WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

Формування інтелектуальних вмінь у молодших школярів в процесі навчання - Курсова робота

діяльність викликає емоції, бажання долати труднощі, спробувати власні сили в оволодінні навчальним матеріалом;висока оцінка наукових знань у суспільстві збагачує мотиваційне тло навчальної діяльності учнів;колективний характер навчальної діяльності створює сприятливу атмосферу і прагнення посісти відповідне місце серед однолітків: почуття власної гідності є важливою передумовою позитивного ставлення до навчання;успіхи в навчанні спонукають до навчальної діяльності;справедлива оцінка здобутків учня в навчанні стимулює його позитивне ставлення до навчання.
Дитина за своєю природою - істота допитлива, прагне пізнати невідоме їй притаманні нормальна увага, уява, пам'ять, мислення та інші психічні якості. Все це є запорукою успішного навчання в школі.
Існують два типові варіанти навчальної діяльності учня:
1. Навчальна діяльність відбувається під керівництвом учителя (прийняття пропонованих ним навчальних завдань і плану дій; здійснення навчальних дій і операцій для розв'язання поставлених завдань регулювання навчальної діяльності під контролем учителя і самоконтролем;аналіз результатів навчальної діяльності, здійснюваної під керівництвом учителя);
2.Навчальна діяльність здійснюється самостійно (планування або конкретизація завдань своєї навчальної діяльності планування її методів, засобів і форм;самоорганізація навчальної діяльності;саморегулювання навчання;самоаналіз результатів навчальної діяльності).
Внутрішній процес засвоєння знань складається з таких ланок: сприймання-осмислення і розуміння-узагальнення-закріплення-застосування на практиці.
Сприймання-відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на органи чуття людини.
Цьому передує підготовка учнів до участі в процесі навчання;формування активного позитивного ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності;створення мотиваційного тла;опора на попередні знання і досвід;зосередження уваги учнів на об'єкті пізнання. Така підготовка позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Тому новий навчальний матеріал необхідно викладати лаконічно, узагальнюючи й уніфікуючи його, акцентуючи на смислових моментах навчальної інформації. Водночас слід "очистити" цей матеріал від зайвої інформації, розмежувати відносно самостійні одиниці навчального матеріалу, щоб він мав чітку, зрозумілу і легку для запам'ятовування структуру, відмінну від структури інших одиниць інформації.
Найважливіше на цьому етапі-перше враження учня від навчальної інформації, яке надовго залишиться в його свідомості. Тому воно повинно бути правильним. Головну увагу слід зосередити на візуальній подачі навчальної інформації(90% отримуваної людиною інформації-зорова).
Осмислення навчального матеріалу - процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формування теоретичних понять, ідей, законів.
Розуміння - мислитель ний процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей і зв'язків предметів, явищ і подій дійсності.
Без глибокого проникнення в сутність процесу або явища неможливо домогтися повного засвоєння навчального матеріалу. Цей процес складається з таких етапів: усвідомлення, осмислення, розуміння (осягнення). Учні можуть досягти повного осмислення і розуміння навчального матеріалу завдяки аналізу, синтезу, порівнянню, індукції, дедукції.
Узагальнення - логічний процес переходи від одиничного до загального або від мети загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явну дійсності.
Узагальнюючи навчальний матеріал, учитель повинен звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять. Варіативний характер неістотних ознак позначається на характері та ефективності пізнавальної діяльності учнів.
На особливу увагу заслуговує абстрагування (процес мисленого відділення одних ознак конкретного предмета з численних інших ознак). Розрізняють два види абстрагування: виокремлення істотних ознак (позитивне абстрагування), виокремлення і відхилення неістотних ознак (негативне абстрагування).
У деяких випадках осмислення й узагальнення залежать від уміння вчителя поєднувати позитивне і негативне абстрагування.
Повноцінне осмислення і узагальнення можливе за умови, що воно базується на достатніх наукових знаннях, які забезпечують широке використання порівняння, аналогії та доведення. На цьому етапі відбувається систематизація навчального матеріалу, в основі якої - класифікація фактів, явищ, процесів.
Закріплення знань. умінь і навичок - спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу.
Запам'ятовування навчального матеріалу починається з його сприймання та осмислення. Проте цього не достатньо, щоб учень вільно ним володів. Тому вчитель проводить закріплення навчального матеріалу, яке залежить кількості та якості цього матеріалу, а також від емоційного стану учнів. Важливе значення має первинне, поточне і узагальню вальне повторення.
Повторення повинно бути цілеспрямованим, мати певну мотивацію, бути правильно розподіленим у часі, здійснювати частинами або в цілому залежно від остаточного результату, не допускати механічного запам'ятовування.
Застосування знань. умінь і навичок - перехід від абстрактного до конкретного.
Воно реалізується у виконанні різноманітних вправ, самостійних робіт, на лабораторних і практичних заняттях, у різних видах повторення, творах та ін. Міцному засвоєнню знань сприяє застосування їх у розв'язанні варіативних завдань. Особливе значення для повноцінного застосування знань на практиці мають між предметні зв'язки, вирішення різних життєвих завдань, коли доводиться використовувати комплекс знань із різних навчальних предметів.
1.2. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-пізнавальної діяльності, розвитку емоційної сфери школярів, їх самостійності й творчої ініціативи.
Мотив навчання є внутрішньою причиною, яка спонукує учня вчитися. Він безпосередньо впливає на його ставлення до навчальної діяльності й позначається на якості набутих ним знань.
Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів класифікують як пізнавальні так соціальні.
Пізнавальні мотиви закладені в самому процесі навчання: допитливість, інтерес до знань, потреба в розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань про навколишню дійсність, різноманітні інтелектуальні почуття (здивування. сумнів), прагнення здобути нові знання й навички, застосовувати, вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності.
Пізнавальний інтерес може бути зумовлений самим змістом навчального матеріалу, діяльністю учнів на уроці, стосунками між учителем і учнями. Він формується завдяки розкриттю практичноїзначущості знань, цікавому викладу матеріалу,
Loading...

 
 

Цікаве