WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності. - Реферат

Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності. - Реферат

Безмежність краси української мови: Методичні поради до відзначення дня слов'янської писемності.
Указом Президента України 1998 рік оголошено роком літописання і книжкової справи в Україні. Відзначення цього ювілею 24 травня у День Слов'янської писемності засвідчить громадськості єдність витоків всіх слов'янських культур, належне місце серед них української культури, славну історію розвитку української мови.
Бібліотеки, як осередки формування культурологічного середовища суспільства та громадської думки, з метою відзначення 1000-річчя літописання і книжкової справи повинні висвітлювати дану тему різнобічно, з врахуванням обізнаності та зацікавленості провідних груп читачів, окреслити нижченаведені питання даної теми. Для бібліотек відзначення цієї дати повинно стати ще однією можливістю представити книгу як унікальну культурну цінність, носія духовності нації.
Самоусвідомлення українців як нації неможливе без знання процесу зародження своєї національності та історичних пам'яток. Найвизначнішими пам'ятками Київської Руси є літописи. Перший, так званий початковий літопис писаний як хроніка групою світських та духовних осіб із оточення Володимира Св'ятославовича у Києві у 996-997 рр. Він ліг в основу "Повісті временних лет", укладеної і зведеної Нестором-ченцем Києво-Печерського монастиря. Продовженням "Повісті ..." є так званий "Київський літопис" 12 ст. У той же час писані чернігівський, переяславський, галицький літописи, які не збереглися і уривками увійшли до інших літописних зведень. Перенесення державного центру до Галицько-Волинського князівства після занепаду Києва дало Галицько-Волинський літопис 80-х р. 13 ст. Датуються 14 ст. загальноруські зведення: Лаврентіївський та Іпатіївський літописи. З 17-18 ст. до нас дійшло багато літописів, що мають умовні назви козацьких та монастирських.
Літописи писалися кирилицею - давньослав'янською азбукою, сформованою на основі грецького письма братами Кирилом та Мефодієм. Про визнання їхньої ролі у розвитку слов'янської культури свідчить той факт, що імена Кирила і Мефодія вже наприкінці 9 ст. були канонізовані болгарською, а трохи згодом і Руською православною церквою. Кирилицею на Русі користувались аж до 1708 року, коли ЇЇ реформував на гражданський шрифт Петро 1. Є відомості про травневі урочистості по вшануванню пам'яті солунських братів ще від часів Відродження. Не зайве згадати й про те, що саме за прихильність до Кирило-Мефодіївського товариства, одним із важливих завдань якого було заснування шкіл рідною мовою, видання книжок для "простого народу", Тараса Шевченка "на довгі десять років заслали у неволю,, із забороною писати і малювати.
Кирилиця вважалась офіційною слов'янською мовою літописання. Однак писемність на Русі не могла запровадитися без попередніх писемних традицій. Такою передумовою писемності була протокирилиця. На користь того, що у Київській Русі існувало письмо свідчать археологічні знахідки в с. Ріпне на Львівщині. Напис на черепку посудини відноситься до 4-5 ст. н. є. і зроблений на східнослов'янській протокирилиці. Ще глибше в історії, у 1 тис. н. є. наш безпосередній предок - спільнослов'янська мова почала розпадатися на окремі діалекти, які пізніше сформувались в окремі слов'янські мови. Нині слов'янських національних літературних мов нараховується 13, ними розмовляють майже 300 млн. людей. Ці історичні факти про час та джерело народження нашої мови, про перешкоди та віки, які вона долала, про видозміни повинні послужити для уяснення нами цінності української мови. її красу, неповторність і цінність потрібно відчути у старовинній мелодії руських літописів, у філософії Сковороди, у безцінних рядках письменників - класиків, у мелодійності та м'якості народних пісень. Зберігати українську мову - значить пам'ятати про ті всі заборони вживання мови в офіційному мовленні та видавничій справі, про всіх тих, хто її зберіг і доніс до нас, хто збагатив своєю творчістю. Зберігати мову - не тільки знати її історію, а й щоденно всім нам розмовляти нею, вивчати для культури мовлення .
Книгодрукування справедливо називають найважливішою революцією людської цивілізації. На відміну від книгопереписування, коли книги були доступні одиницям, книгодрук відкрив безмежні можливості користування книгами всім. У рік ] 000-річчя літописання і книжкової справи в Україні мова повинна вестися про Івана Федорова, як засновника книгодруку на Україні, про видавництво книг українською мовою у всі часи, коли це було заборонено та про поширювачів української культури, в тому числі товариство ,,Просвіта". Незалежно від наявності у фондах бібліотеки повинні бути інформаторами про видавничу діяльність України, особливо видавництво книг місцевих авторів, поширювачами книг високодуховних та моральних.
У час інформаційного буму ще більше зростає роль книги, тому що тільки книга на відміну від всіх інших інформаційних носіїв найбільше впливає на духовність людини, тобто змушує її думати, осмислювати прочитане. Читання - процес творчий, це розумова праця. Сила книги у тому, що прочитане викликає почуття, ніби це все відбулося з читачем. Тому читач переживає стільки життів, трагедій, перемог, кохань, скільки прочитав книг. Цінність української книги у передачі духовності , національних ідей, почуттів, сили духу патріотизму. Місія бібліотек у безмежному книжковому морі відібрати для читачів книги - перлини, які змінять як людей, так і суспільство на краще .
Виходячи з такої спрямованості розкриття теми 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні пропонуємо бібліотекам такі рекомендації.
Для широкого кола читачів організуйте ювілейну книжкову виставку "Спочатку було Слово ..."
Цитата до виставки "Заняття з книгами живить юність, веселить старість, прикрашає щастя, розраджує: у нещасті". (Ціцерон.) Цитати чи назви розділів :
1. "Книги - ріки, що напувають всесвіт мудрістю".
Похвала книгам . "Повість временних літ". Книги про пам'ятки слов'янської писемності .
2. "Книжки мають свою долю" - латинське прислів'я.
Книги про І. Федорова, музей книгодрукування; унікальні книги бібліотеки та читачів; книги різних років видання, різних форматів; перевидання старовинних книг та самвидаву .
3. "Я знаю силу слова" В.Сосюра.
Найпопулярніші серед читачів книги або книги найвідоміших українських письменників.
4. Книги, які змінили мене.
Книги, які поставлені на полицю читачами разом із відгуком-сповіддю про цю книгу .
Крім традиційних тематичних книжкових виставок , оформлених бібліотекарями , пропонуємо виділити місце для виставки , полиці , яку оформляли б самі читачі . їхніми назвами можуть бути : "Читаєм по-новому старі книги", "Книги великого значення ", "Книги на всі випадки иття ", "Сімейна книжкова
Loading...

 
 

Цікаве