WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності. - Реферат

Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності. - Реферат

наших,
Молитво наша
До рідної землі.
Ти як мати рідна
До сну нас колихала,
Учила нас жити -
Якими бути нам людьми.
ВЕДУЧИЙ II: Отже, в мові рівень нашої свідомості. Поки живе мова - житиме і народ, як національність, міцнітиме наша Українська держава. Пам'ятаймо застереження нашого класика Панаса Мирного: "Мова - така ж жива істота, як народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей". Його думку продовжує Володимир Сосюра у вірші "Юнакові":
ЧИТЕЦЬ:
О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
ВЕДУЧИЙ І: Любов і повага до мови, якою розмовляєш, - це передусім, шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже мова - нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину.
ВЕДУЧИЙ ІІ: Вона не тільки вистояла, зберігши свою неповторність і притаманні її особливості, коріння яких сягають глибокої давнини, а й одержала в демократичному світі визнання за свою красу. Її фонетична розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величезні словотворні можливості дістали загальне визнання. У 1934 р. на конкурсі в Парижі вона була визнана, поряд з французькою і перською, як найкраща, наймилозвучніша, найбагатша мова світу.
ВЕДУЧИЙ І: "Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводжується визнання української мови, і, зрештою, всі ці епітети слушні", - писав О.Гончар. Українська письменниця Любов Забашта у вірші "Рідна мова" пише:
ЧИТЕЦЬ:
Прийняла я дарунок від нені - то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
Моє серце вона осява барвінково,
Будьте вдячні матусі, і дочки й сини!
Будьте вдячні народу, бережіть теє слово,
Що гранилось віками у битвах, в трудах,
Воно визріло вже і співа колисково -
Синя птиця народу - на буйних вітрах.
ВЕДУЧИЙ II: Так, воно гранилось віками. Кожне слово має свою неповторну долю. Воно народжується, набуває певного змісту, форми й стилістичного забарвлення, потім не раз змінює їх, входить у літературну мову, виходить з літературного вжитку, або й поринає в небуття.
ВЕДУЧИЙ І: Найновіші історичні та лінгвістичні дослідження свідчать, що український народ, а отже й українська мова почали формуватися в VI -VIII ст., що підтверджує думку, висунуту видатними вченими М.Грушевським та О.Шахматовим. Однак проблема визначення походження українського народу і його мови ще не розв'язана повністю. Остаточне її вирішення належить майбутньому. Цікаві думки з цього приводу викладені в публікації Ореста Ткачука: "Деякі аспекти проблеми походження української мови", вміщеній в журналі "Дивослово",1998 р. № 2 , с. 10-12.
ВЕДУЧИЙ II : Слову і мові наш народ завжди надавав великої ваги: "Ласкавими словами й гадюк чарують", - каже одна українська приказка, а друга додає: "Слово не стріла, а глибше ранить", "Гостре словечко коле сердечко", "Сказаного й сокирою не вирубиш", "Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом" - запевняє народна мудрість.
ВЕДУЧИЙ І: Українська мова поділяється на три діалектичні групи: північну (поліську), південно-східну й південно-західну. Кожна з них складається з говорів. Наприклад, південно-західна - з подільського, волинського, гуцульського, покутського, бойківського, лемківського та інших говорів.
ВЕДУЧИЙ II: На їх основі написані твори Ю.Федьковича, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Черемшини, які увійшли до скарбниці української класичної літератури. Діалектизми цієї групи присутні в творах І.Франка, М.Коцюбинського, мовою гуцулів написаний роман Г.Хоткевича "Камінна душа".
ВЕДУЧИЙ І: Українська літературна мова постала на грунті середньо наддніпрянських говорів і ввібрала й вбирає все найкраще, що є в говорах інших діалектичних груп. Загальновідомо, що її започаткував І.Котляревський, а основоположником став Т.Шевченко.
ВЕДУЧИЙ II: Як найдосконаліша форма загальнонародної мови вона є нормою у культурному й науковому житті країни. Може виникнути запитання, чому окремі художні твори написані авторами на основі говорів певних діалектичних груп? Пояснення просте - це є літературний спосіб, щоб найкраще відобразити певну місцевість та її людей.
ВЕДУЧИЙ І: Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою. Мова людини - це своєрідний лакмусовий папірець, який виявляє рівень її загальної культури, освіченості, внутрішньої інтелігентності.
ВЕДУЧИЙ II: Видатні люди, вчені, письменники влучно, образно характеризують різні лінгвістичні поняття. В основі цих характеристик - порівняння із навколишніми предметами, явищами, влучні зіставлення, каламбурні зіткнення, персонифікація. Просимо наших шановних ерудитів навести приклади характеристик, зокрема на такі поняття: звук, слово, правопис. (Примірні відповіді: "Звук - це щось надзвичайно своєрідне в мові, її жива плоть і кров" - А.Матвієнко.; "Слово - це діамант: то сяє й сміється, то обернеться мутною сльозою, то виблискує яскраво-гнівно, або ласкаво, спокійніше, з добротою, то спалахне, мов зірка провідна, яка народжує надії, мрії, сподівання або веселкою заграє й так бадьоро запалає неначе вабить і кличе, і навіть надихає" - Г.Косинка.; "Слово - клітина мислі, артерія сили духу. Тільки вона єднає різні людські береги". - П.Воронько; "Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти". - Ю.Мушкетик); "Правопис - це одяг писемної форми виробленої віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним". - В.Русанівський).
ВЕДУЧИЙ І: Просимо бажаючих навести приклади характеристик ще інших лінгвістичних понять.
ВЕДУЧИЙ II: У вірші "Мова" Олександр Підсуха образно показав багату синоніміку нашої мови.
ЧИТЕЦЬ:
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як!
Є в ній ліс - лісок - лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є ще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна й "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
ВЕДУЧИЙ І: Пропонуємо продовжити перелік таких прикладів. Запрошуємо до змагання наших ерудитів. Хто більше синонімів наведе до слова "говорити"? (Примірна відповідь: казати, балакати, мовити, гомоніти, гутарити, повідати, торочити, жебоніти, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, верзти, плести, бурмотіти.
ВЕДУЧИЙ II: А хто більше синонімів добере до слова "дивитися"?
(Примірна відповідь: оглядати, роздивлятися, стежити, спостерігати, не
Loading...

 
 

Цікаве