WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гра як форма організації навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей учнів на уроках історії - Реферат

Гра як форма організації навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей учнів на уроках історії - Реферат

стосунки між учнями класу.
4. Ігрове завдання треба подавати так, ніби воно не планувалось заздалегідь.
5. Необхідно постійно підбадьорювати учнів.
6. Щоб в дітей не виникло навіть думки про несправедливість результатів гри, слід передбачити належне журі.
7. Потрібно виготовити фішки або жетони для вручення кращим гравцям на етапах.
8. Переможців змагань вітають всі гравці.
9. Варто передбачити дипломи, грамоти, невелички призи для переможців, а також звання "Найкращий гравець", "Найдотепніший", "Мозковий центр" тощо.
10.Переможців попередніх ігор запросити до журі або експертної ради, доручити їм розробку гри.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи та урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.
Місце ігор на уроці та час, який відводиться на гру, залежать від кількох факторів: підготовки учнів, матеріалу, що вивчається; конкретної мети і т. ін. Так, якщо якась гра виконується вперше, їй можна відвести більше часу. Зате в подальшому така гра із вже засвоєними правилами та вимогами може проводитися протягом 5-10 хвилин і слугувати не тільки для повторення вивченого матеріалу, але й для розрядки на уроці.
Чи не найголовнішим прийомом у будь-якій педагогічній грі є дедукція, тобто виведення висновків з будь-якої події, логічне пояснення, підведення окремих фактів під загальні ознаки. Для того, щоб досягти результатів, учні повинні вибудувати цілий ланцюжок дедуктивних висновків, змоделювати задану ситуацію, проаналізувати її (тобто встановити зв'язки між її окремими ланками). Особливу користь дає застосування прийому дедукції під час проведення дидактичної гри "Логічні ланцюжки". Так, при вивченні теми "Суспільно-політичні рухи в Росії в 20-30-хрр. XIX ст." учням пропонується скласти логічні ланцюжки за зразком: "Петербург, "Північне товариство декабристів" - "Конституція" - М. Муравйов - Тульчин - ... - ... - ..." та інші. Гарні результати дає використання логічних ланцюжків у грі "Впізнай мене". У 8 класі при вивченні теми "Україна у другій половині XVII - на початку XVIII ст." можна, використавши гру, з'ясувати, чи добре учні познайомилися з історичними діячами того часу. Для цього складається логічний ланцюжок з кількох ланок. Гра може бути як індивідуальною, так і командною. Тоді вчителю слід продумати таку кількість логічних кроків, скільки учасників у складі команди. Завдання гравців - впізнати особистість, використавши якомога менше підказок-ланок, наприклад:
1. Ця особа походила зі старовинного шляхетського роду.
2. Він здобув гарну освіту, досконало знав п'ять мов.
3. В дитинстві був запрошений до двору польського короля Яна Казиміра.
4. Мав одну з найкращих в Україні бібліотек.
5. Зумів увійти в довіру до найвідоміших політичних діячів різних країн.
6. Широковідома історія його останнього кохання до сімнадцятирічної дівчини.
7. Був однією з найбільш суперечливих постатей в історії України.
8. Гетьман України, ім'я якого протягом майже трьох століть було сим-волом зради.
До прийомів, що дають гарні результати на уроках історії, слід віднести історичне передбачення. Головним під час використання цього прийому Є власний висновок дитини містить нові знання про явище, подію чи особу. Так, беручи участь у творчій грі "Вибори Президента України", учні 11 класу, які "висувань свої кандидатури у Президенти", мають запропонувати не тільки власні проекти розвитку держави, але й передбачити ті зміни, які обов'язково стануться у країні, якщо його "Президентські плани" втіляться у життя.
Гра вимагає не тільки певної суми знань, але й уміння вільно та творчо їх використовувати. Під час роботи з учнями для збудження інтересу до предмета можна використовувати такі форми гри: дидактичні (гра-вправа, гра-змагання, гра-загадка тощо), творчі та сюжетно-рольові (ділові, імі-таційні, театралізовані та ін.)
Роботу вчителя прийнято оцінювати за її кінцевим результатом. Але що ж таке кінцевий результат?
Більшість педагогів розуміє його як розвиток творчих можливостей дитини і загалом формування в ній особистості, внутрішніх настанов та принципів власної точки зору, життєвої позиції, врешті-решт,- чуйності, людяності, поваги не тільки до себе, але й до інших. Гра виховує відчуття ліктя друга й, у свою чергу, диктує необхідність підставити комусь свій; привчає копіткою, напруженою, але надзвичайно цікавою і захоплюючою працею здобувати знання, отримувати насолоду від перемог, отже, гра спрямована на досягнення цього кінцевого результату і переважно досягає його.
Психологи стверджують: "Деякі діти вибірково пропускають ті уроки, о яких вони не підготувалися" [43]. Це твердження доводять ігрові уроки: оскільки грати люблять всі, на такі уроки чекають з нетерпінням, до них завжди готуються, отже, не пропускають. Взявши для дослідження 10 уроків у 8 класі, коли в них про водилися турніри "Що? Де? Коли?", "Поле чудес", "Відгадай кросворд", "Веселе тестування" та інші, обчислили відсоток присутніх на них, який становив 92,6 %, що на 16,3 перевищує середній відсоток присутності учнів цього класу на звичайних уроках історії. І ще одна закономірність: якщо традиційних контрольно-підсумкових уроків діти чекають із побоюванням, а хитріші використовують будь-яку нагоду уникнути їх, то на ігрові йдуть залюбки; на них, щоб не підвести друзів по команді або ж просто отримати гарну оцінку, з'являються навіть ті діти, яких із певних причин не було на попередніх заняттях.
Для визначення ставлення школярів до ігор протягом двох навчальних років проводилося анкетування учнів 8-10 класів з таких питань:
1. Які форми уроку з історії вам найбільше подобаються? Чому?
2. Якби у вас була можливість обирати, за допомогою яких форм і методів підбити підсумок по темі, що б ви обрали:
а) контрольну роботу;
б) усне опитування;
в) підготовку доповідей чи рефератів;
г) роботу за індивідуальними картками;
д) гру;
є) щось інше?
3. Що вас найбільше приваблює в ігрових уроках?
4. Часто звертаючись до ігор та ігрових моментів на уроках історії, чи змінилося вашеставлення до предмета? В який бік?
5. Чи не виникає у вас бажання продовжити гру вдома? Яким чином?
Відповіді учнів свідчать про беззаперечний інтерес до гри.
Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів, робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим.
P.S. "Тільки особистість може виховати особистість".
Вже почалось мабуть майбутнє
Оце, либонь, вже почалось.
Не забувайте незабутнє,
Воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі,
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі.
Ліна Костенко.
Побудова демократичної України неможлива без створення людини нової генерації, яка розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим. Вчитель історії, як ніхто інший бачить, який внесок робить його предмет у справу освіти молоді, виробленню яких знань і навичок він сприяє, які цінності він виховує. Тому йому необхідно насамперед критично і творчо осмислити, проаналізувати та оцінити власну культуру та субкультуру соціуму, до якої він належить, щоб визначити основні питання: "чого" і "як" я навчатиму учнів.
Loading...

 
 

Цікаве