WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування педагогічної культури батьків з питань організації здорового способу життя дошкільників - Реферат

Формування педагогічної культури батьків з питань організації здорового способу життя дошкільників - Реферат


Реферат на тему:
Формування педагогічної культури батьків з питань організації здорового способу життя дошкільників
Економічні, соціальні, політичні зміни в сучасному суспільстві зумовлюють чисельні педагогічні проблеми молодої родини. Умови сьогодення примушують молодих людей більше піклуватись про матеріальні потреби. Нині дуже гостро постає питання формування педагогічної культури молодих батьків, оскільки в сучасних умовах відбувається тенденція зниження її рівня. До проблеми формування педагогічної культури майбутніх батьків звертались у свій час Т. Але-ксеєнко, Ю. Шурко, О. Вишневський, С Русова, М.Стельмахович, В. Сухомлинський та інші.
Розглянемо особливості впливу родинного осередку на виховання фізично здорової дитини з раннього віку.
Про необхідність формування в дітей позитивної мотивації на здоровий спосіб життя зазначено у низці офіційних документів та програм. Так, зокрема, в Конвенції з прав дитини (1990) великого значення надається здоров'ю молодого покоління як вирішальному чинникові виживання людства. У вітчизняних програмах "Малятко", "Дитина", у Базовому Компоненті дошкільної освіти проблеми охорони та зміцнення здоров'я дитини визначаються як найголовніші чинники повноцінного розвитку дошкільнят. У коментарі до Базового Компонента йдеться про те, що дитина має набути елементарних уявлень про залежність стану здоров'я від способу життя.
Педагогічну культуру розглядаємо як складову частину загальної куль-тури, яка залишається невід'ємною часткою виховного процесу сім'ї. Відомо, що основи фізичного здоров'я закладаються ще в ранньому дитинстві. Повноцінна життєдіяльність організму, хороше самопочуття є запорукою досягнення дитиною подальших успіхів у навчанні та в праці. Отож, дорослі повинні ініціювати виховання у малюків адекватних реакцій на турботу про своє здоров'я.
Для успішного виховання дітей батькам слід володіти цілим комплексом знань, умінь і навичок, який дозволить їм найефективніше організувати процес виховання. На думку Л. Тіщенко, педагогічну культуру батьків складає все їхнє життя, сприймання і розуміння оточуючого світу, ставлення до людей, звички. Діти розвиваються шляхом наслідування, копіювання дорослих, тому важливо, щоб від перших днів біля колиски дитини була педагогічно грамотна людина [7, 205]. Однією з найпоширеніших помилок сучасних батьків щодо виховання дітей з немовлячого віку є стійкий стереотип стосовно того, що турбота про дитину має лише медико-гігієнічний (а не педагогічний) характер. Малюк сприймає батьків як ідеал і прагне в усьому їх наслідувати. Тому необхідно, щоб батьки були педагогічно підготовлені до виховання дитини.
С.Ф. Русова зазначала: "Інстинкт руху цілком правильний для кожної здорової дитини; коли дитина не спить, вона небезперемінно рухається... І тут з перших днів треба дати дитині повну самостійність рухів" [1, 26].
Свого часу Н.М. Аксаріна актуалізувала питання позитивного впливу рухової активності малюка на інтенсивний фізичнний та розумовий розвиток. Обмеження рухів дитини (гіподинамія), відсутність чи одно-манітність вражень від оточуючого можуть призвести до відставання в психічному розвитку. Відтак фізичне виховання дітей охоплює наступні завдання: охорону і зміцнення здоров'я дитини, нормальне функціонування всіх органів і систем організму; забезпечення своєчасного та повноцінного фізичного розвитку; розвиток рухів; забезпечення активного врівноваженого стану дитини; виховання культуно-гігієнічних навиків [2, 37; 45].
На думку японських учених, основні рухові навички необхідно тре-нувати у ранньому дитинстві, а правильна фізична підготовка стимулює розумовий розвиток дитини [3]. Британський фахівець з питань раннього дитячого розвитку Джекі Стілберг наголошує, що при народженні немовлята здійснюють різкі неконтрольовані рухи руками та ногами. Поступово в мозку формуються зв'язки, необхідні для розвитку рухової активності. Найпростіші дії стимулюють розвиток мозку [4, 36]. Отже в перші три роки прослідковується позитивний вплив і тісний взаємозв'язок активного фізичного розвитку на психічні та розумові якості дитини як майбутньої особистості.
