WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → За народним календарем - Реферат

За народним календарем - Реферат

За народним календарем
За народним календарем: З практики роботи бібліотек Чемеровецької
ЦБС по відродженню народних традицій
Народні свята й обряди - один з важливих елементів духовної
культури народу. Вони беруть свій початок з язичницьких, дохристиянських
часів, коли наші предки вірили в сили природи: сонце, вітер, вогонь, дощ та
інші природні явища. Прадавні народні обряди тісно пов'язувались з
порами року та відповідною до них працею в полі і господарстві. Це були
весняні, літні, осінні, зимові, а також родинні свята.
З часу прийняття християнства упродовж віків різні вірування, традиції
і звичаї наших предків злилися з християнськими обрядами в одну
гармонійну цілість і надійно оберігають духовний зв'язок поколінь,
На жаль, протягом століть і особливо останніх десятиліть нашу
духовність намагалися знищити. Тому нині нам усім стає зрозумілим, що
духовне відродження української нації. її культури вкрай необхідне і воно
має базуватись передусім на рідній мові й народних традиціях, на
безцінних зразках фольклору. Сприяти цьому процесові відродження
покликані бібліотеки. Вони мають стати центрами народознавства,
осередками відродження тих народних традицій і звичаїв, якими жили наші
предки.
В цьому напрямку цікаво працюють бібліотек Чемеровецької ЦБС
/директор Барицька В.В., заступник Кропельницька С.В./, досвід якої
рекомендуємо використати в своїй роботі. Слід відзначити, що районні і
сільські бібліотеки мають хорошу матеріальну базу, актуальне і естетичне
оформлення. Тут створено кутки народознавства, оформлено виставки
місцевих умільців, кутки дитячої творчості, широко представлена вишивка -
все це вигідно підкреслює народний стиль оформлення бібліотек. За
допомогою різних форм індивідуальної і масової роботи бібліотеки
розкривають ті питання історії українського народу, які раніше
замовчувались або фальсифікувались, більше приділяється уваги
пропаганді рідної мови, творчості тих українських письменників, які стали
жертвами сталінізму, проводиться змістовна робота по відродженню
народних обрядів і традицій. Бібліотечні працівники беруть активну учать у
підготовці і проведенні таких театралізованих свят, як "Івана Купала",
зустрічі Нового року та ін.
Посильну методичну і практичну допомогу надають районні бібліотеки
своїм філіалам. Питання роботи бібліотек по духовному відродженню
виносяться на районні семінари, Для бібліотек району розроблено цикл
заходів по відродженню народних традицій, під загальною назвою "Роде
наш красний." До цього циклу ввійшли такі теми масових заходів, як:
"Домашні обереги", "А ми тую червону калину...", "Хата моя, біла хата", "Ой
вербо, вербо", "З рушником у далеку дорогу", "Мово рідна, слово рідне", "З
джерел народної творчості" та інші, До кожної теми розробляються
відповідні сценарії, тематика книжкових виставок, які з успіхом
використовуються сільськими бібліотеками.
Як доповненням по циклу масових заходів в центральній районній
бібліотеці оформлено розгорнуту ілюстровану книжкову виставку "Роде
наш красний...", на якій зібрана література про народні традиції, свята і
обряди. Вона користується великим успіхом у читачів. Такі виставки
оформлені і в сільських бібліотеках.
Враховуючи необхідність відродження національних традицій, та
численні запити читачів, особливо вчителів та учнів, районні бібліотеки
вирішили зібрати відповідні матеріали і відтворити народний календар тих
свят і обрядів, які вшановували наші предки. Щоб матеріал був доступний
для всіх, його розмістили на стенді, який вивісили у вестибулі бібліотеки.
Стенд складається з окремих невеликих планшетів. На першому
планшеті загальна назва стенда і цитата, на інших - опис окремих свят і
обрядів
На кожному планшеті під текстівкою наклеєні кольорові фотознімки
/вирізки з журналів/, підібрані за тематикою планшета. Стенд прикрашений
українським орнаментом.
На початку стенда, поряд з заголовком на стіні висить вінок з
пшеничного колосся і польових квітів як символ багатства і краси.
Весь матеріал експозиції можна розмістити і оформити по-іншому, в
залежності від естетичних смаків художника. Планшети можуть бути різної
форми і величини. Якщо в бібліотеці немає вільних стін, цей матеріал
можна розмістити на одному або двох планшетах, зробити перекидний
календар, альбом. Текст, звичайно, теж можна доповнити або скоротити.
Нижче подаємо текстовий опис свят, обрядів, звичаїв, як це зроблено
на стендах в Чемеровецькій центральній районній бібліотеці,
Заголовок: ВІДРОДЖУЙМО РІДНЕ, БАТЬКІВСЬКЕ
Підзаголовок: За народним календарем
Цитата: "У час нашого національного відродження повернімося до
духовного надбання предків, їхніх добрих традицій, свят, народних пісень і
танців, колядок, щедрівок, веснянок, в яких живе душа народу, його історія,
національна гордість".
НОВИЙ РІК
За старими звичаєм це свято Василя. У цей пень зранку йдуть
посівати. Посіваючи промовляють: "Сійся, родися, жито-пшениця, всяка
пашниця, на щастя, на здоров'я, на Новий рік, щоб уродило краще, як
торік".
За народним повір'ям перший посівальник приносить щастя до хати.
Краще, якщо це буде хлопець. Уранці на Новий рік виносять з хати сміття,
підпалюють його разом з соломою і обкурюють городи, садові дерева щоб
родили. Існують й інші звичаї.
РІЗДВО ХРИСТОВЕ
На Русь Різдво прийшло разом із християнством, В цей день ходять
від хати по хати і колядують, вітають з Різдвом, часто в театралізованій
формі відтворюють євангельські оповідання про народження Ісуса Христа
/вертеп/.
За старим звичаєм на Різдво носять "вечерю" родичам, хрещеним
батькам, куми до кумів, діти до батьків чи діда й баби. Звичайно, тих хто
приносить "вечерю" частують, їм лагодять взамін такий же вузлик. Чудовий
звичай обмінюватися "вечерею" символізує єднання родини, близьких
людей.
У православних Різдво випадає на 7 січня, а в католиків - на 25
грудня, тому що вони користуються різними календарями.
СКЛАДЧИНА
Чотири рази на рік - на третій день РІздва, на Великдень і на заговини
перед Пилипівкою і Великим постом збиралася молодь "у складчину". То
була спільна забава з вечерею, музикою, танцями. До хати молодої
самітної вдови чи солдатки дівчата зносили муку, масло, сир, сметану,
варили вареники. Парубки скидалися грішми й купували вина чи горілки,
цукерок, медяників, наймали музикантів.
На складчину запрошували іноді хлопців з іншого села. Чужих дівчат
не запрошували ніколи.
Спочатку
Loading...

 
 

Цікаве