WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

Досвід Російської Федерації щодо входження в болонський процес (науковий реферат) - Реферат

Європи, ЮНЕСКО й інших організацій, що розробляють проблеми загальноєвропейського освітнього простору.
2. Нарада Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу
20 березня 2003 року в Санкт-Петербурзі на базі СПбДУ відбулася нарада Робочої групи щодо вивчення аспектів Болонського процесу, утвореної за наказом Міносвіти від 17.01.2003 N 101 .
Обговоривши академічні, наукові, політичні й культурні аспекти участі Росії в Болонському процесі та проблеми, пов'язані з інтеграцією російської вищої школи до Європейського простору вищої освіти, учасники наради зазначають, що Болонський процес - ефективний інструмент гармонізації систем вищої освіти країн - учасниць процесу. На думку учасників Робочої групи, входження Росії в Болонський процес слід розглядати у контексті національних інтересів Росії, розвитку зовнішньополітичного курсу країни, спрямованого на співпрацю та інтеграцію у Європу. Участь Росії в цьому процесі буде сприяти конкурентоспроможності російських освітніх послуг і кадрів викладачів та дослідників.
Багато російських вищих навчальних закладів уже тепер, виходячи із внутрішніх потреб, перейшли на багатоступеневу систему вищої професійної освіти (ВПО), передбачену Болонською декларацією 1999 року.
Нижче подано рекомендації наради за тематичними підгрупами, сформованими в ході підготовки до наради. Рекомендації мають попередній характер і підлягають уточненню щодо термінів виконання відповідних завдань.
Загальні рекомендації
1. Щоб забезпечити відкритість діяльності Робочої групи для професійного співтовариства і створити механізм "зворотного зв'язку", слід реалізувати програму інформаційної підтримки її діяльності (веб-сайт, тематичні номери періодичних видань Міністерства освіти тощо).
2. Потрібно запланувати і протягом 2003/2004 навчального року провести серію загальноросійських науково-методичних семінарів, розрахованих на різні групи працівників вищої школи, для обговорення матеріалів Робочої групи і суміжних проблем.
Рекомендації підгрупи 1 "Проблеми освітніх циклів"
Учасники тематичної підгрупи з проблем освітніх циклів, розглянувши пропозиції про стратегію введення в систему ВПО Росії двох циклів навчання, що структурують систему основних освітніх програм вищої і післядипломної професійної освіти, погодились з такими основними положеннями:
1. Перший цикл навчання може включати такі види програм, що ведуть до здобуття першого вузівського диплома бакалавра:
o нині чинні програми підготовки бакалавра за напрямом ВПО, за якими здобувають академічний ступінь "бакалавр" з конкретного напряму (4 роки);
o програми підготовки бакалавра зі спеціальності з високим рівнем фундаменталізації, що ведуть до кваліфікації (ступеня) "бакалавр" за спеціальністю (3-4 роки);
o програми загальної вищої освіти у широких мегагалузях знань, за якими здобувають ступінь "бакалавр" у цих галузях (наприклад, бакалавр наук, бакалавр мистецтв)(3-4 роки).
2. Другий цикл навчання може включати:
o програми підготовки магістра за напрямом (а також міждисциплінарні), що ведуть до академічного ступеня "магістр" за напрямами (зокрема й міждисциплінарні)(2 роки після бакалаврату);
o програми підготовки магістра з наукоємних спеціальностей, що ведуть до кваліфікації (ступеня) "магістр" за спеціальністю (2-3 роки бакалаврату);
o програми підготовки спеціаліста, що ведуть до кваліфікації "дипломований спеціаліст" (1-2 роки після бакалаврату);
o програми підготовки кандидатів наук, що ведуть до вченого ступеня "кандидат наук" (аспірантура).
Вищі навчальні заклади повинні мати право вводити інтегровані навчальні плани першого і другого циклів навчання.
3. Доцільно диверсифікувати термін навчання в аспірантурі, ураховуючи попередню освіту, таким чином, щоб загальний термін навчання до здобуття ступеня "кандидат наук" становив не менше 20 років, включаючи отримання загальної середньої освіти.
Треба також підвищити вимоги до академічної та наукової компонент програм підготовки кандидатів наук (в аспірантурі), орієнтуючись на найкращі PhD-програми провідних університетів світу.
4. Доцільно за рамками двох зазначених освітніх циклів зберегти інститут докторантури із захистом докторських дисертацій і присвоєнням ученого ступеня "доктор наук" як особливість національної системи підготовки наукових кадрів найвищої кваліфікації.
5. Ураховуючи особливу важливість виразної концепції розвитку програм середньої професійної освіти і чіткого визначення їх місця в національній системі освіти відповідно до тенденцій Болонського процесу, доцільно розширити склад Робочої групи за рахунок створення додаткової тематичної підгрупи з середньої професійної і післядипломної професійної освіти із залученням до її складу спеціалістів у цій галузі.
Рекомендації підгрупи 2 "Проблеми академічної мобільності"
Проблеми академічної мобільності - це найбільш загальне питання, що включає і проблеми першої, третьої і частково п'ятої підгруп.
Для забезпечення академічної мобільності треба, як мінімум, вирішити питання порівнянності ступенів, назв спеціальностей та навчальних дисциплін, одиниць виміру академічного навантаження, систем оцінки знань або, точніше, виміру рівня навченості. Більшість цих питань включено до тематики першої, другої, і п'ятої підгруп.
Вирішення більшості цих питань неможливе без серйозного збільшення спеціальностей і скорочення їх номенклатури. Наприклад, аналіз навчальних планів профільних спеціальностей Таганрозького державного радіотехнічного університету (ТДРТУ) показує, що майже всі їх можна розглядати як вузькі спеціалізації двох американських спеціальностей: Electrical Engineering і Computer Engineering.
Академічну мобільність у дусі Болонської декларації слід розуміти в широкому значенні - тобто мобільність студентів, викладачів і наукових працівників вищих навчальних закладів як на європейському, так і національному, у нашому випадку внутрішньоросійському, рівні. Внутрішньоросійська мобільність студентів нині надзвичайно ускладнена через такі причини, як висока вартість проживання в іншому місті; велика кількість спеціальностей і диверсифікація навчальних планів одних і тих самих спеціальностей, які викладають у різних вищих навчальних закладах, через наявність у них регіональних і вузівських компонент; гостра нестача місць у гуртожитках та ін.
Один із можливих підходів, які стимулюють внутрішньоросійську академічну мобільність студентів, - законодавче закріплення такої форми організації навчального процесу, як включене навчання студентів, за якого студенти одного інституту протягом певного термінуможуть навчатися в іншому. При цьому вищі навчальні заклади повинні мати право на розасигнування за чинними нормами до 10-15 % бюджетних коштів на підставі укладених між вищими навчальними закладами договорів про проведення включеного навчання. Треба також передбачити гарантії прав студентів на забезпечення умов проживання і навчання та його завершення за вибраним напрямом підготовки або спеціальністю. Позитивний досвід проведення такої роботи є в ТДРТУ і Кабардино-Балкарському державному університеті на підставі наказу міністра освіти "Про спільну підготовку спеціалістів, яку проводять Кабардино-Балкарський університет
Loading...

 
 

Цікаве