WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Славетному лицарству - 500: Методично-бібліографічні матеріали до проведення літературно-історичних читань - Реферат

Славетному лицарству - 500: Методично-бібліографічні матеріали до проведення літературно-історичних читань - Реферат

1990.-751 с.
Химко А. Засвіти: Іст. роман.-К.: Рад. письменник, 1990.-446 с.
Хорунжий Ю.М. Коли промовляють фальконети: Повісті: Іст. триптих.-К.: Молодь, 1988.-183 с.
Чайковський А. Сагайдачний: Іст. роман у 3-х книгах.-К.: Дніпро, 1990.-581 с.
Шевченко Т.Г. Кобзар.-К.: Дніпро, 1983.-648 с.-Із змісту: "Гайдамаки", "Гамалія", "Іван Підкова", "Іржавеиь", "І мертвим, І живим", "Заступила чорна хмара", "Перебендя", "Причинна", "Тарасова ніч", "Чернець".
ЧЕТВЕРТЕ ЧИГАННЯ "УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА: ПОХОДЖЕННЯ, ТРАДИЦІЇ, ДОЛЯ"
ГЕРБ-ТРИЗУБ
Знак "тризуб" дійшов до нас із сивої давнини, коли число "три" (тріада) мало символічне значення. Тому зображення, подібні тризубу, були розповсюджені і на Стародавньому Сході, і в Індії, у Босфорському царстві та Скандинавії. Були вони і на території України. Археологи датують перші зображення тризуба на Україні і в Криму І століттям нашої ери. Це дав змогу вважати, що тризуб уже був символом місцевогонаселення ще до князювання у Києві династії Рюриковічей, чиїм родовим гербом він незабаром став.
Київський князь Святослав увінчував ним знаком древки своїх знамен, а з часом тризуб став великокняжим знаком Київської Русі. Відтиск тризуба зберігся на золотих і срібних монетах Володимира Великого і практично не відрізняється від сучасного тризуба в малому гербі України. Тризуб також зустрічається на цеглинах церкв і замків, побудованих в домонгольський період, у гербах князів Київської Русі. Цей знак був і у гербі Ганни Ярославни - королеви Франції.
В період феодальної роздробленості і монголо-татарського нашестя тризуб поступово замінюється на герби, що появляються із Західної Європи.
І лише на початку XX ст., коли спалахнула перша світова віяна, зображення тризуба почали використовувати українські січові стрільці (УСС) у складі австро-угорської армії.
Як державний герб УНР (Української Народної Республіки) тризуб на синьому фоні з відповідним орнаментом (автор проекту - відомий художник В.Кричевський) був схвалений 12 лютого 1918 р. Малою Радою, а Центральна Рада 22 березня 1918 р. затвердила його у формі великого і малого гербів.
Пізніше тризуб як герб заливався державним символом України, незважаючи на зміну влад: гетьманата (1918) і директорії (1916 -1920 рр.).
Символіку із зображенням тризуба в 20-х-40-х роках XX ст. використовували різні політичні сили Західної України (на Сході вона була заборонена, як "ворожа" українському народові); тризуб був державним символом усіх чотирьох українських урядів еміграції і в цілому всієї української діаспори.
СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР
За часів язичництва слов'яни за словами Карамзіна, обожнювали свої знамена (які буди на території України ще до Київської Русі) й вірили, що у скрутну воєнну годину прапор - найсвятіший від усіх ідолів.
З прийняттям християнства зображені на прапорах з язичницьких часів фантастичні звірі і птахи змінюються ликами Христа Спасителя, Георгія Переможця, Архангела Михаїла, вишитими золотими та срібними нитками на різноманітного кольору трикутних, а з ХІУ ст. - чотирикутних, полотнищах. На Подніпров'ї переважали прапори червоного кольору з зображенням небесних світил, хрестів, родових князівських знаків: тризубів, двозубів і т.і.
Розмаїття кольорових сполучень було в козацько-гетьманський період, але переважали синьо-жовті сполучення. Таке ж синьо-жовте забарвлення мали і прапори Запорозької Січі.
Першу спробу створення синьо-жовтого прапору сучасної форми з двох горизонтальних смуг зробила Головна Руська Рада, яка розпочала боротьбу за відродження української нації ще весною 1848 р., коли всю Європу сколихнула хвиля революції.
В червні того ж року вперше з'являється синьо-жовтий прапор на міській ратуші Львова, після чого знамена з такими кольорами стають символом національного відродження на Західній Україні. Але Україна, що входила до Російської Імперії, не мала, та й не могла мати узаконюваної державної символіки. Минуло майже шість десятків років... І у 1917 на території всієї України вона почала відроджуватися. 22 березня 1918 р. Центральна Рада схвалила у Києві державний жовто-синій прапор.
Однак за гетьмана Павла Скоропадського прапор був змінений на блакитно-жовтий, а потім - на синьо-жовтий. 13 листопада 1918 року вже синьо-жовтий прапор став державним символом Західно-Української Народної Республіки, 20 березня 1920 року він був затверджений і на Підкарпатській Русі, а з 1939 року - на Карпатській Україні. Під ним населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.
На території Радянської України синьо-жовтий прапор був заборонений.
З проголошенням у 1991 році державної незалежності України виникла необхідність в державній символіці, і 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором саме синьо-жовтий прапор, бо український народ не міг відкинути історичну традицію створення держави саме під цими знаменами.
ГІМН "ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА"
Слова національного гімну написав у 60-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства Павло Чубинський.
Вірш цей вперше було надруковано у 1863 р., і дуже швидко його слова розійшлися в народі, особливо серед інтелігенції. Ці рядки були такими популярними, що навіть деякий час приписувались Т.Г.Шевченку.
Музику до цього вірша писали багато композиторів, в тому числі і К.Стеценко. Але по силі і виразності найбільш підійшла музика диригента і композитора Михайла Вербицького. Звичайно ж, пісня "Ще не вмерла Україна" не відразу стала ведучим гімном. Були і другі, що не поступалися ні силою, ні духом.
Цьому твору передували "Заповіт" Т.Шевченка, "Вічний революціонер" (сл. Франка, муз. М.Лисенка), гімн українських іммігрантів в Америці "Для тебе, Україно, живем" та інші. Але в період революційних бурь частіше звучав гімн "Ще не вмерла Україна", який і сьогодні залишається найпопулярнішим українським національним гімном.
Література:
Гречило А. Земельна геральдика // Пам'ятки України.-1991.-№ 3.-С. 42-45.
Громозда К.В., Яновський Д. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України // Укр. істор. журнал.-1990.-№ 4.-С. 43-55; № 5.-С. 45-64.
Лепявко С. Прапори з 1655 року // Пам'ятки України.-1991.-№ 3. -С. 48-51.
Сергійчук В.І. Національне символіка України: Наук.-худож. кн.-К.: Веселка, 1992.-109 с.
Смоленський В. Символіка Переяславщини та Слобожанщини // Пам'ятки України.-1991.-№ 3.-С. 52-58.
Чумаченко В. Історія синьо-жовтого прапора // Чорномор. комуна.-1990.-17 черв.
Підготувала Л.І.Яковець
Одеська ОУНБ, Наук.-метод. від.
Одеса, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве