WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ой, зав'ю вінки... : Сценарій народного свята на Троїцю - Реферат

Ой, зав'ю вінки... : Сценарій народного свята на Троїцю - Реферат

промовляють до ведучої та глядачів відповідні слова.
ТЕКСТИ ДЛЯ ХУДОЖНІХ КОЛЕКТИВІВ:
Ой, на небі два місяці красних,
А в хаті та й господарі красні,
Ми підемо до лісу великого
Да зрубаєм явора високого!
ххх
Ой, зацвіла в городі рожа,
В цьому домі господиня хороша.
Просимо, пані, наш Куст подарити,
А свій дім звеселити!
ххх
Ой, прийміть, дівчата,
БабуКуста водити,
То вона поможе вам
Віночки зробити.
ххх
Ой, у нашому селі
Хороші дівки ходять,
Ой, у нашім селі
Хороше Куста водять.
ххх
Ой, дай, Боже, за рік Куста діждати,
Підемо до лісу того Куста вбирати.
Ой, у тому лісі та всілякії квіти -
Убирають Куста і дівчата, і діти.
ххх
Тройця, Тройця, пресвята Богородиця!
Посіємо жито - нехай зародиться.
Посіємо жито, посієм пшеницю,
Зароди, Боже, всяку пашницю!
(На сцену виходять учасниці обрядового фольклорного колективу "Горобинонька".
ВЕДУЧА: 3 давніх давен існував звичай кумління і відбувався він саме на клечальнім тижні, на Зелені свята. То ж зараз до вашої уваги виступ фольклорного обрядового колективу " Горобинонька".
ОДНА З УЧАСНИЦЬ: А ну, дівчата, хто з ким хоче покумитися - ставайте парами.
(Ансамбль починає співати):
Ой, кумочки і голубочки,
Ми у ліс ідем,
Ми кумитися йдем,
І покумимося, і поголубимося!
А на дубчику два голубчики -
Вони кумляться і голубляться,
Обнімаються й пригортаються.
Дівчата стають одна проти другої, тримаючи віночки коло обличчя. Дивлячись одна на одну крізь вінок, починають крутити ним за сонцем, при цьому тричі промовляють: "Будь зі мною, як кума з кумою! Кумаймося, не цураймося, На "Ви" називаймося". Через вінки дівчата цілуються, стають парами, йдуть зі сцени. Одна з учасниць обрядового ансамблю голосно нагадує: "Глядіть, дівчата, тепер цілий рік аж до зелених свят наступного року ті, хто покумився - не мають права сваритися! А вам, дорогі друзі, ми даруємо на згадку червоні крашанки. Будьте такими ж спритними та красними, здоровими та добрими! Нехай вони заберуть від вас лихо, наговір, на весілля накликають повен двір!"
Обрядовий ансамбль виконує ще дві пісні, а дівчата у плетених кошиках виносять крашанки, роздають глядачам. Поки виступав обрядовий ансамбль помічники виносять деревце і встановлюють його на галявині перед сценою. Біля деревця у певній мізансцені розташувалися " русалки ". На сцену виходить ведуча, позаду неї вишукуються учасники наступного фольклорного колективу.
ВЕДУЧА: Троїця - це свято, яке об'єднує живих і мертвих. На другий день Трійці "проводжали русалок" - тобто душі померлих. В період Зелених свят звичай забороняв купатися в річках, щоб "русалки не залоскотали".
Учасники фольклорного колективу виконують троїцькі пісні "Сиділа русалка" та "На гряній, на гряній...".
Сиділа русалка
На крутій березі,
Просила русалка
В жіночок наміток,
У дівочок сорочок:
- Жіночки-подружки,
Дайте мені заміточку.
Хоть вона худенька,
Та аби біленька.
На гряній, на гряній
Русалки сиділи,
Сорочок просили;
- Дайте, дайте, дівочки
Молодії молодички,
Дайте сорочку.
Ой, старенький дідько
По городу ходе.
Він оре-скороде,
Конопельки сіє.
Молодая молодка
По двору ходила,
Голубців манила.
Шуги-шуги, голуби,
На дідові коноплі!
Да щоб мені їх не брать,
Білих рук не драть.
Після виконання пісень включається фонограма: спів солов'я, звук стихає і переходить у соло на флейті. Під звучання флейти головна Русалка" пробуджується ", відходить від деревця, де "сплять" її подруги. У запису звучить монолог Мавки ("Лісова пісня" Л. Українки) і головна Русалка засобами пантоміми та танцю імітує текст. Русалка пробуджує своїх подруг, залучаючи до танцю. Русалки танцюють, веселяться. У запису звучать "русалчині жарти" (мелодійний дівочий сміх, вигуки: "Ой, яке тут зелене диво!", "А гарно як!", "Сестроньки, а пожартуємо?!", "А як же ж?", "А ось як..." Дівочий сміх... Головна Русалка бере гарний посуд для вмивання (він наповнений водою, тут плавають зелене листя м'яти та квіти). Русалка веде за собою "струмочок" своїх подруг і починає разом з ними вмивати глядачів. На сцені - ведуча.
ВЕДУЧА: Любі друзі! Ця русалчина вода чарівна: русалочки були в доброму настрої, коли наговорювали її. А хто вмиється цією водою, той буде щасливим і гожим, як сонце, веселим, як весна, робочим, як бджола і багатим, як земля! То ж вмивайтеся русалчиною водою на красу, на вроду, на лагідну згоду!
Фольклорний ансамбль на сцені виконує троїцьку пісню "Проводили русалочок":
Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
Перед ворітьми долина,
А в тій долині калина.
Ой, там Гапиночка гуляла
Жемчуг-намисто обірвала.
До мікрофону підходить ведуча, а на сцену піднімаються дівчатка та хлопчики.
ВЕДУЧА: Дорогі друзі! Вже підійшов час розбирати нашого Куста. Куст по селу ходив, подарунки заробив.
На авансцену виходить дівчинка-Куст. Хлопчики та дівчатка знімають з неї зелене вбрання і розкидають його на всі боки.
1 ХЛОПЧИК: Зоря-зоряниця, красна дівиця в церкву ходила,
Ключи зронила - місяць бачив: сонце вкрало!
2 ХЛОПЧИК: Лети, лети, троїцький маю, нехай нас лихо минає! Хай усе зло з села відійде з тобою, нам його не треба!
ДІВЧИНКА: З Куста май знімаю, по дорозі розкидаю! Від грози, від бурі, від грому - на добро старому й малому! (У мікрофона ведуча).
ВЕДУЧА: Ось і закінчилось наше Зелене свято. Але нескінченна наша любов до дерев та квітів, лісів та річок. Нехай і далі тішать вони нас своїм свіжим диханням та красою.
Учасники фольклорного колективу підходять до мікрофонів та промовляють:
Чистих вам рос!
Пречистої думки!
Краси і вроди,
Як квіту в вінках!
ВЕДУЧА: То ж дай, Боже, за рік Куста діждати!
Ансамбль і діти співають троїцьку пісню "Ой, Троїця, зелен свято".
Використана література:
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.-К.: "Оберіг", 1991.
Храплива-Щур Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті.-К.: "Просвіта",1990.
Валькова В. "Прийди, прийди до мене, неділенько зелена": Методичні рекомендації. Київ, 1994.
Китова С. "Щоб не запала да доріженька листом". Сценарій обряду "водіння Куста" на Зелені свята.-Київ, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве