WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Реалізація особистістно зорієнтованого підходу до вихованців з легкою розумовою відсталістю в умовах школи-інтернату у ході розвитку комунікативних ум - Реферат

Реалізація особистістно зорієнтованого підходу до вихованців з легкою розумовою відсталістю в умовах школи-інтернату у ході розвитку комунікативних ум - Реферат

народної педагогіки, зокрема знову ж таки прислів'я приказки, загадки, легенди, перекази, скоромовки. Процес відтворення та обговорення сприйнятого на слух звичайно відбувається у вигляді бесіди з фрагментарним переказування змісту твору.
Необхідно пам'ятати, що лише в тому випадку, коли переказ буде вмотивованим та зорієнтованим на слухача, його можна вважати комунікативним. Наприклад, працюючи з оповіданням В.О.Сухомлинського "Книга і цукерки", запитую вихованців:
- Кого із хлопців можна назвати скромним? Чому?
- Розіграйте розмову хлопців.
В ході такої роботи вихованець буде змушений відтворити фрагмент оповідання. Для інсценування найкраще підходять казки, а також невеличкі повчальні оповідання. Які містять діалог. Під час їх розігрування вихованці засвоюють норми поведінки, а також активізують лексику побутової тематики, що сприяє її вживанню в повсякденному житті під час виникнення схожих життєвих ситуацій. Опрацьовуючи з вихованцями такі твори, спонукаю до розмірковувань, які б одночасно активізували і мислитель ну і мовленнєву діяльність, наприклад:
- Що б ви сказали на це, якби були на місці героя?
- Як по-іншому можна було б вчинити?
- Як би ви пояснити це героям, які вчинили неправильно (нечесно. Несправедливо) тощо? Спробуйте це зробити (розігрування в парі).
Під час проведення цієї роботи створюю сприятливі умови для висловлення дітьми якомога більшої кількості ідей (варіантів розв'язання запропонованої ситуації). По-перше, це розширює коло мовленнєвих ситуацій для вибору адекватної мовленнєвої поведінки в кожній з них і, по-друге, сприятливо впливає на виховання моральних якостей вихованців. Під час цієї роботи одночасно формую передбачені програмою уявлення про силу голосу, темп мовлення, розвиваю інтонаційні вміння.
Значний інтерес у вихованців 8-10 виховних груп викликають завдання. що потребують роздумів на теми етичного характеру: "На кого я хочу бути схожим", "Що таке скромність", "Чому потрібно поважати і шанувати батьків", Кого я вважаю справжнім другом". Всіляко заохочую вихованців до самостійних роздумів, спрямовую їхні міркування у правильне русло. В цьому значною мірою допомагають зразки висловлювань видатних діячів літератури, культури, науки, з якими за першої нагоди ознайомлюю дітей. Так, під час групового свята "Що таке скромність" цитувала думку В.О.Сухомлинського з оповідання "Будь скромний".
… Не хвалися своїми позитивними якостями, заслугами, знаннями, уміннями, добрими ділами. Будь скромний. Не переоцінюй похвалу. Якщо тебе похвалили, знай, що ти взяв борг, який треба повернути. Не підкреслюй свою перевагу в чомусь перед товаришами…
При організації такої роботи враховую вікові особливості вихованців, даю можливість для найширшого виявлення їхньої творчості. Працюючи над сценарієм кожного свята добираю такі запитання, які б спонукали до висловлення своєї думки.
Чимало важить у розвитку комунікативних вмінь вихованців з легкою розумовою відсталістю приклад вихователя. Тому стараюся, щоб моє мовлення було прикладом для наслідування. Вимогливо ставлюся і до мовлення вихованців. Під час відповідей звертаю увагу не лише на зміст висловлювання, а й на його форму - оформлення своїх думок. Неправильно побудована фраза, недоречно в житті чи неправильно вимовлені слова в кожному випадку є предметом моєї уваги. Їх виправлення організовую так, щоб це стало засобом навчання для інших вихованців. Одним із прийомів у цій роботі є взаємоконтроль: вихованці слідують за мовленням один одного і намагаються виправити помилки. У кожному конкретному випадку з'ясовуємо, як правильно побудувати речення чи мікротему. Це потребує такту, щоб не образити дитину, не відбити бажання активно включатися в роботу. Для дітей з легкою розумовою відсталістю дуже важлива позитивна оцінка вихователем його найменших успіхів. Вона викликає задоволення. Активізує їх та є стимулом для розвитку комунікативних вмінь.
Таким чином, невід'ємною складовою розвитку комунікативних умінь вихованців з малою розумовою відсталістю є обов'язкове формування таких основних соціально-комунікативних навичок: привітання, прощання, дякування, спільної гри у парі, у групі, рольової гри, прохання на допомогу, послугу, приймання допомоги, постановки запитань, слухання відповіді, уміння відповідати по черзі, запрошення інших приєднатися до спільної діяльності, інші види запрошень. Ведення розмовного діалогу; переривання пауз у розмові, чекання; позитивного прийняття відповіді, успіху іншої особи; висловлювання компліментів; висловлювання власної думки; ширше розв'язання конфліктних ситуацій вербальним шляхом; прийняття ведучої ролі, слідування за іншими.
Отже, щоб сформувати комунікативні вміння вихователь повинне запам'ятати такі правила:
- дитина не є об'єктом виховання;
- на формування комунікативних умінь не шкодуйте ні часу, ні сил: сьогоднішній активний вихованець - завтрашній активний член суспільства;
- ставте вихованців у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;
- слід якомога частіше використовувати питання "чому?", щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвитку мовленнєвих умінь;
- слід частіше показувати вихованцям перспективи їх успішного спілкування;
- у процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного вихованця;
- пояснюйте вихованцям, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
Ці корисні правила-поради - тільки невеличка частинка, тальки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буле зайвим. Пам'ятати їх, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити вихователю досягнення провідної найважливішої мети - формування та розвитку особистості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Камникова Л.І. Комунікативний підхід до розвитку мовлення школярів // Педагогіка і психологія. - 1996, - №1, - с.51.
2. Митник О.Формування комунікативних умінь школярів на уроках читання // Початкова школа - 1997. - №8 - с.14.
3. Обухівська А.М. Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання. - К.1997. - с.17.
4. Потамошиєва О. Взаємо в'язок навички читання і розвитку навчального спілкування учнів допоміжної школи. // Дефектологія, 2002, - №1, - с.13.
5. Белухін Д. Молодець, сідай… ("Майстерність педагогічного слова") ІІ ч. Завуч, №19, 2002 р.
6. Мануйлов Г.М. "Роль вихователя в організації життєдіяльності особистості". // Реабілітаційна педагогіка на рубежі ХХІ ст. Науково методичний збірник у двох частинах. /Київ, ІЗИН, 1998 р. - ч.2
7. Кот М.З. Теорія і методика роботи в допоміжній школі. - Матеріали до курсу лекцій. - Київ, 1998 рік.
8. Липа В.А. Основы коркекционной педагогики. Донецьк. Лебідь. 2002 р.
Loading...

 
 

Цікаве