WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

іноземних спеціалістів). Доопрацьовуючи додаток до диплома, бажано включити в нього інформацію про акредитацію відповідної професійної освітньої програми, про рівень здобутої освіти і зарубіжні аналоги відповідного ступеня, про систему використаних оцінок знань і про застосовану методику визначення обсягу дисцип-лін. Доречно обсяг дисципліни наводити паралельно в академічних годинах (як це роблять тепер) і в кредитних годинах USCS або ECTS (додати стовпець). Розробляючи нову форму додатка до диплома, варто керуватися рекомендаціями щодо форми цього додатка, викладеними на сайті Європейського центру вищої освіти (CEPES) http://www.cepes.ro/hed/recogn/groups/diploma/pattern.htm
Цей підхід найдешевший і до того ж рекомендований Болонською декларацією.
8.2. Розміщення відповідних документів, стандартів і пояснень до них на офіційному сайті міністерства, а також на сайтах ЮНЕСКО та інших організацій, що займаються питаннями міжнародної освіти. Потрібно створити і розмістити в інтернеті опис російської системи освіти, кваліфікаційних вимог до випускників різних рівнів освіти і зразків усіляких документів. Нині така інформація є на сайті CEPES http://www.cepes.ro у розділі Academic Recognition and Mobility Recognition of Qualifications between the Russian Federation and other European Countries. Так само треба розмістити перелік вищих навчальних закладів, зазначивши акредитовані освітні програми (за аналогією з тим, як це роблять у ABET). Треба створити і розмістити в інтернеті довідник про зарубіжні системи освіти та освітні документи (за прикладом і на основі сайту ЮНЕСКО http://www.unesco.org/iau/whed.html).
8.3. Індивідуальна еквівалентизація освітніх програм окремих університетів у відповідних зарубіжних акредитаційних агентствах для незалежної експертизи якості запропонованих цими закладами програм і підготовки відповідних агентств і країн до ширшого визнання російських документів про освіту.
Можливо, Росії варто виявити ініціативу у створенні міжнародних освітніх стандартів, що включають назви наукових галузей, освітніх програм, ступенів, спеціальностей і навчальних дисциплін, одиниці виміру академічного навантаження, системи оцінки знань і виміру рівня навченості.
Рекомендації підгрупи 5 "Проблеми якості освіти"
1. Вивчення використовуваної у європейських країнах термінології у сфері якості, контролю, оцінки й акредитації якості, вимог до результатів освіти, визначення рівнів, дескриптів кваліфікації, тобто понятійного поля з погляду орієнтації на якість освіти.
2. Аналіз підходів до проектування результатів вищої освіти (досвід формування стандартів за галузями (профілями) вищої освіти, зокрема:
o стандарти ЄС з різних професій;
o визначення професійних профілів і відповідних результатів навчання з погляду вмінь, знань і компетенцій для п'яти предметних галузей (дворічний експериментальний проект "Гармонізація освітніх структур у Європі", ініційований групою європейських університетів і підтриманий Європейською комісією) та ін.
3. Вивчення процесів глобалізації професій.
4. Дослідження підходів (загальноєвропейських, країнових, галузевих), критеріїв, показників, оцінних засобів і технологій. Вивчення різноманітності загальнонаціональних, регіональних, предметних моделей (схем, інструментів, органів) оцінки і контролю якості (особливо в умовах федеративного державного устрою і переорієнтації з контролю факторів освітнього процесу на контроль результатів).
5. Вивчення документів Європейської асоціації університетів у сфері оцінки, контролю та акредитації якості освіти (розробка європейської "платформи" якості, європейського центру аналізу і синтезу інформації у сфері акредитації, наприклад, EQUIS).
6. Ознайомлення з правовими основами забезпечення, гарантії, оцінки, контролю та керування якістю вищої освіти (правове регулювання акредитації і правові наслідки акредитації; апеляція за результатами акредитації; роль і статус професійної акредитації, державно-громадської (громадської) акредитації тощо).
7. Аналіз систем оцінки, контролю, акредитації якості у європейських країнах, зокрема:
o моніторинг європейських мереж контролю й оцінки якості;
o установлення і підтримка зв'язків з ENQA - Європейською мережею контролю якості;
o ознайомлення з Рекомендаціями щодо європейської співпраці у сфері контролю якості, підготовленими Радою з освіти ЄС;
o вивчення досвіду акредитації нових ступенів "бакалавр - магістр";
o вивчення досвіду міжкраїнової акредитації, зокрема акредитації предметних галузей і національних акредитаційних структур.
8. Моніторинг концептуально-методологічних, правових, технологічних аспектів акредитації якості вищої освіти в постберлінський період.
9. Аналіз систем забезпечення, гарантії і керування якістю вищої освіти.
10. Аналіз систем професійної сертифікації випускників вищих навчальних закладів.
11. Дослідження процедур оцінки якості транснаціональної освіти.
11.1. Сформулювати і затвердити у вигляді державного стандарту мінімальні кваліфікаційні вимоги до випускників різних рівнів освіти (випускників середньої школи, бакалаврів, спеціалістів тощо). Потрібні як загальні вимоги, так і спеціальні (для окремих груп спеціальностей).
11.2. Відновити практику контролю залишкових знань з окремих дисциплін проведенням контрольних робіт або тестування (суцільного чи вибіркового) студентів різних курсів (сполучити з атестацією і самоатестацією).
11.3. Розробити й опублікувати рекомендації щодо створення системи якості навчання в межах вищого навчального закладу та її сертифікації на національному або міжнародному рівні. Сертифікацію на міжнародному рівні, за прикладом Томського політехнічного університету, можна проводити в агентстві National Quality Assurance http://www.nqa.org.
11.4. Зосередити увагу на питаннях розрахування середньої оцінки (GPA), обліку дисциплін, вивчених за вечірньою, заочною або дистанційною системою, обов'язкових і необов'язковихдисциплін, а також на вимогах до мінімального обсягу дисциплін, вивчених у будь-якому університеті, для здобуття диплома цього університету.
3. Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті: рекомендації Всеросійської наради і засідання Робочої групи для вивчення аспектів Болонського процесу
Москва, 23 квітня 2003 р.
Відповідно до наказу Міносвіти Росії від 04.03.2003 N 743 у Москві в Російському університеті дружби народів 23 квітня 2003 року відбулася нарада "Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті".
Організатори наради: Міністерство освіти Російської Федерації, Російський університет дружби народів, Центр порівняльної освітньої політики Міносвіти Росії, кафедра порівняльної освітньої політики зі статусом міжнародної кафедри ЮНЕСКО.
У нараді взяли участь ректори, проректори і керівники навчальних підрозділів вищих навчальних закладів. Їх учасниками були 312 представників 271 державного і недержавного навчального закладу Росії, представники Зальцбурзького семінару, Республіки Казахстан і Республіки Білорусь, члени Робочої групи Міносвіти для вивчення аспектів Болонського процесу.
Проблеми введення системи залікових одиниць у вищій професійній освіті Російської
Loading...

 
 

Цікаве