WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення уроків з позакласного читання - Курсова робота

Методика проведення уроків з позакласного читання - Курсова робота

адекватно і нестандартно оцінювати прочитаний твір.
Наприклад:
Цікавий веселий смішний
Прекрасний чарівний кумедний
Хвилюючий чудовий суворий
Чим ширший оцінний словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття і переживання з прочитаною книжкою.
Отже, формуючи читацьку самостійність, маємозабезпечити дітям можливість потрапити у бібліотечні фонди та читальні зали.
Уроки-звіти - особливі і за змістом, і за формою їх проведення. Це можуть бути уроки-ранки, колективний звіт по групах, захист читацьких формулярів, урок-га, урок-подорож…
Для уроку звіту типова така структура:
1. Розгляд рекомендаційних списків кожної групи.
2. Групові виступи учнів за заданим вчителем планом.
3. Доповнення, розширення читацького досвіду (інтересу, кругозору) учнів.
4. Колективна літературна гра.
Замість звичного рекомендаційного списку у "Куточку читача", доречним тепер є плакати-завдання з планом підготовки до групових виступів:
- подумайте, які книжки ви б хотіли дібрати в список до заголовку наступного уроку позакласного читання;
- напишіть такий список і оформіть його малюнками, листівками;
- намалюйте малюнок до якогось епізоду твору (зробіть витинанку, ліплення..);
- підберіть загадки, прислів'я за темою уроку;
- навчіться цікаво і виразно розповідати про прочитане вами.
Водночас такі завдання якоюсь мірою спонукають до колективних форм підготовки і проведення уроку. Зазначимо, що молодші школярі тяжіють до групових форм роботи, сприймають їх як цікаву навчальну гру, готуються і працюють з більшою віддачею і відповідальністю. Крім того, організація таких форм роботи дає змогу кожному школяреві активно проявити себе, показати і застосувати свої читацькі знання в нових умовах.
Такі уроки потребують певної підготовчої роботи. За два тижні до кожного проводиться коротка настановча бесіда, повідомляється тема уроку і форма його проведення. Класоводові варто продумати склад кожної групи, враховуючи побажання учнів. До групи мають входити як сильні, так і слабші школярі. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лідера (бригадира, капітана), який постійно цікавитиметься станом підготовки до уроку. За кілька днів до нього готується виставка книжок, учнівські плакати…
Щоб урок позакласного читання проходив цікаво і в певному темпі, бажано, щоб в куточку читача постійно вивішувались і обновлялись зразки відповідей, якими учні будуть керуватись під час підготовки до виступу про прочитану книжку чи твір. Наприклад:
" Ось книжка, яку я прочитав (ілюстрація)
" А це оповідання. Про яке я хочу розповісти (повна назва)
" Це головний герой, якого я хочу вам представити (малюнок)
" Ось що пише автор про нього: "…."
" А ще ось що: "…." (зачитую).
" Твір називається, думаю, так тому, що…
Як бачимо, бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст. Вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру, яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.
Така робота на уроках підготує дітей-читачів коротко, але змістовно і логічно передавати зміст твору.
7. Бібліотечні уроки
Проблема дитячого читання багатоаспектна. На шляху прилучення дітей до книжки і читання вже багато зроблено. Але і досі проблема розумного. Повноцінного читання не може вважатися вирішеною.
Учителі початкових класів розуміють, що він них значною мірою залежить, чи стануть їх вихованці активними читачами, полюблять книжку, чи залишаться байдужими до літератури. Педагоги переконані, що бібліотека з її великим фондом літератури, довідково-бібліографічним апаратом допомагає виховувати в учнів потребу самостійно читати, розширює читацькі інтереси.
Важливо сформувати у молодших школярів ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, фундаменту освіти і самоосвіти, осередку, де можна не лише поповнити знання, але й поспілкуватися чи посперечатися з однодумцями.
Ці завдання допомагають розв'язувати бібліотечні уроки. Це уроки незвичайні. Їх мета - виховання культури читання. інтересу до книжки як засобу засвоєння шкільних наук, розвитку бібліотечно-бібліографічних навичок, бажання працювати з додатковими виданнями.
Проводити бібліотечні уроки не обов'язково лише у бібліотеці. Місцем їх проведення можуть бути читальний зал, кімната казки, відповідно оформлена класна кімната, куточок природи, шкільна бібліотека…
Якщо бібліотечні уроки безпосередньо проводяться у бібліотеці, то їх і проводить бібліотекар.
Важливо, щоб теоретичні знання подавались з лементами використання грамзаписів чи радіопередач, мультфільмів чи діафільмів, гри-загадки, конкурсів. Якщо ж бібліотечний урок проводиться в іншому місці, то його проводить учитель і по можливості запрошує до співпраці бібліотекаря. Як фахівець він може надати консультації класоводові з бібліотечно-бібліографічних знань, допомогти оформити в класі книжкову виставку з відповідної теми, дібрати цікавий матеріал до уроку, провести гру, літературну вікторину. До такого співробітництва слід залучати і батьків класу, звертаючи їхню увагу на значення інформаційної культури у майбутньому дітей.
Дуже важливим є перше заняття: "Дім, де живуть книжки", мета якого - формування образного уявлення про дім для книжок, образу бібліотеки як берегині людського знання.
Ознайомлення з бібліотекою починається з подорожі по цьому дому. Переходячи від стелажа до стелажа, з кімнати в кімнату, першокласники переконуються, що це великий і впорядкований дім, що книжкам у ньому затишно і добре.
Бібліотекар підводить малюків до "куточка першокласника" і докладно знайомить з добіркою книжок, з книжковою виставкою. Заодно він нагадує про правила користування книжкою (чисті руки, постійне місце для книжок, не виривати сторінок, не робити помітки, не вирізати малюнки) та правила спілкування з книжкою (чисте повітря в кімнаті, світло подає з лівого боку, правильна постава, перерви при читанні).
Далі бібліотекар підводить учнів до виставки дитячих журналів і повідомляє, що крім книжок для дітей щомісяця виходить багато журналів.
- Яку назву вони мають? Хто може прочитати назву журналу? (Показує якого). Які з них ваші знайомі? Звідки вони вам знайомі? (Учні пробують читати назви журналів, пізнають ті, які для них виписали батьки)
Журнал "Пізнайко" розглядається більш детально, відзначається, чому його так полюбляють наймолодші, з'ясовується загальний зміст журналу. Діти читають назву журналу, відзначають, що зображено на обкладинках, дають відповідь на запитання: чим відрізняється журнал від книжки? Потім йде читання одного чи двох текстів з журналу, відтворення їх змісту за поставленими запитаннями. Насамкінець
Loading...

 
 

Цікаве