ані вперед.
(Т.Коломієць)
Дві букви Н та П стоять,
Як перекладинки в дворі.
П - для дорослих - мам і тат.
Н - для зарядки - дітворі.
(І.Січовик)
Вивчаючи накреслення кожної літери, учні придумують і вкладають у кожний малюнок реальний зміст; при цьому буква осмислюється і швидше запам'ятовується.
4. Слово лише тоді буде для першокласників значущим, коли викликатиме емоції. "Я досягав того, щоб слою було для дитини не просто позначенням речі, предмета, явища, але несло в собі емоційне забарвлення - свій аромат, найтонші відтінки" [4, 105]. Емоційна пам'ять посідає значне місце у житті дитини молодшого шкільного віку. Все, що для них є емоційно забарвленим набагато краше запам'ятовується, довше утримує їхню увагу та глибше осмислюється.
Вагомим важелем розумового виховання першокласника є інтелектуальні почутті - емоції, що виникають в результаті його пізнавальної активності, а саме: радість відкриття нового, здивуванні інтерес.
Але не менш значущими емоції, що виникають у дітей під час слухання і читання віршів, казок, оповідань, складання власних розповідей, споглядання та описі картин природи. Саме тому у посібнику "Барвисте мовлення" ми запропонували матеріал для складання оповідань, який викликає у дітей усмішку, пожвавлення, бурхливе обговорення.
Спеціальне навчання, спрямоване на оволодіння мислительними операціями, синтезує вміння дітей спостерігати, уважність до слова, інтерес та пізнавальні емоції. Вчителям слід цілеспрямовано створювати ситуації, в яких дітям потрібно щось проаналізувати, узагальнити, порівняти, згрупувати. Підкреслюючи це, В.О.Сухомлинський пропонував ввести у школі спеціальні уроки розвитку мислення.
У порадах батькам [2] він наводить приклад милування лісом разом з дітьми. Після опису лісу вихователь ставить дітям запитання: "А чим відрізняється старий ліс від молодого?" "Дитина побачила те, на що вона ніколи б не звернула уваги, якби ви не збудили в неї бажання дізнатися, чому в молодому лісі рівні рядки" [2, 48].
Пошук учнями істотних ознак предметів і явищ навколишнього світу є необхідною передумовою мислительного розвитку. У період навчання грамоти є можливість для розвитку всіх мислительних операцій, наприклад, складання речень за аналогією (мал. 3), порівняння (м і. 4), пошук зайвого слова, узагальнення (мал. 5).
У цій статті ми прагнули продемонструвати можливості навчального процесу в період навчання гримоти з організації розумового виховання першокласників. Урахування ідей В.О.Сухомлинського щодо розумового виховання дає змогу розвивати мовлення і мислення у взаємозв'язку. Проблема ж системи вправ, спрямованих на розвиток власне мисленнєвих операційу період навчання грамоти потребує подальшого обговорення і глибшого аналізу.
Loading...

 
 

Цікаве