WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято рушника: Сценарій - Реферат

Свято рушника: Сценарій - Реферат

Свято рушника: Сценарій
Головна мета, цього заходу-пробудити інтерес до культури українського народу, його декоративно-прикладного мистецтва, зокрема рушників. Крім того, звернути увагу на таланти й майстерність земляків, організувати змістовне дозвілля населення.
Успіх заходу багато в чому залежить від копіткої підготовчої роботи. Заздалегідь збираються відомості або майстринь села, зразки їх рушників. Велику допомогу в цьому бібліотекарю можуть надати члени клубу за інтересами, що діє при книгозбірні. Крім того, можна оформити альбом з розповідей вишивальниць про особливості рушників південних областей України.
В цей же період треба продумати й музичне оформлення свята. Крім "Пісні про рушник" П.Майбороди, радимо використати обрядові пісні. Пожвавить проведення свята і виступ фольклорного ансамблю, який виконає музичні номери для майстринь. Для цього варто зібрати їх заявки на улюблені музичні твори.
Під час свята можна організувати конкурс на краще знання українських пісень та прислів'їв про рушник. Тому варто подбати про подарунки та сувеніри переможцям конкурсу та майстриням - учасницям свята.
В бібліотеці радимо організувати книжково-ілюстративну виставку "Український рушник", на якій поряд з друкованими виданнями розмістити альбоми української вишивки, зразки рушників майстринь села. На закінчення свята варто провести огляд літератури, що представлена на виставні.
На подвір'ї будинку культури стоїть велике панно. На ньому написані слова запрошення: "Ласкаво просимо на свято рушника". Посеред двору - стіл, накритий скатертиною, на ньому великий букет квітів. На простеленому рушнику лежить коровай, поблизу розміщено вишивані рушники та вишиванки.
Лейтмотивом свята обрано слова: "І на тім рушникові оживе все знайоме до болю, і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов". Вони написані на великому рушнику, який висить поряд із панно. Юнак та дівчина в українських костюмах несуть на вишиваному рушнику хліб і сіль, Поруч з ними ідуть учасники фольклорного ансамблю. Під звуки мелодії "Пісні про рушник" Платона Майбороди піднімаються на сцену:
Юнак:
Хліб і сіль на вишитому рушнику - це одвічні символи української гостинності. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів.
Дівчина:
Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час. Тож і ми сьогодні підносимо всім, хто прийшов на свято, хліб-сіль і гостинно просимо на свято рушника.
(Юнак і дівчина тричі вклоняються всім учасникам свята, промовляючи слова: "Гостинно просимо на свято рушника", спускаються до присутніх і пропонують покуштувати коровай).
Господиня:
Там, де свято, там і пісня,
Співає все навкруги.
Здається, наче пісні тісно,
Її не втиснуть в береги.
("Пісня про рушник" помалу стихає).
Шановні панове, гості нашого свята, всім вам добре відома прослухана пісня, що облетіла увесь світ. Створили її поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода. Цей музичний твір - вершина не лише людських почуттів, а й пошани до народного рукоділля.
Юнак та дівчина:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Господиня:
Рушник... Як багато значить для нас це слово. Сьогодні на нашому святі зібрані найкращі рушники, вишиванки, що зберігаються у господинь нашого села. Але це лише невелика їх частина. Якби всі наші односельці поприносили своє рукоділля, то гадаю, що не вистачило б місця на цих столах.
Юнак та дівчина:
Рушник на стіні - давній наш звичай. Українська хата з давніх-давен з рушником, з запашним зіллям за сволоком та образами. А літньої пори хата утопає в зелені, квітах. Чорнобривець, м'ята, любисток і барвінок оспівані в народних піснях і вишиті на рушниках. Тож хочеться вірити, дорогі гості, що кожен з вас має біля двору це зілля, а вишитий рушник висить на самому почесному місці. Не забувайте наших народних звичаїв та традицій. Недарма, коси дівочі миті в любистку та м'яті, заворожують коханих. У кожній українській оселі, багатій чи бідній, з давніх давен і по сьогоднішній час палахкотять багатством кольорів рушники. "Хата без рушника, - казали в народі - що родина без дітей".
Рушник характеризує жіночу вправність, майстерність, ніжність і працьовитість. По тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку і її дочок. І завжди вишивальниці були у великій пошані.
Господиня:
Дорогі друзі! З великим задоволенням і радістю хочу назвати імена наших односельців - майстринь (представляє): Ганна Максимівна Невесела, вся світлиця в якої в рушниках та килимах. В свої 65 років майстриня не розстається з вишиванням. У цьому році Ганна Максимівна подарувала рушник Високопільській приходській церкві.
Милують зір рушники та подушки Маслій Гайни, Ковпак Надії Олексіївни ...
Шановні наші жінки, хай очам і рукам вашим не буде втоми. З великим проханням звергаюсь до Вас: навчайте своєму ремеслу всіх бажаючих. Бо гадаю, що після цього свята, дівчата та молодиці повернуться до цієї святої української традиції, бо в рушнику - душа українки.
А зараз, дорогі односельці, нагадаємо призначення вишитого рушника, при яких особливих обставинах ми беремо його до рук.
Юнак та дівчина:
З рушником і з хлібом приходили до породіллі, вшановували появу немовляти в родині.
З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.
Зустрічали рідних, гостей.
Проводжали людину в останню путь.
Прикривали хліб на столі.
Господиня:
Рушники повсякденно використовуються в побуті, і цим самим, крім обрядової, вони виконують і побутову функцію. Відповідно утворились їхні назви за призначенням: утирач - для рук та обличчя, стирок - для посуду і лави, покутниками обвішували образи та портрети, плечевими пов'язували сватів, а ще є подарункові, весільні...
В давні часи жінки самі ткали полотно з кращих сортів коноплі та льону. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами і білили на сонці. Літньої пори вишивальниці придивлялися до сині неба, до зелені цвіту, до барвистого метелика. А вже потім, довгими зимовими вечорами, при каганцю, всі літні барви відтворювалися на полотні гладдю, хрестиком, в'язю. Обов'язково з піснями, примовляннями.
Дуже часто крім орнаменту на рушнику вишиті слова привітання: "З добрим ранком", чи побажання гарно прожити день. На одних - мудрі побажання застереження, або настанови на все життя, на інших - жартівливі слова.
Окремий рушник призначався для гостей і висів він на видному місці. Господиня в знак повага до гостя подавала йому рушник на плече, чи руку і брала кухлик з водою,
Loading...

 
 

Цікаве