WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

термінології, символів, імен, назв, дат, понять, існуючих між ними зв'язків і залежностей, відображених у правилах, законах, закономірностях, формулах.
Основним завданням інтелектуального розвитку є розвиток мислення взагалі та різних його видів. Воно також передбачає оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією). Важливим завданням інтелектуального розвитку є формування в учнів культури розумової праці, до якої належать навчальні вміння. їх поділяють на загальні, які використовуються під час вивчення будь-яких навчальних предметів (вміння читати, слухати, усно висловлювати свої думки, писати, працювати з книгою, контролювати себе), і спеціальні - необхідні для оволодіння знаннями в певній галузі (вміння читати ноти, технічні креслення, карти, слухати музичні твори, записувати числа, формули, нотні знаки, користуватися словниками, довідниками тощо).
Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової роботи, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і т. ін. Вона передбачає і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам'яті та використання різних її видів - логічної, моторної, зорової; вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах.
Формуванню інтелектуальних умінь сприяють певні типи завдань:
- дослідницькі (спостереження, дослід, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції і т. ін.);
- порівняльні, що свідчать про подібність або відмінність понять, складних явищ;
- спрямовані на впорядкування мислительних дій, а також користування алгоритмами або самостійне їх складання;
- аналіз і узагальнення ознак для виділення явища в певний клас чи вид.
Особливе значення для інтелектуального розвитку має формування наукового світогляду учнів.
Науковий світогляд - цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до дійсності й самої себе.
Його основу становлять погляди і переконання, сформовані на основі знань про природу, суспільство, які є внутрішньою позицією особистості.
Світогляд складається з таких підсистем:
- загальних знань (основи формування поглядів і переконань);
- світоглядних умінь (розумові операції, здатність робити висновки та ін.);
- сукупності почуттів, в яких виражається позиція особистості;
- можливостей вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (цілеспрямованість, рішучість, самовладання, принциповість).
Науковому світогляду властиві: правильне бачення минулого і сучасного (наукової картини світу), здатність передбачати розвиток подій і явищ суспільства та природи, гуманістичний характер.
Література
1. Алексюк A.M. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання. -К.: Вища школа, 1998.
2. Базелюк 1.1. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук, метод, зб-к. К.: Рад. шк., 1988. Вид 5, 117ст.
3. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. - М.: Просвещение, 1984, 64с.
4. Гареев В.М., Куликов СИ., Дурко Е.Н. Принципы модульного обучения // Вестник высшей школы. - 1987. - №8. - с.30-33.
5. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь. - 1997. -376ст.
6. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. М.: Просвещение, 1983. - 144с.
7. Дидактика средней школы / Под ред. М.А. Данилова, М.Н. Скаткина. М.:
Просвещение, 1982. - 319с.
8. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961.-239с.
9. Жарова А.В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1982. - 75с.
10. Жильцов П. А. Повышение эффективности учебно-воспитательного процеса. // Советская педагогика. - 1986. -№11.- с.63-69.
11. 3анков Л.В. Дидактика и жизнь. М.: Просвещение, 1968. 230с.
12. Богданова О. С. і Петрова В. I. Методика виховної роботи в початкових класах. - М., 1975.
13. Збандуто С. Ф. Педагогіка. - К., 1965.
14. Фіцула М. І. Педагогіка. - К., 2001.
15. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч посібник. - К.: Либідь, 2002.
16. Богуш А. М. Смовська О. І. Етичні бесіди в 1- 3 класах. - К., 1981.
17. Гореєва В. М. Виховання культури поведінки школярів. - К., 1983.
18. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу. - К., 1971.
19. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. - К., 1978.
Додаток
Сучасний етап розвитку суспільства висуває нові вимоги до організації освіти. Процес реформувати освіти здійснюється у напрямку зміни мети. Першочерговим завданням є не організація передачі знань, а процес формування навичок і вмінь самостійного здобуття знань. За такого підходу нової актуальності набувають погляди В.О.Сухомлинського на розумове виховання школярів. Педагог розмежовував поняття "набуті Репання" і "розумове виховання", зазначаючи, що неможливо ототожнювати освіченість людини, коло знань, набутих у школі та рівень розумового розвитку. "Розумове виховання - дуже складний процес, що включає в себе становлення світоглядних переконань, ідейної і творчої цілеспрямованості розуму в тісній єдності з працею, суспільною активністю особистості, що гармонійно поєднує в собі навчально-виховний процес у школі і життя суспільства" [1, 98]. Таким чином, здобуті школярами знання - лише передумова розвитку їхнього мислення, що в свою чергу дасть їм змогу надалі самостійно оволодівати новими знаннями. "Гармонійне розумове виховання може бути здійснено за умови, якщо здобутком вихованців стають найбільш цінні інтелектуальні багатства людства. Програма загальноосвітньої школи передбачає вивчення основ наук про природу і суспільство, про людський організм і мислення, про працю, про мистецтво" [1, 101]. Але, як зазначає В.О.Сухомлинський, накопичення знань само собою не означає впливу знань на особистість дитини. Лише якщо учень нав-читься використовувати ці знання на практиці, якщо вони стануть основою його духовного життя, їх можна вважати основою розумового виховання дитини. "Серцевиною розумової вихованості є світоглядна спрямованість переконань, побудованих па знаннях" [1, 100]. Для того, щоб знання стали основою формування особистості школяра, необхідно створити такі умови виховання і навчання, які б спонукали дітей до самостійного здобуття знань. А це можливо за умови такого навчання, яке в першу чергу передбачає вироблення у дитини стійких пізнавальних потреб та інтересів. "Мислення на уроці починається там, де в учня з'являється потреба відповісти на запитання. Викликати цю потребу - це й значить поставити мету розумової праці" [3, 79].
Аналізуючи праці В.О.Сухомлинського, можна виділитинизку факторів, які педагог вважав основними для успішного розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку та
Loading...

 
 

Цікаве