WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

і Таганрозький державний радіотехнічний університет" від 24.12.1999 N 1346.
Разом з просторовою мобільністю, на якій наголошено в Болонській декларації, у Росії слід і надалі зберігати традиції забезпечення професійної мобільності, в основі якої лежить фундаментальна загальна і професійна підготовка спеціалістів з вищою освітою. Дорожнеча переміщень людей у просторі має бути здебільшого компенсована дистанційним спілкуванням у процесі навчання і наукових досліджень.
Цільова спрямованість підвищення мобільності професійної освіти в Росії на найближчі десятиліття:
o забезпечення потреби локальних ринків праці спеціалістами достатньої кваліфікації;
o залучення іноземних студентів, передусім із країн СНД, до підготовки за базовими галузями знань, у яких наша країна зберігає конкурентоспроможність на світовому ринку.
Рекомендації підгрупи 3 "Системи залікових одиниць"
1. Принципи Болонського процесу передбачають розробку і використання системи залікових одиниць, яка покликана вирішити проблему порівняння освітніх програм, сприяти збільшенню академічної мобільності.
2. Система залікових одиниць - це механізм, що дозволяє кількісно оцінити в умовних одиницях виміру обсяг здобутої освіти, виходячи із середньої трудомісткості її здобуття за традиційної педагогічної технології очного навчання (лекції-семінари-практикуми, самостійна робота, контроль проміжний і на виході).
3. Нині у світовій системі вищої освіти найширше використовують різноманітні системи залікових одиниць (ECTS - європейська система, USCS - американська система, CATS - британська система, UMAP - країн Азії і басейну Тихого океану). Вибір однієї із цих систем або розробка національної системи залікових одиниць потребує спеціального дослідження. Як варіант, розраховуючи трудомісткість засвоєння дисциплін, можна використовувати методику, запропоновану Міносвіти Росії (36 годин загальної трудомісткості (27 астрономічних годин) оцінюють як одну залікову одиницю).
4. Уведення системи залікових одиниць доцільно супроводжувати перебудовою організації навчального процесу. Перебудова організації навчального процесу може бути спрямована на підвищення свободи вибору індивідуальної освітньої траєкторії, визначеної індивідуальним навчальним планом; удосконалення організації й оплати праці ПВС і НДП; стимулювання освоєння інформаційно-комп'ютерних технологій освіти.
5. Потрібно розробити систему нормативних документів, що визначають принципи побудови навчального процесу з використанням залікових одиниць, які регламентують методи атестації студентів з використанням бально-рейтингових систем, методики розрахунку навчального навантаження викладачів, порядок запису студентів на дисципліни, формування навчальних груп, уведення служб академічних консультантів тощо.
6. Міносвіти Росії і Навчально-методичне об'єднання, розробляючи нові державні освітні стандарти (ДОС) ВПО, мають ураховувати принципи Болонської декларації щодо введення системи залікових одиниць. Треба передбачити можливість суттєво збільшити у ДОС ВПО частку компонента вищого навчального закладу.
7. Робочій групі доручено розробити проекти Типового положення про організацію навчального процесу з використанням у вищих навчальних закладах залікових одиниць, а також Основних принципів формування макета типових навчальних планів у рамках нового покоління ДОС.
Рекомендації підгрупи 4 "Проблеми визнання документів про освіту"
1. Проблеми визнання документів про освіту (ДО) мають дві однаково важливі для Росії сторони: забезпечення визнання російських ДО за кордоном і визнання іноземних ДО в Росії. Слід розрізнити проблеми, пов'язані з академічним і професійним визнанням: на рівні вищого навчального закладу і працедавця відповідно.
2. На сьогодні система визнання іноземних ДО, закріплена законодавчо, не працює: за оцінкою самого Міністерства освіти через установлені законом процедури проходить близько 5 % ДО, які ввозять до країни. Де-юре визнання виконує Міносвіти Росії, де-факто визнання найчастіше відбувається на рівні вищого навчального закладу чи працедавця.
3. У законодавство про освіту потрібно внести зміни щодо визнання іноземних ДО, розмежувавши процедури академічного і професійного визнання.
4. Російська вища школа і ринок праці не готові сьогодні до кардинальної зміни порядку визнання ДО, у зв'язку з чим законодавчі ініціативи треба вносити після всебічного вивчення зарубіжного досвіду й апробації елементів нової системи визнання на пілотній групі провідних вищих навчальних закладів, де вже є відповідні напрацювання.
5. Уводити елементи нової системи визнання ДО треба поступово, у міру створення умов для розгортання такої роботи і підготовки спеціалістів відповідного профілю.
6. У кінцевому підсумку треба прагнути до такого:
o компетентними органами у справі академічного визнання мають бути заклади освіти із покладанням на них повної відповідальності;
o компетентними органами у справі професійного визнання мають бути спеціально відібрані громадські професійні об'єднання (передусім ті, що мають розгалужену мережу своїх відділень по Росії) з покладанням на них повної відповідальності;
o на допомогу освітнім закладам і професійним об'єднанням треба створити центри для оцінки ДО, на першому етапі - у кожному федеральному окрузі, надалі, імовірно, у кожному великому центрі вищої освіти;
o ввести порядок академічного й професійного визнання ДО, що включає потребу супроводжувати визнання висновком спеціально підготовленого і сертифікованого спеціаліста з визнання. Такий спеціаліст може бути працівником освітнього закладу і громадського професійного об'єднання або працівником центру оцінки ДО;
o залишити за Міносвіти Росії: а) роботу з підготовки і підписання міждержавних угод про взаємне визнання ДО; б) право контролю визнання ДО за попередньо розробленими відповідними механізмами; в) право сертифікації спеціалістів - оцінників ДО, що працюють в освітніх закладах, центрах оцінки ДО і в громадських професійних об'єднаннях.
7. Щодо забезпечення визнання російських ДО за кордоном зосередити увагу на такому:
- роз'ясненні широкій громадськості вищих навчальних закладів положень Ліссабонської конвенції, ратифікованої Росією 2000 року, і тих зобов'язань, які покладає на заклади освіти цяконвенція;
o підготовці законодавчої ініціативи для запобігання підробкам ДО;
o широкому впровадженні в практику російських освітніх закладів європейського додатка до диплома;
o розробці механізмів контролю за якістю підготовки і видачею російських ДО;
o розширенні кількості країн, з якими підписано угоди про взаємне визнання ДО, виходячи із геополітичних інтересів Росії.
У зв'язку з викладеним вважаємо доцільним просити Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет підготувати пропозиції щодо модернізації російської системи визнання ДО.
8. Поряд з процедурами визнання ДО треба використовувати механізми еквівалентизації. Вважаємо за потрібне використовувати кілька способів еквівалентизації російських освітніх програм і відповідних документів.
8.1. Використання додатка до диплома. Додаток треба зробити більшим за обсягом (на зразок використовуваних нині бланків додатків до дипломів для
Loading...

 
 

Цікаве