WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Україна - славний край козацький: Методико-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотечним працівникам у відзначенні 510-ї річниці українського коза - Реферат

Україна - славний край козацький: Методико-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотечним працівникам у відзначенні 510-ї річниці українського коза - Реферат

велів відкрити стрілянину по ворогові з рушниць і гармат, Козаки вигукували: "Ми засіли на смерть! Не віддамо міста". Від 21 квітня до дня св. Петра і Павла (29 червня) 1659р. О.Трубецькой штурмував Конотоп і не спромігся його здобути. А тим часом І.Виговський підготував добре вишколене козацьке військо, прилучив до нього невеликі відділи сербів, волохів та кілька тисяч польських жовнірів і вирушив на допомогу обложеним. На початку червня 1659р. під час маршу на Конотоп військо Г.Виговського налічувало близько 60 тис. чоловік. На допомогу гетьману прибув кримський хан Мехмет Гірей з 30-тисячною ордою. Генеральна битварозпочалася 20 червня (9 липня) під Конотопом на річці Соснівка. .Маючи добру розвідку, І.Виговський зі своїм військом непомітно наблизився до ворожої армії, розташувався біля с.Соснівка. Біля річки Соснівка гетьман наказав розташуватися відділові старшини Степана Гуляницького, а сам з невеликим загоном перейшов річку і несподівано з тилу вдарив по московському війську і раптово відступив.
Князь Пожарський був дезорієнтований. Однак вирішив погнатися за відступаючим козацьким військом. Козаки С.Гуляницького зруйнували міст і загатили річку Соснівку. Вода розлилася по широкому лугу, який перетворився у непрохідне болото, де грузли ворожі гармати і коні. В цей час козаки І.Виговського перейшли в контрнаступ. Московська армія була оточена козаками і прибулими із засідки татарами й опинилася в безвихідному становищі, гинучи від вогню, шабель і болота.
Результати Конотопської битви були вражаючими. Козацьке військо втратило 4 тис. чол., татарська орда - 6 тис. чол., московська армія від 40 до 50 тис. чол. (за іншими даними до 130 тис.)
Про нищівну поразку московської армії під Конотопом писали літописці С.Величко і Самовидець. Вся Україна швидко дізналася про перемогу козацької зброї.
Конотопська катастрофа викликала справжній шок у Москві. Три дні Москва переживала траур.
В історію українського народу Конотопська битва увійшла як славний символ національно-визвольної боротьби, як свідчення високого патріотизму і боєздатності козацького війська, неперевершено! військової майстерності козацьких полководців на чолі з гетьманом І.Виговським.
Однак І.Виговському не довелося скористатися грандіозною перемогою для подальшого розвитку війни проти Московської держави. Та, незважаючи на ряд помилок, гетьман І.Виговський зайняв почесне місце серед самовідданих борців за свободу українського народу, за широку автономію України, за її незалежність.
"Освічені жінки козацької доби".
Козацьку демократичну республіку започаткувало козацьке воїнство, яке сформувалося на протидію польсько-литовському та турецько-кримському поневоленню. Український народ створив Запорізьку Січ як військовий, а в подальшому - політичний центр України.
Цей осередок свободи розповсюджував демократичні засади на поневоленій Україні. Кожна родина мала козака за взірець у вихованні своїх дітей. Волелюбний дух козацтва сприяв відродженню традицій стародавньої жіночої вольності амазонок та позначався на вихованні не лише хлопчиків, а й дівчаток. Адже, залишившись без господаря, який пішов до війська, родина мала з чого жити.
Самостійне життя та господарювання періодично підкріплювало рівноправність жінки з чоловіком. Українки мали право виступати в суді, чого на той час не було в жодній з європейських країн. Жінка могла самохіть обирати нареченого, звичайним явищем було розірвати шлюб з ініціативи жінки. Такий статус жінки зумовив і отримання нею освіти. Численні документи свідчать, що українське жіноцтво було поспіль письменне.
Подорожуючи через Україну з Греції до Московії, Павло Алепський записав у щоденнику "... по всій козацькій землі дивний та гарний факт спостерігали ми: всі вони, за малим винятком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати і знають порядок служб церковних та церковні співи В країні козаків дітей більше, ніж трави, і всі вміють читати , навіть сироти. Священики навчають сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях".
Як те відомо, жінок на Січ не допускали. Але козак, повернувшись додому, де порядкувала його дружина, поважав її, радився з нею, приставав на її рішення. Шануючи гідність жінки, козацтво поширювало її інтереси, підносило їх до інтересів народу й Батьківщини.
В середовищі української аристократії жінки брали участь у підписанні найважливіших державних угод. Збереглися документи за підписами дружин гетьманів України. Зокрема, адміністративні документи дружини Богдана Хмельницького Ганни Золотаренко виказують її освіченість, розуміння тогочасних проблем України. Вона була спільницею і помічницею гетьмана. Він же цілковито довіряв їй та шанував її. Збереглися на документах підписи дружин інших гетьманів та козацької старшини, а саме: Петра Конашевича-Сагайдачного та Данила Виговського. Освічені та добре виховані жінки вміли гідно приймати
послів і спілкуватися з ними. І це були не лише гетьманші, а й наприклад, дружина полковника Семена Палія - керівника визвольного руху на Правобережній Україні.
Права й повага до жінки, матері роду, виявлялися в тому, що її підписи стояли з підписами чоловіків А в разі втрати чоловіка підпис його дружини важив більше, ніж підписи дорослих синів. При укладенні цивільних угод підпис матері ставився першим, що засвідчує її право очолювати родину.
Освіченість та юридичні права жінки, з одного боку, визначалися її статусом у родині, з іншого - підсилювали значення і обов'язки Берегині роду. Світло і тепло родинного вогнища, яке жевріло під впливом душі жінки - господині й матері, природно втілювало ідеали народної педагогіки у вихованні малих дітей. Основними з цих ідеалів є: взаємоповага, любов до праці, гідність, патріотизм, самостійність, волелюбство.
Жінки з освічених верств українського суспільства були активними просвітительками. Прикладів того чимало. Так, Олена Горностаєва з родини князів Чорторийських була фундатором Пересопницького монастиря, де зберігалося знамените Пересопницьке Євангеліє, написане живою українською мовою, Ганна Гойська заснувала Почаївський монастир, де була друкарня.
Духовність, освіченість, культура, витонченість, самостійність, волелюбність допомагали українській жінці здобувати любов і пошану, зберігати гідність навіть за межами Батьківщини, в різних краях, куди вони потрапляли як бранки та невільниці.
Винятковим прикладом патріотизму слугує життя Насті Лісовської, доньки священика з Рогатина, яку в 1520р. татари вивезли і продали до гарему. П'ятнадцятирічна дівчина полонила свого володаря не лише променистими карими очима, а й гнучким розумом,
Loading...

 
 

Цікаве