WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перлини українського романсу: Матеріали до сценарію літературно-музичної композиції - Реферат

Перлини українського романсу: Матеріали до сценарію літературно-музичної композиції - Реферат

музичні образи Лисенка. Достатньо послухати хоча б романс "Коли розлучаються двоє", щоб отримати справжню естетичну насолоду і переконатись у тому, що романси Лисенка - це хвилююча розповідь про нерозділене кохання, зароджене у весняний день, про тяжкі хвилини розлуки.
Велика поезія пожовтневої доби покликала до життя широкий і могутній потік музики. Творчість послідовників і учнів М.Лисенка - К.Стеценка, Я.Степового, С.Людкевича, Л.Ревуцького є органічним зв'язком дожовтневого і нового мистецтва. Український романс в історично нових умовах зазнав впливу революційної романтики.
І ведучий:
Щодо цього показові романси на вірші Л.Українки. Полум'яним словом озвалася вона до народу в той час, коли ще "зоря не заграла". Зранена людськими й особистими болями душа поетеси часом співала тужливу мелодію, але навіть у перейнятих тугою творах спалахували зблиски світлої мрії. Не помилилась вона, коли, сподіваючись на кращі часи, писала:
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень ("Як я умру, на світі запалає").
Композитори К.Стеценко, Я.Степовий, С.Людкевич, Ф.Надененко, Г.Майборода, Ю.Мейтус, В.Кирейко та багато інших, звертаючись до поезії Л.Українки, знаходили в ній поріднену із своєю музичною мовою, емоційну настроєність, романтичне поривання. І тоді слово і музика починали грати безліччю інтонацій та барв. Так, наприклад, романси Кирила Стеценка на слова Л.Українки "Хотіла б я піснею стати", "Стояла я і слухала весну", "Дивлюсь я на яснії зорі", Я.Степового "Гетьте, думи, ви, хмари осінні" живлять людей і сьогодні світлом, чистим почуттям любові і надії:
(Лунає одна з цих пісень).
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світу літати,
Щоб вітер розносив луну...
ІІ ведучий:
Струмує радість життя, звучить гімн оновленій землі, людському щастю. Несподівані образи, незвичайні ритми... Це вони наповнюють романси 20-их безліччю нових інтонацій, творячи єдину мистецьку цілісність і красу.
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її -
Знов молодість не буде!..." (О.Олесь "Сміються, плачуть солов'ї").
ІІ ведучий:
З росяною чистотою сприймаються тичинівські "Десь на дні мого серця", "Прощання", "Гаї шумлять", Рильського "Яблука доспіли", "На білу гречку впали роси", "Проса покошено" та ін. Як зізнався сам Максим Тадейович, то він народився швидше музикантом, аніж поетом; тільки потім сталося так, що слово заступило музику. А плідна праця з українським композитором Яковом Степовим увінчалась не одним романсом: "Не грай! Не грай", "Ноктюрн", "Без хвилювань, без мук" та ін.
Своєю щирістю, інтимною довірою близька музиці і глибоко лірична поезія В.Сосюри. У його віршах органічно злились буяння життя і найтонші порухи душі, радість і смуток:
Я той же, що колись,
Душа моя зелена,
А за вікном летить
І пада жовтий лист...
Мовби боячись порушити своїм дотиком внутрішню музику віршів композитори довго "підступали" до його поезії. Кращі романси на слова В.Сосюри, що з'явилися в останні роки у М.Жербіна, П.Гайдамаки, З.Рибальченка та ін. підтверджують, що лірика Сосюри, в основі якої лежить прозора легкотінь образів, м'який мінор, утвердження чистих і світлих почуттів, знаходить цікаве тлумачення у вокальному мистецтві: .
Айстри задумані, квіти останнії,
Осені пізньої сльози багрянії;
