WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Є така держава - Україна: Сценарій тематичного вечора - Реферат

Є така держава - Україна: Сценарій тематичного вечора - Реферат

Є така держава - Україна: Сценарій тематичного вечора
/Звучить лірична українська мелодія у звукозапису, на фоні якої говорить читець/:
Читець:
Тобі, найкращая перлино
Моїх розбуджених надій,
Тобі, що звешся Україна,
І в цей життєвий буревій,
Тобі, що постаті козачі
Для нас змальовуєш щодня,
Я шлю привіт й бажаю вдачі
У сяйві радісного дня.
/Цибульский Б. "Моїй Україні"/
Ведуча І.: Добрий вечір, дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати вас у цьому залі! Щастя Вам і здоров'я! Добра і миру!
Ведуча ІІ.: Розпочинаємо наш вечір, присвячений Дню Незалежності України.
Ведуча ІІ.: Нехай ці ведичне свято доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллеться у ваші душі! З святом Вас!
Читець:
...Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.
Україно, вернуться до тебе-
Матері, сторожові вогні,
Ясні зорі і хмарини з неба,
Козаки воскреслі і пісні.
Прийдуть квіти і маленькі діти.
Прийде казка і пташиний спів,
Забринять у просторі сюїти
Всіх дерзань і небувалих снів.
Ухраїно-Матінко! Воскресни!
Тануть сни і котяться в імлу...
І Софія - Мудрість Пречудесна
Вже стоїть на Київськім Валу!
Побратими, гляньте на руїни -
То ж не прах, не камені прості!
То в Руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті!
/Бердник 0. "Золоті Ворота"/
Ведуча І.: Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України - впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу, - і що було їхнім непозбутнім болем і тяжкою мукою...
Ведуча ІІ.: Воскресний день настав!.. 24 серпня І991 року проголошено Днем державної незалежності. Слава Україні! Слава! Героям її - слава!
Читець:
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір 3'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір -
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як дань новий, розцвів.
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь -
Внесіте прапор вільної Держави!
/Крищенко В. "Прапор України"/
(В зал урочисто вноситься державний прапор України. /Виконується гімн "Ще не вмерла Україна". Сл.П.Цубинського, Муз. М.Вербицького/).
Ведуча І.: До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.
Ведуча ІІ.: В підвалині української державності - і століття боротьби наших предків, і символізована насамперед в іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів народного духу, і сама душа українського народу.
Читець:
Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози -
Не тільки смуток і руїни.
...І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси! .
/Кочугур Д. "Благослови і вознеси..."/
Ведуча І.: В цей урочистий святковий день згадаймо Великого Кобзаря - Невмирущого пророка України, людину, яка не тільки мріяла про нашу незалежність, а й усе своє життя поклала на вівтар цієї мети, яка засвідчила перед усім світом могутність українського народу, могутність нашої нації, її духовне коріння, її славу.
/Виходить читець, в руці тримає розкритий "Кобзар". Стиха звучить бандура/.
Читець:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь.
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває.
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака - то наша слава,
Слава України...
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, -
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю Вас, благаю!
/Шевченко Т. "І мертвим, і живим..."/.
Ведуча ІІ.: Найбільшім заповітом Т.Г.Шевченка нам на нашій окраденій землі, яку можуть порятувати добро зиждущі, є одна а його молитов:
"Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сіять, не ждать,
І посіяне жать
Роботящим рукам".
Пам'ятаймо про це!
/Звучить стрілецька пісня "За Україну". Сл. М.Вороного, муз. запис. І.Кузьмюка/.
Ведуча ІІ.: Не судилося Україні вибороти незалежність в 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народом. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче - життя... Та народ пам'ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...
/Виконуються пісні "Повіяв вітер степовий", "Гей ви, стрільці січовії"/.
Ведуча І.: Терези історії переважили в сторону зла... Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. За 70 років існування УРСР через концтабори, в'язниці і заслання пройшли мільйони українських громадян. На розправу катам було віддано цвіт української інтелігенції... Голод спустошив міста і села України...
Читець:
Чає минущий в якому живем,
Час рокований і проклятущий
Уявлявся батькам як Едем,
Як омріяний рай грядущий.
Нам затято ламали хребти,
Катували, гноїли в темниці,
А ми бачили шлях до мети.
Нам крізь грати світили зірниці.
Того часу, в якому живем,
За який так боролись запекло, -
Невідпорно ми йшли в Едем,
А потрапили просто в пекло.
Вибирались віками з пітьми.
Задивлялись в ясні небозводи.
Ось і маємо: діти тюрми,
Ми не стали дітьми свободи,
Мов прокляття над нами висить
Голос плоті, ротів ненасить,
Loading...

 
 

Цікаве