Вченими доведено, що характер і здібності людини не визначаються спадково, а формуються в певний період життя під безпосереднім впливом соціуму [3, 5]. Встановлено, що до трьох років розвиваються 70% клітин головного мозку, а до п'яти - 90%. На думку В. Єремеєвої та Т. Хрізман "Дитинство для людини - це унікальний час розвитку всіх психічних функцій, механізмів мовлення, мовного мислення, пам'яті, соціальних емоцій, механізмів контролю довільних рухів, за які відповідають вищі структури мозку - його кора. За короткий період закладається основа психічних функцій дитини, основа її подальшого активного життя" [5; 5]. Вся система дошкільного виховання, весь педагогічний процес спрямований на розвиток психіки, на формування пізнавальних і емоційних процесів, які є основою гармонійного розвитку особистості. Усі педагоги в дошкільному закладі і в школі, у сім'ї розвивають найголовніший орган психіки - мозок і всі його численні функції, які регулюють поведінку дитини, визначають успішне навчання, творчий розвиток особистості.
Як зазначає О. Проскура: "У немовляти (від народження до року) про-відною діяльністю є безпосереднє емоційне спілкування з дорослими, у процесі якого виникає потреба в постійних контактах з ними. Ці контакти стають засобом засвоєння дитиною світу дорослих. У ранньому дитинстві (від року до трьох років) провідною є предметно-маніпулятивна діяльність, через яку і в якій дитина засвоює вироблені суспільством способи використання навколишніх речей" [6, 13], що доводить про формування психічних, розумових і фізичних якостей майбутньої особистості саме у цьому віці під безпосереднім впливом дорослих. Неабияка роль належить і першим вихователям дитини - її батькам, сім'ї.
Отже спосіб життя родини, рівень педагогічної культури батьків, особистий приклад кожного члена сім'ї є основними чинниками формування передумов для становлення майбутньої особистості дитини, формування здорового способу життя саме з немовлячого віку.
Вище доведено, що особистий приклад батьків, спосіб житія родини, рівень сформованості їх педагогічної культури є основними чинниками виховання здорової дитини з раннього віку. Виникає суперечність між бажанням батьків закласти основи фізичного здоров'я своїм вихованцям (чи пасивна позиція) і неспроможністю їх реалізувати.
Адже для того, щоб дитина повноцінно розвивалась, батькам необхідно створювати валеологічно обумовлені умови життєдіяльності, підтримувати порядок та гігієну в помешканні, годувати дітей екологічно чистими, багатими на білки, вітаміни, мінеральні речовини відповідним чином приготованими продуктами; одягати дитину так, щоб вона почувала себе в одязі вільно, не переохолоджувалась і не перегрівалась; регулярно купати, загартовувати, робити масаж; більше часу проводити на свіжому повітрі, розминати її м'язи з допомогоюпростих вправ. Варто більше гратись з дитиною, спілкуватись (при цьому слід враховувати роль позитивних емоцій які впливають на психічний, розумовий та фізіологічний розвиток дитини), творчо підходити до формування основ здорового способу життя.
В перші три роки життя відбувається інтенсивний фізичний розвиток дитини неподільно з психічним та розумовим розвитком. Проведення систематичних оздоровчих заходів позитивно впливають на вищезазначені процеси. Водночас допущені помилки можуть негативно вплинути на стан здоров'я дитини та її нервову систему. Тому правильна організація фізичного виховання є одним з найбільш суттєвих умов виховання дитини раннього віку.
Проте формування педагогічної культури, самоосвіта, відходять на другий план. Молодим батькам не вистачає часу для відвідування педа-гогічних всеобучів чи лекцій. Молодь не має коштів для передплати те-матичної періодики та придбання літератури із проблем виховання дітей. Також варто відзначити, що на зниження рівня педагогічної культури впливає падіння моралі в суспільстві, засоби масової інформації. Зрозуміло, що складовими частинами педагогічної культури молодих батьків є вивчення традицій народу, особистий приклад та авторитет батьків, орієнтація в особливостях виховного процесу дітей. Але сучасні педагогічні дослідження даної проблеми і статистика свідчать про регрес педагогічної культури молоді, а це, в свою чергу відбивається не лише на виховному процесі, а й психічному та фізичному здоров'ї дітей.
Отже, відсутність педагогічної культури, недостатня поінформованість батьків та неготовність до виховного впливу на дитину з перших днів її життя можуть бути причиною допущених ними помилок. Вважаємо, що створення консультативних центрів при дошкільних навчальних закладах, дитячих поліклініках, центрах соціальних служб для сім'ї та молоді можуть стати джерелами поінформованості молодих батьків про їх особисту роль у формуванні основ для всього подальшого розвитку дитини.
Loading...

 
 

Цікаве