Сумно шепочеться вітер над вами,
І обливає вас небо дощами.
Ви, як любов, що весни не зазнала,
І як вечірня зоря одсіяла.
Айстри задумані, квіти останнії
Осені пізньої сльози багрянії..
ІІ ведучий:
Так, слідом за піснями, входить у романсову лірику близька до фольклору і Малишкова поезія. Його образне слово знайшло глибоке осмислення у творчості композитора Ігоря Мейтуса.
Я забув, що плачуть з поцілунку,
Що й хороше слово, є рідня.
Ждав твоїх очей немов рятунку,
Посмішки твоєї, наче дня
Дні за днями і за літом літо,
Три й чотири, й п'ять предовгих літ
Буйне серце, снами не сповите,
Погляд твій несло, як заповіт.
Всі мої сподіванки й надії,
Слова цвіт, посіяний колись,
І розлуки, й весни мелодії
В погляді твоєму заплелись.
Є в любові гіркота й порада,
Може, в інших зайва похвала.
А твоя ж людська ласкава зрада
Вже мене навік оповила. (А.Малишко "Я забув, що плачуть з поцілунку").
Буває, що композитор складає сам одночасно слова і музику. Цікаві зразки таких романсів подав Кос-Анатольський. Особливо популярні його "Ой піду я межи гори", "Солов'їний романс", "Соловей і троянда".
Українські композитори сьогодні успішно інтерпретують твори Д.Павличка, Б.Олійника, В.Коломійця, І.Драча та ін. Вони засвідчили новий етап у розвитку романсу - вокальні цикли. Барвистою гамою почуттів висвічують ліричні цикли Я.Степового "Пісні настрою" на слова О.Олеся і "Три вірші" М.Рильського, поетичні цикли "Сім струн" Л.Українки, "Енгармонійне" П.Тичини.
Тож, вплив романсової творчості на виховання художньо-естетичних смаків людей сьогодні незаперечний. Романс був і залишається одним з найулюбленіших у народі вокальних жанрів. Його річище здатне умістити не спадаючу повінь весняних почуттів і настроїв. Тож слухаймо українські романси!..
Література
Булат Т. Український романс.-К.: Наукова думка,.1979.-317 с.
Дьяченко В.М. Лисенко.-К.: Музична Україна, 1968.-118 с.
Зоре моя вечірняя: Українські романси.-К.; Дніпро, 1982.-222 с.
Малишев Ю.В. Солоспіви: нариси та нотатки про українську вокальну лірику.-К.: Музична Україна, І968.-219 с.
Пісні та романси українських поетів: в 2 т. /Упоряд. Г.А.Нудьга.-К.: Рад. письменник, 1956.
Товстуха Е. Школа Лисенко.-К.: Музична Україна, 1970.-275 с.
Вільц Б.М. Український радянський романс.-К.: Наукова думка, 1970.-124 с.
Хіврич Л.Н. Про виразність ритмо-темпу в поезії Л.Українки та про його відтворення в романсах укр. композиторів // Укр. музикознавство.-1974.-Вип. 9.-С. 225-236.
Шреєр О.Я. Українська пісня-романс в її джерелах і розвитку (ХУІІ - ХУІІІ ст.).-К.: Муз. України, 1947.-125 с.
Шреєр О.Я. Григорій Сковорода - музикант.-К.; Муз. Україна, 1972.-84 с.
Якубяк Я.В. Солоспіви Людкевича // Укр. музикознавство.-1972.-Вип. 7.-С. 39-57.
Список грамзаписів українських романсів:
"Вечір надворі": Укр. нар. песня. Исп. Г.Гаркуша // Укр. и рус. нар. песни.
"Взяв би я бандуру": Укр. нар. пісня. Вик. Держ. капела бандуристів УРСР // Привіт з України.
"Ніч яка місячна": Укр. нар. пісня. Обр. Ю.Касаткіна. Вик. вок.-інстр. анс. "Кобза".
"Там, де Ятрань круто в'ється": Укр. нар. песня. Исп.О.Петрусенко.
Украинские песни: "Ой зійди, зійди", "Чорнії брови", "Дивлюсь я на небо" (муз. В.Заремби, сл. М.Петренка); "Думи мої" (сл. Т.Шевченка/, "Їхав козак на війноньку", "Ой чого ти, дубе". Исп. Б.Гмыря.
Українські пісні на слова Г.Сковороди: "Ой ти, птичко жолтобоко", "Стоїть явір над горою" // Сковорода Г.С.: До 250-річчя з дня народження.-М., 1972.
"Чи я в лузі не калина була". Исп. О.Петрусенко // Укр. нар. песни.
Loading...

 
 

Цікаве