WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → За народним календарем - Реферат

За народним календарем - Реферат

танцювали. Хлопці - козака, дівчата -метелиці, потім разом
польку, краков'як. Як стемніло, засвічували світло, сідали за стіл парами.
Першу чарку отаман наливав і підносив паніматці - господині хати, Потім
ставили пляшку на стіл й подавали вечерю. Пили не більше двох чарок -
щоб кожен мав пару. Веселились до пізнього вечора,
ХРЕЩЕННЯ /Водохреща, Йордань/
Водохреща відзначається 19 січня, В цей день Христос прийняв
хрещення від Іоанна в річці Йордань. Напередодні хрещення, 18 січня,
дотримуються посту.
Увечері повторюється різдвяна вечеря, тому вона називається Друга
кутя, або Голодна кутя /готувались пісні страви/, Водохрещення відбувається перед церквою, або на ставку, чи річці, де вирубують ополонку у вигляді хреста. В цей день свяченою водою кроплять сім'ю, хату, подвір'я, криницю, худобу, на усіх дверях рисують рідким тістом, замішаним на свяченій воді, хрести - як оберіг від усього злого.
СТРІТЕННЯ
Стрітення /зимобор, громниця/ за народним календарем
відзначається 15 лютого. Це день зустрічі Зими з Літом, передбачення
недалекої весни, У зв'язку з цим в на роді існували різні прикмети: якщо під
вечір морозило, то перемотала зима, і навпаки, або - коли на Стрітення
півень води нап'ється /з розталого снігу/, то влітку віл наїстися /буде
добрий врожай/.
За релігійним календарем в цей пень новонародженому Христу
виповнилось 40 днів і його принесли до храму, де відбулась зустріч
/стрітення/ з праведними Симеоном і Анною. Відзначаючи цю подію, в
церквах відбувається служба. Йдучи до храму беруть з собою невживану
посудину на свячену воду /вода стрітенська помагає як і йорданська/,
святять тризубцеві свічки /громниці/. Повернувшись із церкви їх запалюють
- "щоб мороз не побив дерев, а весняна повінь не пошкодила посіви", "аби
грім не влучив в хату" - /звідси громниця/, обкурюють дітей, які постійно
лякаються.
БЛАГОВІЩЕННЯ
Це свято випадає на 7 квітня. Мотивом його служать євангельські
розповіді про добру звістку /благу вість/ діві Марії від архангела Гавриіла
про те, що вона народить Сина Божого.
За народним повір'ям Благовіщення - найбільше свято. З ним
пов'язано багато прикмет, народних обрядів. Вважається, що на
Благовіщення починає пробуджуватись природа. Дівчата збираються біля
церкви на перший весняний хоровод, виводять "Кривий танець" і
приспівують:
Вже весна воскресла,
"Що ти нам принесла?"
"Принесла вам росу,
Дівочу красу".
ВЕРБНА НЕДІЛЯ
Наші предки здавна вірили в цілющу силу квітучої верби, тому що
вона першою прокидалась з зимової сплячки, віщувала весну. Так виникло
Свято Верби, яке відзначається в останню перед Великоднем неділю.
Звідси його назва "Вербна неділя". В цей день у церкві освячують вербові
гілки.
В Україні існував звичай ритуального биття свяченою вербою. При
цьому бажали людині здоров'я й достатку:
"Не я б'ю, верба б'є. Не будь сонливий, до роботи лінивий. Будь
здоров як вода, рости як верба".
Гілки свяченої верби зберігали весь рік і використовували їх як засіб
від дитячих хвороб. Свяченою вербою вперше після зими, виганяли корову
на пашу, щоб добре паслася.
ВЕЛИКДЕНЬ
Великдень - християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа,
яке кожного року відзначається у різні числа.
Великодні обряди, крім релігійних ритуалів, увібрали В себе безліч
давніх, дохристиянських звичаїв і вірувань, як прославлення у піснях і
хороводах весняного пробудження природи /веснянки, гаївки, хороводи/,
культ хліба /хліб-паска/, поклоніння предкам /поминки померлих на
цвинтарі/ та ін.
Освятивши в церкві паску сім'я сідає до святкового столу і
розговлятися свяченим. Після обіду розпочинаються великодні розваги і
забави. Біля церкви на вигоні молодь співає гаївок, веснянок, водить
хороводи. На другий день Великодня дорослі відвідують старих батьків та
інших родичів, бабусі - малих онуків.
Великдень за своєю християнською ідеєю свято загального
всепрощення й любові, свято єднання усіх членів роду - живих і мертвих.
ЗЕЛЕНІ СВЯТА /Трійця/
Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої
природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи: небо, землю і
підземний світ /трійця/.
На Зелені свята клечали /прикрашали/ хати, вікна, двері, подвір'я.
домашні будівлі. ворота зеленими гілками липи, берези або клена. Долівку
в хаті встеляли чебрецем, м'ятою, татарським зіллям, полином тощо.
Вважалося, що дух зеленого лісу оберігає людину та її житло від недобрих
сил.
З запровадженням християнства на Русі, Зелені свята збагатились
новими традиціями. На честь Бога-Отця, Сина і Духа Святого /трійця/
зеленим гіллям і квітами почали прикрашати церкви і храми, проводити
богослужіння і освячення різного зілля і квітів, які вважаються цілющими.
Трійцю відзначають на п'ятидесятий день після воскресіння
Христового, тому це свято ще називають П'ятидесятниця.
ІВАНА КУПАЛА
Купайло - романтичне і радісне свято наших предків дохристиянських
часів, свято вшанування сонця - джерела світла, тепла і життя. Воно
припадає на час літнього сонцестояння - 7 липня, 0 цій порі трави, вода,
вогонь, особливо цілющі, здатні очистити й лікувати. Звідси
перестрибування через багаття, купання, збирання різних трав. Зі святом
пов'язані повір'я про цвіт папороті.
Свято Купала починається з вечора і продовжується ВСЮ НІЧ з 6 на 7
липня. Головний атрибут свята "купальне дерево" /Купайло/, яке хлопці
ставлять на березі річки чи ставу. Дівчата прикрашають деревце вінками,
квітами, різнобарвними стрічками. Потім починаються купальські ігри,
хороводи. Дівчата з різних трав і польових квітів плетуть вінки, кидають їх
на воду - ворожать про коханих. На закінчення - усі гуртом сідають на
запашну траву за купальську вечерю.
Назву Івана Купала свято дістало після введення християнства. 7
липня церква оголосила днем народження Іоанна Хрестителя /Предтечі/
мотивуючи тим, що поняття "хрестити" і "купати" близькі за значенням. Так
язичницьке свято поєдналось з християнським, зберігши старі народні
обряди.
ЗАЖИНКИ
Початок жнив у всі часи був подією урочистою і супроводжувався
обрядами, які мали забезпечити успіх у роботі.
Цікаво проходили зажинки на Поділлі. Вийшовши в поле жати
спочатку розстеляли на полі скатертину і клали на неї хлібину старого
урожаю - щоб вистачило хліба від старого до нового урожаю. А тоді вже
починали жати. В полі і по дорозі додому співали жниварських пісень, в
яких славили золоті ниви, хліборобську працю.
По
Loading...

 
 

Цікаве