WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Критерії норм оцінювання знань студентів - Реферат

Критерії норм оцінювання знань студентів - Реферат


Реферат на тему:
Критерії норм оцінювання знань студентів
Зміст
Вступ
Розділ 1. Контроль якості знань студентів як педагогічна проблема
Деякі історичні відомості про критерії, норм оцінювання успішності навчання
Розділ 2. Колоквіуми, тести, заліки як форми обліку навчання студента
2.1. Тести. Їх різновиди, переваги та недоліки
2.2. Поняття про рейтинг
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Інтеграція України у міжнародне співтовариство передбачає перегляд питання якості усіх сфер життя в державі. Нагальною стала необхідність змін та реформування і в системі освіти.
Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко зазначив на колегії.
Міністерства:
"Суспільне очкування і реальні об'єктивні вимоги набагато більші і серйозніші. Тому не говорити про наші перспективи, недоліки та неорганізовані резерви просто неможливо... Треба жити по-новому" [10, 8].
Щоб задовольнити освітні потреби особи та потреби суспільства в отриманні "якісного продукту" освітнього процесу, держава повинна насамперед контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх рівнях і етапах. Тому сьогодні назріла потреба формувати національну систему контролю якості освіти, тобто відстежувати у кожного суб'єкта освітнього простору відповідність сформованих соціально і професійно важливих знань, умінь і навичок вимогам ринку праці. Щоб впливати на освітній процес з метою підвищення його якості, необхідно мати якісну об'єктивну інформацію у галузі педагогічної та освітньої діяльності. Така інформація необхідна не лише представникам освітнього простору, а й усьому суспільству для прийняття тактичних і стратегічних рішень в політиці держави, адже саме в системі освіти закладається моральне здоров'я суспільства. Про що і зауважив СНіколаєнко: "Усі чекають, що перебудова, нова якість нашої держави почнеться з нас" [10, 8].
Розділ 1. Контроль знань студентів був і залишається однією з важливих (З педагогічних проблем. Починаючи з ХХ ст. ця дидактична проблема розглядалася педагогами з позиції загальної мети і принципів навчання, в а нерозривному зв'язку із пошуками нових методів і форм організації навчально-виховного процесу.
Аналіз проблеми обліку знань у педагогічній літературі 20-х років дозволяє зробити висновок, що педагогами цього періоду було нагромаджено багато цікавих ідей щодо місця обліку в системі навчально-виховного процесу і форм його організації.
У першій половині 30-х років чільне місце у вузах належало поточній перевірці, яка випливала з пануючого на той час бригадно-лабораторного методу навчання. Було введено складні, форми індивідуального обліку навчально-виробничої діяльності студентів, студентських груп, курсів, вузу в цілому. Разом з тим, уже на початку 50-х років як у педагогічній науці, так і в передовій практиці актуальною стала теза про першочергову роль навчаючої функції обліку знань і її значення для вдосконалення навчально-виховного процесу в цілому. Особливістю цієї системи є облік ступеня відставання студента у виконанні графіка обов'язкової самостійної роботи.
У 60-70-і роки в дидактиці був поширений підхід до обліку знань студентів до необхідного й закономірного етапу навчально-виховного процесу.
У ряді вузів поширюється така форма поточного контролю як атестація. Проводяться обов'язкові рубіжної перевірки (контрольні роботи, домашні завдання, колоквіуми). Результати перевірки оцінюються диференційованою оцінкою.
Розділ 2. Важливою формою тематичної перевірки й оцінки знань студентів виступають колоквіуми (від лат. colloguium - розмова, бесіда). Головне завдання колоквіуму - мобілізація студентів на поглиблене вивчення провідних тем чи розділів курсу. Мета колоквіуму - допомогти студентам глибше розібратися в теоретичних питаннях, стимулювати їхню дослідницьку діяльність.
При вивченні педагогічних дисциплін колоквіуми здебільшого проводяться перед педагогічною практикою, а також в кінці навчального року або семестру.
Консультації з контрольними функціями мають два основних різновиди: а) консультації, на яких викладач перевіряє конспекти першоджерел, самостійну роботу студентів з літературою, допомагає студентам сформулювати необхідні узагальнення; б) консультації - для студентів, які пропустили лекції, семінарські заняття.
Міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, виробленню у них вміння чітко організувати свою працю, допомагає викладачеві своєчасно виявити невстигаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для найкраще підготовлених студентів. Дані міжсесійного контролю використовуються для внесення відповідних змін у матеріал, що вивчається на лекціях, у зміст консультацій, індивідуальної роботи ЗІ студентами, контрольних робіт, колоквіумів.
Провідне місце у системі контролю навчальної роботи студентів посідає рубіжний контроль (заліки, курсові) та підсумковий і заключний контроль (семестрові та державні іспити).
Заліки, екзамени, курсові та дипломні роботи, виробнича і педагогічна практика традиційно вважаються основними формами контролю навчальної роботи студентів. Кількість іспитів, як правило, не повинна перевищувати п'яти, а кількість заліків за семестр - шести, у тому числі не більше двох диференційованих.
Заліки - це підсумкова форма перевірки результатів виконання студентами практичних, лабораторних, курсових робіт (проектів), засвоєння ними матеріалу семінарських занять, практики. Заліки, як правило, проводяться без білетів і оцінок, у вигляді бесіди викладача зі студентами. Співбесіди можуть проводитися індивідуально. Під час заліку викладач констатує факт виконання чи невиконання студентами необхідних робіт. Якщо студент якісно і систематично працював протягом семестру, викладач може поставити йому залік "автоматично".
Іспити складаються за білетами, затвердженими кафедрою. Досвідчені викладачі нерідко проводять іспити за білетами у вигляді вільної бесіди. При цьому запитання білета виступають стрижнем такої бесіди, а оцінка оголошується як її підсумок. Це сприяє створенню атмосфери довіри та взаєморозуміння. Великим майстром проведення іспитів у формі співбесіди був проф. С.Х.Чавдаров (Київський університет).
У деяких ВНЗ нагромаджений певний досвід проведення іспитів без білетів (з урахуванням специфіки курсу). Іспит з "відкритим, підручником" розрахований насамперед на перевірку уміння швидко знайти необхідну інформацію, користуватися додатковою літературою, довідниками, навчальними посібниками тощо. Очевидно, такий тип іспиту доцільно
Loading...

 
 

Цікаве