WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток в учнів творчості мислення - Реферат

Розвиток в учнів творчості мислення - Реферат

цікаві, оскільки підбираються з урахуванням вікових особливостей.
Із свого невеликого досвіду роботи з такимиметодиками можу сказати, що вони можуть служити для розвитку творчих здібностей учнів. Особливої уваги заслуговує ейдетика. Метод розвиває фантазію та уяву, вчить перетворювати цифри, абстрактні поняття, терміни, слова іноземної мови в яскраві зрозумілі образи, що легко без напруги дозволяє ці образи, а з ними й поняття запам'ятовувати. Метод цей є зовсім не новий. Згадки про нього відомі ще з кінця XIXстоліття. Над його розробкою працювали такі відомі вчені як професор Мейєндорф, Аткінсон. На початку 90-х років XX століття метод був поновлений Ігорем Матюгіним. На Україні зараз працює "Школа ейдетики", працівники якої розробили багато рекомендацій щодо застосування методу.
Не знаю, наскільки вправи, що я проводила на розвиваючих заняттях з учнями Грозинської ЗОНІ І-III ступенів, повторюють досвід спеціалістів "школи ейдетики", але результати вражають. Насамперед тому, що вони не спрямовані на одну якусь рису, психічний процес, а впливають на дитину комплексно. Так, наприклад, завдання для тренування пам'яті, в якому по-трібно в уяві перетворити ряд цифр у ряд образів (своєрідний "мультфільм"), а потім запам'ятати його, розвиває не лише пам'ять, але й увагу, творчу уяву. Цікаво, що число, яке діти запам'ятали, вони легко змогли пригадати навіть через рік, варто було лише пригадати сюжет "мультфільму". Слід сказати, що ніякого практичного значення для дітей число не мало - це не був номер чийогось телефону чи дата чийогось народження - просто абстрактне число. Варто зробити припущення, що якби це
було особистісно значиме число, то результат запам'ятовування був би ніяк не меншим. Точно так легко й надовго діти запам'ятовували й набори не зв'язаних на початку слів. Створений ними "мультфільм", "образне оповідання", та ще й підкріплене малюнком на дошці, робило ці слова таки-ми, що легко запам'ятовувалися.
Так, як із набору слів чи цифр у завданні потрібно було створити щось нове, досі неіснуюче - включався спочатку інтерес, який в свою чергу сприяв процесу творчості. Колективна творчість спонукала відшукувати нові цікаві асоціації. Так, трійка перетворювалася в зайця, четвірка, чомусь пе-реверталась і ставала стільцем, п'ятірка - чим вам не барабан з двома паличками... А одиниці стали стрункими соснами. Нуль закономірно схожий на кругле озеро. А ось і сюжет: "У лісі з трьох сосон жив маленький зайчик, а біля лісу лежало велике глибоке кругле озеро. Одного разу зайчик сів у човник з парусом (6) і перепливши озеро сів на стілець, який стояв під одинокою сосною і взявши в лапки барабан став із задоволенням барабанити паличками. Всім же відомо, що це улюблена розвага зайців". Сюжет був замальований на дошці.
Через більше як шість років після описаного досліду я з легкістю пригадую початкове число. Це число: 111306435. Як видно, запам'ятовуються не лише самі цифри, але і їх порядок.
Активізацією творчих здібностей дітей у цьому випадку можна вважати те, що, якщо перші досліди по запам'ятанню наборів цифр і слів викликали в учнів певні труднощі щодо підбору асоціативних образів, то наступні вже давалися набагато легше. Асоціації часто були досить несподіваними. Так, цифру 9 учні асоціювали і з повітряною кулькою на мотузочку, і з котом, який сидить на батареї звісивши хвіст, і з носом теляти, яке висунуло язика, аби дотягнутися до травинки... Все залежало від сюжету оповідання. В завданнях також комбінувалися набори з цифр і слів. У такому випадку частіше всього сюжет, який вигадували діти, визначався словами, що входили до набору, але результат запам'ятовування незмінно залишався досить високим.
Для розвитку образного мислення непогана вправа "Домалюй образ", у якій учням пропонувались абстрактні фігури ("карлючки"), які потрібно було доповнити так, щоб вийшов малюнок із смисловим значенням. Як зразок показували картинку, де "карлючка" у вигляді ціпка доповнювалася так, що в одному випадку виходив смішний чоловічок, в іншому вихідне зо-браження переверталось і домальовувалось у вигляді чобітка.
Деякі з запропонованих "карлючок" більшості дітей нагадували подібні образи, й зображення виходили майже у всіх подібними. Так, одне з зображень більшість учнів розцінили, як схоже на сонце, що сідає (або сходить). Лише один учень домалював його у вигляді котика з великими вушками. Інше зображення більшості на-, гадало якусь посудину (горщик із квітами). Спочатку діти не могли зважитися на те, щоб перевернути зображення. Хоча в зразку, який діти розглядали на початку вправи, такий варіант пропонувався. Оскільки "карлючки" малювали на дошці, й діти їх перемальовували в зошит, то змалювавши з дошки зображення, вони не здогадувалися повернути зошит у різні боки, аби визначити, на що це може бути схожим у інших положеннях. Тут, мабуть, спрацьовував стереотип, вироблений на уроках письма, коли зошит потрібно завжди тримати в певному положенні на парті, аби було краще й легше писати. Лише після нагадування (повторної демонстрації зразка) учні почали розглядати вихідну "карлючку" в різних положеннях. Це дало поштовх до більш різноманітної інтерпретації вихідних зображень.
Цікавою для учнів виявилася вправа "Геометричні фігури" в якій із набору геометричних фігур потрібно було "зібрати" зображення предмета чи істоти. Як стимульний матеріал пропонувалися малюнки, на яких фігурки складались із трикутників. Перше завдання було таким: "Які ще зображення можна скласти, якщо використовувати лише трикутники?". Пропонувалися як прості зображення (собачка, мишка), так і досить складні (дерево з листям, їжачок). Що стосується їжачка, то діти зуміли показати їжачка в доброму настрої, і їжачка сердитого.
Ще однією вправою, яка використовувалася на розвивальних заняттях, була вправа "Обведи, не відриваючиручку". Дітям пропонувалися фігури, які можна в певній послідовності обвести, не відриваючи ручку від аркуша паперу. Найпростішими з них були п'ятипроменева зірка й конверт. Більшість дітей із цими завданнями справлялись досить швидко. Складніше давалися "Подвійний місяць", "Обличчя", "Кіт", і "Штангіст". Але тим більшою була радість дитини, якщо їй вдавалося виконати це завдання. Характерним є те, що хоча деякі вправи потребували-значних розумових зусиль учнів, жоден із присутніх на заняттях дітей не заспокоївся, аж поки не зміг обвести правильно кожну з фігур. Хоча дехто й не зміг би до кінця заняття це зробити, якби не підказка товаришів, які вже зрозуміли суть завдання. У цьому випадку можна вважати, що вправа дає змогу виховувати в дитини таку потрібну в майбутньому рису характеру, як наполегливість.
Перспективною в плані розвитку творчих здібностей учнів є, на мою думку, вправа "Розмалъовки". Діти люблять розмальовувати різними кольорами контурні зображення. Багато матеріалу для цієї вправи можна отримати із видань для жінок, які люблять
Loading...

 
 

Цікаве