WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс": Сценарії вечора пам'яті до дня Чорнобильської трагедії - Реферат

Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс": Сценарії вечора пам'яті до дня Чорнобильської трагедії - Реферат

Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс": Сценарії вечора пам'яті до дня Чорнобильської трагедії
"...Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім'я цієї звізди - полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому, що вони гіркими стали..."
/Біблія. Новий завіт. Откровення святого Івана Богослова/.
І вед. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек., коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний, Гіркий. Печальний...
Читець:
Жорстокий, ніжний і свавільний світе,
Скажи скоріш, що діяти мені,
Тебе чи ненавидіти, а чи любити
У міражах чорнобильських вогнів?
Мовчиш... А серце жде і прагне слова,
Немов земля обвуглена - тепла
Людських долонь, котрі не пахнуть кров'ю,
Бо маками у полі проросла.
О, світе мій, твоя палає врода,
І полум'я шалено гоготить,
Обпалює епохи і народи,
І в мене мисль...
А час іде - не спить.
Не спить і серце, відповіді хоче
За всіх, хто жив, живе і буде жить...
Допоки нам дивитиметься в очі
Зловісний стронцій атомних страхіть? /В.Сташук. Атомний диптих/
II вед. У ці дні ми привертаємо увагу, як української так і світової громадськості, до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, а це 3 міл. ІОО тис. наших співвітчизників і жителів інших держав: Білорусії та Росії. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди
ціною свого здоров'я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голову.
/пісня "На Чорнобиль журавлі летіли"/
І вед. Пам'ятІ Володимира Правика, Віктора Кібенха, Миколи Тищенка, Миколи Ващука, Василя Ігнатенка, Володимира Тищури, які першими вступили у двобій з аварією на ЧАЕС, присвячується
Читець:
З бідою, кажуть тільки ніч
Потрібно перебути.
І знову сни прийдуть до віч,
Та біль принишкне спрутом
А я принижений іду,
І дибиться дорога.
Несу у світ свою біду
Крізь сумніви й тривоги
Несу, неначе, немовля,
Що так зайшлося криком,
Аж захиталася земля
Тривожно й огнелико.
Хай світ довкруг її гуде,
Я буду колихати.
Її щоночі і щодень -
Біда повинна опати.
Віддати людям на землі себе
У кожнім добрім і гарячім олові,
Допоки світить небо голубе,
Допоки світ займеться із любові.
Віддати все: і доброту, і мсту,
Що не дадуть й камінню збайдужіти,
І навіть злість, і зненависть святу,
Що світ Ілюзій може спопелити.
Віддати людям на Землі себе. /В.Стащук. Віддати людям на Землі себе/.
II вед. Серед тих, хто першими опиняється на місцях, позначених смертю і болем обов'язково є медики. Їм не звикати до екстремальних умов. Але тоді, у 1986-му, мало хто знав, що собою представляє аварія на ЧАЕС. Це - пізніше. А тоді, у травні І98б-го, вірні своєму обов'язку, медпрацівники-фельддери Ю.П.Петренко, В.С.Калістратенво, лікар швидкої допомоги Старосілецької дільничної лікарні Д.Шульгань, медсестра Г.І.Гетманенко, фельдшер-лаборант З.Р.Гордієнко, водії М.Г.Денисюк, 0.Ю.ЗеЙналов поспішили в "зону". Їм першим було найважче. Насамперед тому, то знали, як це може позначитись з часом на здоров'ї людей. Про себе тоді ніхто не думав. Завідуюча тарапевтичним відділом поліклініки В.М.Ясінська одна з тих 50 працівників, котрі протягом місяця проводили медобстеження в Овруцькому районі. Нині вона відповідає за надання медичної допомоги потерпілим від аварії на ЧАЕС.
І вед. Поміж ти, хто брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС були 196 військовозобов'язаних жителів нашого району. Ризикуючи власним здоров'ям і навіть життям ці, в основному молоді люди, в ті дні не спасували перед труднощами. Серед них В.Батюк, Н.Крищенко, О.Чудовський, В.Павлов, П.Васильєв, М.Волинець і інші. Це завдяки їхній і інших ліквідаторів мужності та звитязі вдалося нарешті приборкати смертоносну стихію, врятувати рідну землю від радіаційного опустошення.
II вед. Вони були серед перших, і першими пішли із життя. Коли їм у 1986 році сказали: "Треба", вони нічого не питали, зібрали наспіх свої речі і поїхали в "зону". Працювали. Кожен з них поруч з тисячами інших робив там свою звичну справу. Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха... Ці троє теж були там... Нині їх вже нема серед живих: Гурман Степана Давидовича /1933-1994/ - водій АТП 11842, Понятківський Володимир Іванович /1950-1994/ - робітник агробуду, Придаток Петро Миколайович /1954-1995/ - старшина міліції.
Читець. Чорнобильський дзвін
За ким же б'є він?
За тим, хто пішов
У високу блакить,
Щоб звідти на мудрість
Нам очі відкрить.
Щоб пам'ять не згасла,
Щоб ти пам'ятав
Як розлючений той
Там реактор палав.
Чорнобильський дзвін
Печаль і журба,
За ними б'є він
Кого вже нема...
І вед. Їх було 16 - пожежників нашого району. Їх було 16-ть з
Коростишева і Стрижівки, хто за тривогою відбув до Чорнобиля у ті страшні не тільки для України дні. Дорошенко Михайло Володимирович, Волгаєв Борис Григорович, Громницький Константин Станіславович, Андрушко Олександр Григорович, Майданюк Володимир Петрович, Бедило Сергій Іванович, Кримський Петро Евстахієвич, Жиленюк Андрій Григорович.
Пильов Микола Олександрович, Налімов Анатолій Миколайович, Жигадло Олег Петрович, Дзядевич Станіслав Антонович, Бісик Володимир Борисович, Вацьківський Віктор Флоріанович, Доманський Анатолій Антонович, Шклярук Микола Васильович. Майже всі вони потерпілі другої категорії.
II вед.
Loading...

 
 

Цікаве