WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка до уроку читання - Реферат

Підготовка до уроку читання - Реферат

картин, сцен, пов'язаних з трагічною долею героя.
4. Авторське узагальнення теми.
Якщо проаналізувати ці компоненти твору, то в першому сила естетичного впливу породить у нас жаль і співчуття хлопчика Янка. А передаються ці почуття у творі через багатство епітетів, уміло підібраних автором: "Янко був худий і засмаглий, з великим роздутим животом і запа-лами щоками: майже біле волосся спадало йому па ясні, широко відкриті ОЧІ". Часто Янко "від холоду і від голоду тихо плакав". Через вдалі порівняння: волосся Янко було "схоже па куделю", очі його "завжди дивилися на світ так, ніби вдивлялися в якусь незмірну далечінь". "Влітку він ходив у самій сорочці, підперезаний крайкою, та в солом'янім брилі, визираючи з-під обідраних крисів, ніби птах, задираючи голову вгору".
Внаслідок сприймання краси другого компоненту виникають почуття радості за Янка, обдарованого від природи умінням слухати музику природи і розуміти її. Але разом з тим і глибоке співчуття до його марних благородних поривань, бо його не розуміли і не підтримували його поривань інші. Радість породжують авторська інформація і монолог самого Янка.- "Піде, бувало, в ліс пасти худобу або з кошиком по ягоди, то завжди повернеться без ягід і каже шепелявлячи:
- Матусю! Там щось у лісі так грало... Ой! Ой!". (3,50)
А співчуття - теж стисла авторська інформація і уточнення: Янко зробив собі скрипку з "трісок і кінського волосу", і хоч "вона бриніла тихо-тихо, зовсім так, як муха або комарик, Янко, проте, грав на ній з ранку до вечора, хоч діставав за те стільки штурханів, що врешті став схо-жим на побите зелене яблуко. Але така вже була його доля".
Естетичні якості третього компоненту породжують радість від досягнення хлопчиком своєї мети, але разом з нею і великий жаль до нього і ненависть до ката, що так жорстоко покарав дитину. Ці почуття передаються автором в описі психічного стану дитини, його внутрішньої боротьби, через уміло застосований художній засіб персоніфікації. - Ніч була ясна, ясна. В саду біля ставка заспівав соловейко, виводячи то тихіше, то голосніше: "Іди! Підійди! Візьми!" А сова поважно зробила коло над головою дитини й гукнула: "Янку, ні! Ні!" Але сова відлетіла, а соловейко залишився, і лопухи шелестіли чимраз голосніше: "Там нема нікого!" Скрипка засяяла знову.
Розкриття підтексту. Найвідповідальнішою ділянкою першого етапу роботи над текстом є розкриття підтексту, тобто внутрішнього змісту слова. Тільки глибоко усвідомивши зміст кожної фрази, кожного слова ми зможемо правильно знайти всі засоби виразного читання: потрібну інтонацію, правильне застосування її елементів (логічних і психологічних пауз, логічних та емоційних функцій наголосу, мелодики, темпу), а відтак і донести зміст твору до слухачів. Нехтувати роботою над конкретним змістом слова означає нехтувати двома важливими чинниками уроку читання: багатством словесної дії і можливостями навчання дітей виразно читати.
Визначення головної мети читання та аналізу тексту з дітьми. Після всебічного ознайомлення з твором, тобто після естетичної оцінки всіх його компонентів, всіх думок, картин, художніх деталей і визначення Ідейного спрямування твору, авторського і власного ставлення до зобра-жуваного, визначаємо головну мету читання та аналізу тексту з дітьми. "Головна мета завжди служить для нас найвірнішим і надійним помічником у здійсненні естетичного виховання,- пише Є. Язовицький,- бо завжди виражає прагнення викликати в слухачів найблагородніші і найвеличніші почуття: любов до Батьківщини, повагу до праці, зневагу до лінощів і т. д." Не розуміючи основного змісту твору і головної мети читання, спрямованої на її втілення, не можна виразно прочитати жодного рядка.
Головна мета читання повинна виходити з основних завдань твору, його виховного й освітнього значення. На цьому й завершається перший етап роботи над текстом.
ДРУГИЙ ЕТАП
Дійовий аналіз твору. Другий етап роботи над текстом не менш важливий, ніж перший, І випливає з нього. Це дійовий аналіз твору, особливий смисл якого, за словами Є. Язовицького, "полягає в тому, що він являє собою такий] метод роботи над авторським текстом, який, не руйнуючи, емоційного сприймання, сприяє розвиткові живого уявлення і художнього смаку учнів"1.
