WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення уроків з позакласного читання - Курсова робота

Методика проведення уроків з позакласного читання - Курсова робота

з газетою і дитячим журналом.
Заняття з позакласного читання в другомукласі будуються так, як і в першому класі, але використовуються. Крім заданих жанрів, науково-популярні статті, розширюються і поглиблюються читацькі інтереси.
У програмі з позакласного читання для третього класу основна увага приділяється самостійному читанню учнями казок, оповідань, повістей, науково-популярних творів.
Тематику позакласних занять учитель визначає сам. Виходячи з програмних вимог до знань, користуючись рекомендованим списком літератури для додаткового читання.
Завдання позакласного читання в третьому класі - розширення і поглиблення читацьких інтересів, ознайомлення з творами нових авторів, читання науково-художніх і науково-популярних творів.
Програма вимагає навчити третьокласників користуватись дитячою довідковою літературою, ознайомити з серіями книг, що пропонуються для читання дітям; вимагає виробити навички визначення орієнтовного змісту незнайомих книги за її елементами (титульною сторінкою, заголовком, передмовою, ілюстраціями).
Учні третього класу набувають навички орієнтації в карточці каталогу і уміння правильно записати в картку необхідну книгу, уміння вибрати книгу, користуючись каталогом дитячої бібліотеки чи відкритим доступом до книжкових полиць, уміння цілеспрямовано читати дитячу періодику, а також вести щоденник читача.
2. Зв'язок класного читання з позакласним
Як різновиди предмета класне і позакласне читання не ізольовані і не відірвані одне від одного. Позакласне читання ґрунтується на знаннях і уміннях, здобутих учнями на уроках класного читання. Успіх позакласного читання залежить передусім від сформованості навички читання вголос і про себе. Без цього виконати програмові вимоги позакласного читання немислимо. Звідси й залежність уроків позакласного читання від класного. Але залежність першого від другого не тільки в цьому. Уроки класного читання розвивають у дітей свідоме читання, без чого не уявляється ефективна робота над вихованням активного читача. Свідоме читання - це розуміння тексту, знаходження причиново-наслідкових зв'язків в описуваних подіях, уміння відповісти на запитання, переказати частину твору чи весь твір, знайти необхідні для відповіді місця у тексті і процитувати їх. Усьому цьому діти навчаються на уроках класного читання. Нарешті, позакласне читання спирається певною мірою і на ту любов до книги, яка з'являється у дітей в процесі роботи над творами на уроках класного читання.
У свою чергу, позакласне читання сприяє ефективному виконанню завдань класного читання. Маючи змогу у системі позакласного читання читати те, що їх цікавить, чим вони захоплюються, діти підвищують інтерес не тільки до читання взагалі, а й до уроків класного читання. Розширення читацького кругозору дозволяє вчителеві вводити до класного читання лементи зіставлення. Порівняння, узагальнення, що збагачує методику проведення уроків класного читання.
Проте, тематично методика не рекомендує "прив'язувати" позакласне читання до класного. Це ознак, не означає, що вчителеві взагалі не дозволяється пов'язувати тематику позакласного читання з класним, наприклад, порекомендувати учням ознайомитися з творами того письменника, оповідання чи вірші якого опрацьовуються в програмі класного читання. Відомо, що вчителі рекомендують школярам дібрати для позакласного читання казки різних народів чи казки про тварин, коли на уроках класного читання триває вивчення казки. Корисною для дітей може стати порада вчителя прочитати поезії Тараса Григоровича Шевченка в той час, як на уроках класного читання діти опрацьовують його творчість.
До взаємозв'язку між позакласним і класним читанням слід вдаватися лише тоді, коли для цього є умови і виникає необхідність, зокрема, коли діти готуються до відзначення ювілею якогось письменника. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості. Від умов роботи школи.
Якщо вчитель на уроці класного читання зацікавить дітей якоюсь темою, що в них з'явиться бажання ще щось прочитати з цієї теми.
Зв'язок може здійснюватись під час читання творів того чи іншого письменника. Наприклад, після читання оповідання М.Коцюбинського "Харитя" учитель рекомендує прочитати інші оповідання М.Коцюбинського.
Часто у читанках вміщені уривки з великих творів. Учитель, коли це можливо і доступно, рекомендує прочитати весь твір.
На уроках позакласного читання ці твори обговорюються. Внаслідок такого читання розширюються знання дітей про творчість певного письменника. Після читання в класі казки "Колосок" (1 кл.) учитель рекомендує дітям читати інші казки про тварин.
Ті навички роботи над книгою, які учні набувають на уроках класного читання, переносяться на самостійне читання: вміння вдумливо читати, виділяти головну думку, характеризувати героїв твору, виявляти своє відношення до зображених подій і вчинків героїв, зіставляти читане з життям.
У позакласній роботі з читання проводяться літературні ранки, ранки казок, вікторини, конкурси на краще читання. інсценізації тощо; вся ця робота розширює кругозір учнів, збагачує їхні знання і допомагає в роботі над творами у класному читанні.
3. Керівництво позакласним читанням
Позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя на уроках і в позаурочний час. Це й визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов'язки вчителя входить підготовка, організація і проведення масових позаурочних заходів, пов'язаних з читанням літературних ранків, вікторин, книжкових виставок, створення класних бібліотек). Третій: учитель повинен пропонувати читання, створення домашніх бібліотек у сім'ях учнів.
Завдання вчителя - залучити учня до читання дитячих книг в усьому тематичному і жанровому обсязі, доступному дитячому віку. При цьому не можна забувати також і про нахили й інтереси дітей, задоволення яких вони знайдуть у дитячих книгах.
Відповідно до цього класовод рекомендує учням тематику книг з урахуванням можливостей і уподобань школярів. З кожним роком тематика творів розширюється. Паралельно триває розширення знайомства з творами різних жанрів. Спочатку доцільно заохочувати учнів до читання художніх творів, потім припустимо рекомендувати літературу наукову, фантастичну, тобто таку, яка не вводиться в класне читання.
Підключись про сформування в школярів стійкого інтересу до книги, вчитель не може випускати з поля зору важливу дидактичну вимогу - враховувати в навчанні індивідуальні особливості дітей. Не всі вони мають однаковий ступінь підготовки до самостійного читання: володіють неоднаковою технікою читання і відрізняються загальним рівнем. Тому вчителеві доведеться оцінювати їх відповіді й участь в
Loading...

 
 

Цікаве