WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення - Реферат

Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення - Реферат


Реферат
Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення
Пелих У.Р. у своїй роботі порушує проблему "Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення. Самореалізації та самовдосконалення".
Основна увага сконцентрована на завданнях, поставлених перед педагогами, а саме:
- формування в учнів орієнтирів на загальнолюдські цінності, любов до своєї держави, її народу, готовність брати активну участь у процесах державотворення;
- пошук нових ідей, шляхів організації виховної роботи з учнями;
- впровадження нових виховних технологій.
Пелих У.Р. звертає увагу на те, що розбудова української держави неможлива без пробудження національної свідомості українського народу, української молоді. Щоб виховати національно свідому особистість, необхідно вивчати історичне минуле України, її культуру, мистецтво. Народні традиції та звичаї тощо. Поняття "національної свідомість" є невід'ємним атрибутом національного життя і національної культури. Воно означає розуміння своєї належності до нації, її самобутності та відмінності від інших. У нинішній ситуації перед кожним громадянином можна поставити таке питання: Хто ти є на українській землі - господар, гість чи ворог?
В даній роботі вказуються шляхи вирішення проблеми формування національно свідомої особистості, наводяться приклади із життя школи.
Нова школа - од початкової до вищої - повинна бути пройнята національно свідомим натхненням…
Софія Русова
Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку справу - Всесвіт стає кращим.
Східна мудрість
Древні мудреці говорили: "Виховання - це наука, яка навчає наших дітей обходитися без нас", тобто інтерпретація сьогодення - добре знати себе, використовувати власний потенціал, вміти створювати ситуації успіху, писати й реалізовувати власний сценарій.
Національна доктрина розвитку освіти поставила за мету виховання особистості, морально досконалої людини, яка могла б розв'язати складні проблеми, що постали перед нашою державою.
Адже, сьогодення - це період, коли змінюються суспільні відносини, загострюються соціальні проблеми, порушуються установлені норми і правила. І найбільше страждає від цього молодь.
За Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни… здатного виявляти національну гідність, знати свої обов'язки і права, бути конкурентноспроможним, успішно само реалізовуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій культури.
У зв'язку із цим працюю над розв'язанням проблеми: "Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення. Самореалізації та самовдосконалення".
Виходячи з цього, ставлю перед собою такі завдання:
- формування в учнів орієнтирів на загальнолюдські цінності, любов до своєї держав, її народу, готовність брати активну участь у процесах державотворення;
- пошук нових ідей, шляхів організації виховної роботи з учнями;
- впровадження нових виховних технологій.
Виховний процес сьогодні - це природна, ініціативна, самобутня. Непередбачено зміцнювальна життєдіяльність дитини й колективу, в якому вона існує. Виховання має бути особистісним. У центрі повинна стояти особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних умов її розвитку, реалізації її природного потенціалу.
Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На кожному історичному етапі вихователям доводиться поряд із вічними розв'язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.
Розбудова української держави неможлива без пробудження національної свідомості українського народу, української молоді. Тому особливе занепокоєння сьогодні викликає брак у багатьох молодих людей усвідомлення себе як частини народу співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації.
Кожен громадянин суверенної України повинен мати свою національну свідомість. Без духовного багатства, сконденсованого в цих поняттях, неможливий повноцінний внутрішній світ людини - громадянина.
Поняття "національна свідомість" є невід'ємною культури. Воно означає розуміння своєї належності до нації, її самобутності та відмінності від інших. Усвідомлення своєї національної належності виникає на підставі уявлення про національну спільність, її типові риси і характер, історію, її етнічний склад і етнічну територію, систему національних цінностей (історичних, духовних, культурних та інших).
У нинішній ситуації перед кожним громадянином можна поставити таке питання: Хто ти є на українській землі - господар, гість чи ворог? Якщо ти не підтримуєш Україну, не захищаєш її честь, матеріальні і культурні надбання, природні ресурси, саму природу, землю, воду, повітря - ти не патріот України.
У будь-якій національній державі освіта і виховання спрямовані на виховання громадянина і патріота своєї держави зі сформованою національною свідомістю. Польському першокласнику, наприклад, в перший день навчання, на першому уроці вчитель каже: "Ти єсть поляк! Твоя Отчизна Польська! Люби і знай її, шануй і бережи!" В Японії існує звичай, коли батьки влаштовують дитину до першого класу, то приводять її на співбесіду до вчителя. У присутності батьків учитель перевіряє готовність дитини до навчання у школі. А в кінці співбесіди пропонує проспівати 10-12 японських пісень. Якщо дитина справилась із цим завданням, то учитель вітає батьків із зарахуванням її до першого класу. Якщо ні, трапляється надзвичайно рідко, учитель говорить батькам, що їхня дитина не готова до навчання в національній школі, рекомендує зробити висновки із співбесіди, підготувати належно і привести її наступного року. Звичайно, цей звичай є гідним для наслідування.
Як стимулювати національне пробудження, відродити громадянське сумління і національний обов'язок? Як виховати національно свідомих громадян, позбутися комплексу національної неповноцінності, непевності, байдужості? Відповіді на ці животрепетні питання шукали українські мислителі, письменники і громадські діячі, прагнучи перетворити національне із сфери теоретичної свідомості у практичну
Loading...

 
 

Цікаве