WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток в учнів творчості мислення - Реферат

Розвиток в учнів творчості мислення - Реферат

пізнавальної активності школярів, формування позитивного ставлення допроцесу й результатів своєї праці. Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили відшукати відповіді на запитання, не відступити перед труднощами, а діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все разом узяте, і є інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, міцно пов'язаний із гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.
Формування пізнавального інтересу є результатом і необхідною умовою шкільного навчання. Не випадково інтерес порівнюють із каталізатором, який полегшує й прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу уч-ням асимілювати основи наук.
Умови виховання інтересу:
o розуміння дитиною змісту й значення матеріалу, що вивчається;
o наявність нового у змісті матеріалу, що вивчається, та в підході до його розгляду;
o емоційна привабливість навчання;
o наявність оптимальної системи пізнавальних завдань до програмового матеріалу;
o творче використання якісної додаткової інформації;
o самостійність у пізнавальній діяльності;
o оцінка успіхів учнів учителем.
Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках і позакласних заходах доцільно будувати у такій послідовності: цікаво - знаю - вмію.
Нині вже в початкових класах пріоритетною є розвивальна функція навчання, самостійності й нестандартності думки. Оволодіти навчальним предметом - означає навчитися розв'язувати не лише передбачені державним освітнім стандартом задачі - "стандартні завдання", а й такі, що потребують певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості - "нестандартні завдання".
Для розвитку пізнавального інтересу школярів у процесі навчання застосовуються різні типи нестандартних завдань: складання й розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців; вправи на розвиток уміння висловлювати здогади, припущення, доводити справедливість певних тверджень; збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням; виконання інтегрованих завдань-комплексів; використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі-казки, задачі-вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі-веселинки тощо).
Використовуючи матеріал підручника, бажано:
-на уроці додаткові вправи комбінувати з програмовими (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного, і щоб ця робота ґрунтувалася на використанні життєвого досвіду дитини;
-особливу увагу приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання; до моделювання корисно звертатися тільки тоді, коли без цього учні не можуть вірно з'ясувати зміст задачі;
- не обов'язково, щоб учень розв'язав додаткову задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;
- під час самостійного розв'язування творчих вправ не обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування; бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв'язування задач, знаходити серед них найраціональніші;
- не підказувати хід розв'язання, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;
-при розв'язуванні творчих вправ всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу.
Диференційована допомога під час виконання нестандартних завдань:
o додаткова конкретизація творчої вправи;
o приклад аналогічного завдання, виконаного раніше;
o вказівка на зразок способу дії;
o пояснення процесу виконання подібного завдання;
o доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
o попереднє розв'язування найпростіших допоміжних творчих вправ;
o елементи допомоги з теоретичними довідками;
o допомога із застосуванням вибору рішення;
o попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи тощо.
Формування стійкого інтересу-процес тривалий і складний. Тут. потрібна система ретельно продуманих заходів і прийомів. Не слід нехтувати закономірностями розвитку дітей на тій підставі, що та чи інша нова система навчання дає оптимістичні прогнози. Навчити можна за будь-якої системи, головне, якими засобами досягається успіх, як він відбивається на розумовому й фізичному розвитку учнів.
Розв'язування нестандартних завдань, організованих у певну систему, має бути нормою педагогічної практики, бо так краще розвивати розумові можливості школярів, їхні пізнавальні інтереси. Сама ж форма подання нестандартних завдань може бути різною. Тут важливо врахувати як вікові особливості учнів, так і специфіку навчальних предметів. У молодших класах доцільно широко використовувати ігрові завдання, загадки, казковий матеріал, розв'язування нескладних творчих завдань. У старшому шкільному віці треба використовувати спеціальні творчі завдання й проекти, заходи, втілення яких вимагає актуалізації у самостійній продуктивній діяльності усієї гами рис та здібностей творчої особистості. Це можуть бути нестандартні завдання, творчі вправи, складання й розв'язування задач на матеріалі довкілля, проблемні ситуації тощо.
Слід зауважити, що в процесі навчання від дитини найчастіше вимагається вирішення задач, що передбачають точну відповідь, логічним же роздумам на шляху до цієї відповіді належної уваги не надається. Але життя перед людиною часто ставить завдання, які мають не одну, а кілька відповідей, можливо, й не зовсім досконалих.
Що стосується розвитку пам'яті в дітей молодшого та середнього шкільного віку, то хоча дехто з учнів і нарікає, на її недоліки, проте тестові дослідження учнів 2-6 класів показали -у більшості дітей вона в межах норми. Діти добре справляються з завданнями на запам'ятовування цифр, слів, зв'язного тексту, абстрактних і осмислених зображень. Отже, основна проблема не в пам'яті, тестування показало, що "слабким місцем" є увага. Багато учнів не можуть сконцентруватися на виконанні тестових завдань, роблять багато помилок або не вкладаються в заданий час. Звичайно, тут відіграє роль і те, що тести цінні лише самі по собі, й не розглядаються як засіб вирішення власних чи чужих проблем. Коли ж учень усвідомлює значимість для нього особисто того чи іншого завдання, коли навчання тісно зв'язане з життям, то тут і з'являється інтерес, зростає рівень уваги, а отже й результативність навчання.
При недостатньому розвитку тих чи інших пізнавальних процесів (пам'яті, уваги, мислення, уяви) їх, звичайно, слід розвивати. Для цього є досить багато методик, які можна застосовувати в будь-якому віці. В цих методиках важливим є те, що вони спрямовані не на розвиток однієї якоїсь функції, а комплексно розвивають усі пізнавальні процеси; до того ж завдання
Loading...

 
 

Цікаве