Дійовим аналізом твору прийнято називати, виходячи з теорії мистецтва виразного слова, той процес роботи на,; текстом, який розкриває і виявляє наскрізну словесну дію твору та о с н о в н і етапи її розвитку.
Наскрізна словесна дія - це безпосереднє відтворенні читцем тексту з відповідним використанням міміки і, до певної міри, жесту, згідно з поставленими творчими перспективними завданнями, що пронизують увесь твір від, початку до кінця. Таким чином, на основі першого етап; роботи над текстом, особливо розкриття підтексту, готуємося втілити художній твір у живе слово, яке, впливаючи на фантазію дітей, спонукало б їх бачити, переживати оцінювати зображені автором явища життя так, як бачить] переживає й оцінює їх сам читець (учитель). Проте для читця-учителя, який не тільки читає дітям твір, а й аналізує його з ними і безпосередньо навчає їх виразно читати, цього ще замало. Ще потрібно визначити відповідні дання до послідовного аналізу твору з дітьми. Для цього необхідно, по-перше, щоб слова тексту в устах учителя ні були звичайною інформацією про зміст твору, а мали певну силу емоційного впливу на дітей і, по-друге, щоб правильно керуватися текстом під час аналізу твору з дітьми слід накреслити етапи наскрізноїсловесно дії та послідовного аналізу твору з дітьми. Це означає:
І. Розчленувати твір на частини, причому так, ще між ними був постійний внутрішній зв'язок.
2. До кожної частини знайти заголовок.
3. Визначити перспективне творче завдання до кожної частини, тобто завдання, що стосується читання та аналізу твору з дітьми.
4. Зробити відповідні позначки для читання або, яз прийнято називати,- розписати мовну партитуру.
Членуючи твір на окремі частини, доцільно враховувати ти його композицію. Визначення в тексті експозиції (якщо вона є), зав'язки, розвитку дії, кульмінації й розв'язки часто допомагає членувати твір. Зазначимо, до речі, що в читанках для початкових класів трапляються твори, авторський поділ яких на частини збігається з членуванням на композиційні елементи.
Але частіше твори, хоч і поділені автором на розділи, потребують детальнішого членування. Щоб не порушувати внутрішнього зв'язку між частинами, доцільно, як радить Г. С. Артоболевський, "осмислювати логічні відношення між фразами"1.
Назви частинам варто давати образні, щоб вони збуджували фантазію в дітей і, безумовно, випливали зі змісту самих частин, так би мовити, конкретизували їх суть.
Особливо вдумливо й розумно треба підійти до визначення творчих перспективних завдань наскрізної словесної дії та послідовного аналізу твору з дітьми. Вони мають відповідати творчому задумові автора, головній меті читання, послідовному аналізу твору з дітьми, бути активним засобом розкриття ідейного змісту твору, захоплювати і хвилювати учнів.
Формулюючи творчі завдання, доцільно продумати ділянки впливу на психіку дітей, і якій з цих ділянок дати перевагу, опрацьовуючи текст окремої частини.
Визначення загальної мети уроку. Підготувавши таким чином текст твору продумуємо і визначаємо загальну мету уроку, яка повинна бути синтетичною - виходити зі змісту попереднього уроку і враховувати наступний. Визначається вона в аспекті чотирьох важливих компонентів:
1. Що донести до свідомості дітей? Головну думку твору і його красу в цілому: певну кількість нових слів, понять, фактів, явищ і подій тощо.
2. Чого вчити?
Свідомо, правильно і в міру швидко читати, працювати над текстом, практично розрізняти вірш, казку, оповідання (1 клас); казку, байку, вірш (II клас); казку, байку, вірш, оповідання, пісню (III клас).
3. Що закріплювати?
Засвоєні раніше дітьми навички та вміння виразно читати, вивчені раніше напам'ять вірші, певні правила тощо.
4. Що розвивати й виховувати?
Психічні процеси, трудові, моральні й естетичні здібності, розуміння ідеї твору, художніх образів - дійових осіб, природи, речей і слова як засобу виразності, культуру мовлення й почуттів. Виховувати любов до літератури і читання.
Така ретельна підготовка має передувати кожному урокові, на якому вивчається художній твір, щоб не звести роботу лише до переказу сюжетної канви чи окремих епізодів з поверховим тлумаченням деяких образів і фактів.
Loading...

 
 

Цікаве