WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перлини українського романсу: Матеріали до сценарію літературно-музичної композиції - Реферат

Перлини українського романсу: Матеріали до сценарію літературно-музичної композиції - Реферат

Перлини українського романсу: Матеріали до сценарію літературно-музичної композиції
І ведучий:
Сповнена глибокого чуття, ллється мелодія солоспіву. Здається, виникла вона на самому зламі драматичного, неповторного, незвідано високого. Глибокі почуття, найпотаємніші порухи серця панують у невеличкому за розміром творі. Голос зливається зі словом, слово - з інструментальним супроводом. Винятковий синтез поезії, музики та виконавства. Народжується романс... Інколи він нагадує невелике музичне оповідання, маленьку трагедію, інколи - щоденниковий запис або майстерно написане есе.
Український романс... Він пройшов довгий шлях розвитку і посідав помітне місце в мистецькій скарбниці народу. Виростаючи з ліричної народної пісні, романс поступово набирає ознак самостійного жанру, якому частіше притаманна не куплетна форма, взаємозумовленість слова і музики, простота і щирість, естетична краса, широкий між жанровий зв'язок.
Термін романс, що походить з іспанської мови, набув загальноєвропейського поширення. В Росії і на Україні він зустрічається з ХУІІІ ст. Чи не першим із вітчизняних композиторів цей термін був використаний Д.Бортнянським (І75І-І825 рр.)
ІІ ведучий:
На Україні і за її межами у ХУІІІ ст. поширювались зразки сольної пісні з супроводом, що стали перехідною формою до романсу. Авторами їх нерідко були студенти колегіумів та Київської академії, регенти-кріпаки, кобзарі, лірники. З тогочасних пісень-романсів слід насамперед назвати вокальні твори видатного українського філософа, поета і музиканта Г.Сковороди. За свідченням учня поета М.Ковалинського, "он имел особую склонность и вкус, сочинил многие песни в стихах и сам играл на скрипке, флейте, бандуре и гуслях". Ще за життя поета стали широко відомими його пісні-романси "Ой ти, птичко жолтобоко", "Стоит явор над горою".
Найпопулярнішою з пісень-романсів XVIII ст. стала "Їхав козак за Дунай" Семена Климовського, що назавжди ввійшла у народну скарбницю. Важко назвати інший твір, який би так швидко поширився у різних народів. Перші публікації його припадають на 1790-і роки, а на початку XIX ст. "Їхав козак за Дунай" був поширений вже у Німеччині, Австрії, Франції, Польщі, Чехословаччині, Англії та ін. країнах. Пісня приваблювала насамперед своєю наспівністю. Теплий ліризм та одвертість у вираженні почуттів кохання наближають ії до романсу:
Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляш"...
І ведучий:
Велике значення для розвитку пісень-романсів мала творчість, українських поетів-романтиків О.Афанасьєва-Чужбинського, В.Забіли, Є.Гребінки, М.Петренка та ін., які опоетизували інтимні переживання людини - любов, вірність, розлуку, щедро вводячи фольклорні мотиви. Не сентиментальні пейзажі й золото-кучеряві Венери, а прості люди, здатні на глибокі почуття, самопожертву ввійшли в пісенно-романсову творчість українських поетів і композиторів XIX ст. Мабуть, не знайдеться у нас людини, яка б не знала таких солоспівів, як "Скажи мені правду" Афанасьєва-Чужбинеького, "Дивлюсь я на небо" та "Взяв би я бандуру" М.Петренка, "Ніч яка місячна" М.Старицького, "Повій, вітре, на Вкраїну" С.Руданського, "Гуде вітер вельми в полі" та "Не щебечи, соловейку" В.Забіли. Всі вони витримали випробування часу і є витвором живого, тремтливого почуття. Вслухаймось у їх неповторну чарівність:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, боже, ти крила не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав... /М.Петренко "Дивлюсь я на небо"/.
Як жанровий різновид пісня-романс розвивалась протягом усього XIX ст. і виявилася надзвичайно життєздатною. Коли вже на повну силу розвивався професіональний романс, музиканти-любителі й далі творили свої пісні-романси, віддзеркалюючи істотні прикмети українського народу - простоту, щирість, красу, щедрість та вірність. Пригадаймо хоча б фрагменти з опер "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського.
ІІ ведучий:
З покоління в покоління переходять, такі шедеври романсової лірики, як "Вечір надворі", "Ой ти, дівчино, зарученая", "Там, де Ятрань круто в'ється", "Місяць на небі", "Чи я в лузі не калина була". Їх автори давно забуті, а вони - безіменні пісні-романси живуть у пам'яті народній і бентежать наші душі й сьогодні.
Місяць на небі,
Зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співав...
У становленні романсу на Україні певну роль відіграли П.Сокальський, 0.Рубець, які написали багато творів на вірші російських поетів, першими звернулись до поезії Шевченка.
На ранньому етапі розвитку українського романсу (професійного) велику роль відіграв композитор і критик Петро Сокальський. Глибоко переконаний у великій суспільній функції мистецтва, він обстоював музику, яка відгукується на хвилюючі події життя, несе в собі народне начало. Крім творів крупної форми, П.Сокальський в одеський період творчості (І858-І86І рр.) створив двадцять романсів здебільшого на тексти російських поетів О.Пушкіна, О.Фета, О.Кольцова та ін. Перший, український романс П.Сокальського "Не так мене правда, як думка сушила" на слова Л.Глібова, написаний 1861 р., приваблює відчуттям природи української пісні, знанням народної музики зі спокійним плином мелодії. Особливо привертають увагу його романси-пісні на тексти Т.Шевченка: "Утоптала стежечку", "Полюбила молодого козака дівчина" і "Дума".
І ведучий:
Пісні-романси з їх виразністю, розкутістю щедрим мелодизмом, що легко сприймалися на слух, приваблювали до себе багатьох любителів співу. Мистецьки обдаровані люди створювали на слова відомих українських поетів яскраві мелодії, що передавались з уст в уста, з покоління в покоління.
Утвердження і розквіт українського класичного романсу пов'язані з іменем великого М.В.Лисенка. У листі композитора від 23 липня 1869 р. до П.Куліша згадується: "Сам я тепер ревно працюю над Шевченком: увів його кілька наспівів на музику. Згодом появлю, може, цілий цикл його поезій піснею та іншою хвормою, бо у нас велика недостача на розвій музики української". Підтвердженням цих слів є кілька аркушів з нотами, збережених родиною Миколи Віталійовича і недавно переданих до фондів музею композитора у Києві. Це чернеткові записи перших солоспівів на слова Шевченка "Ой одна я, одна", "Туман, туман долиною". Саме тоді, 1868 року, було започатковано роботу над великим циклом "Музика до "Кобзаря" Т.Шевченка", куди увійшло понад 50 романсів. Це розмаїтий світ людських почуттів - глибокої скорботи ("Ой одна я, одна"), ніжності ("Садок вишневий коло хати"), філософських роздумів ("Минають дні") тощо.
ІІ ведучий:
Не збагнути нам всього Лисенка у цьому короткому огляді бо, окрім солоспівів на вірші Кобзаря, спадщина композитора містить велику кількість романсів, написаних на вірші М.Старицького, І.Франка, Л.Українки, О.Олеся, Дніпрової Чайки та ін. українських поетів, а також російських та західноєвропейських(Г.Гейне, А.Міцкевича, С.Надсона). А такі виконавці українського романсу, як С.Крушельницька, Ф.Шаляпін, І.Алчевський, А.Нежданова чарували слухачів у багатьох країнах світу і були просто закохані у
Loading...

 
 

Цікаве