WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Могутня сила шкільного колективу - Реферат

Могутня сила шкільного колективу - Реферат

контактів; через психологічну скутість, невміння або побоювання показати оточуючим свою щирість, доброзичливість, увагу.
Деякі керівники шкіл підкреслено витримують дистанцію у взаємовідносинах з педагогами та учнями, вважаючи, що неформальні стосунки зашкодять справі.
Виділяють два основних види конфліктів: конструктивні та деструктивні.
Вважається, що конфлікти конструктивного характеру корисні, оскільки вони усувають "застої" індивідуальної або групової життєдіяльності та стимулюють рух вперед. Звідси більшість конфліктологів роблять висновок, що ставлення до конфлікту повинно зводитися не до того, щоб запобігти чи усунути конфлікт, а до того, щоб знайти спосіб зробити його продуктивним.
За напрямками комунікації конфлікти бувають:
Малюнок 24
На жаль, 80% всіх конфліктів у школі носять вертикальну орієнтацію, тобто найбільш небажану, бо в них втягуються учні та їх батьки, вчителі та керівництво школи, що веде до дезорганізації діяльності шкільного колективу.
Малюнок 25. Конфлікти в динаміці
Причини конструктивних конфліктів
Феномен конфлікту полягає в тому, що він з "великим" успіхом може отримувати розвиток навіть у творчому, добре структурованому та професійно керованому колективі. Тому названі нижче причини конструктивних конфліктів у школі не можна назвати повними:
несприятливі умови праці та навчання;
слабка організація трудової та навчальної діяльності;
невідповідність прав та обов'язків;
неритмічність навчального процесу;
нечіткий розподіл обов'язків;
недостатній рівень дисципліни.
Розв'язання конструктивного конфлікту зводиться до усунення недоліків та причин, що породили його. А оскільки ці причини об'єктивні, відображають недосконалість організації навчально-виховного процесу, то усунення їх означає удосконалення організації та керівництва навчально-виховним процесом. Ділове вирішення конструктивних конфліктів - ефективний шлях розвитку шкільного колективу.
Треба пам'ятати, що у разі виникнення конфлікту між вчителем та учнем відповідальність покладається на вчителя. Саме йому, насамперед, треба проаналізувати причини виникнення конфлікту та змінити відповідні компоненти навчально-виховного процесу.
Наприклад, вчитель помітив, що учень несумлінно готує домашнє завдання з предмету. Неодноразовий вплив учителя ні до чого не привів, назріває конфліктна ситуація. Аналіз показує, що причинами цього може бути відсутність уваги на уроці, нечіткість інструкцій вчителя, відсутність мотивів, слабкий рівень підготовки до предмету, несприятливі умови в сім'ї учня.
З'ясування та усунення цих причин (або деяких з них) дозволяє запобігти ескалації конфліктній ситуації.
Причини деструктивних конфліктів
Це особливий вид конфліктів, генезис яких має подвійну природу:
одна з сторін вперто та жорстко наполягає на своїй позиції, не бажає враховувати інтереси іншої сторони;
один із опонентів вдається до морального засудження методів протистояння, намагається психологічно пригнітити партнера, дискредитуючи та принижуючи його.
До причин деструктивних конфліктів можна віднести неправильні дії вчителя, учня або керівника школи, психологічну несумісність окремих осіб. Так вже ми, педагоги, налаштовані, що неправомірність вчинків учнів ми оцінюємо більш жорстко, а свої неправильні дії намагаємося легалізувати.
Оригінальний експеримент, який приголомшив психологів, провів американський психолог С.Мілгрем. Для участі в експерименті були запрошені добровольці. Одні виступали в ролі "вчителів", інші "учнів". Учневі треба було запам'ятати слова. Якщо він допускав помилку, то отримував покарання у вигляді удару електротоку різної сили (від 15 до 450 В). Заздалегідь вчитель повинен був на собі випробувати силу удару. Перед ним була шкала сили удару (від "слабкого" до "небезпечного"). Від вчителя було приховано, що учень ніяких ударів не отримує. Крики, удари в стіну (піддослідний знаходився за перегородкою) імітувалися. Багато вчителів намагалися від експерименту відмовитися з етичних мотивів, однак умовляння експериментаторів залишали їх на місці. Жоден з вчителів не припинив експеримент до того часу, поки стрілка не підійшла до 315 В та учень не демонстрував шокового стану; 60% вчителів карали учнів ударами в 450 В.
Цей експеримент підтвердив, що жорстокість, певні її елементи властиві психічно нормальним людям.
Бажання образити, принизити почуття іншої людини нерідко зустрічається в практиці шкільного управління. Об'єктом, як правило, виступають люди, які не вміють за себе постояти. Такий вигляд жорстокості може виявлятися ніби нешкідливо: в іронічній усмішці, зауваженні, жесті, здатному вивести з рівноваги, поставити в скрутне становище будь-кого з нас. Вказані елементи жорстокості частіше виявляються в присутності інших людей (ефект Латейна). Талмуд стверджує, що приниження на очах у всіх повинно розглядатися як вбивство однієї людини іншою.
Стендалю належать слова, важливість яких важко переоцінити для дослідження взаємовідносин у школі: "Спиратися можна тільки на те, що чинить опір". Педагоги, керівники шкіл часто нетерплячі до тих членів педагогічного колективу, які демонструють власну думку, намагаються відстоювати свої погляди. Таку поведінку в школі часто кваліфікують як недисциплінованість.
Що ж робити вчителеві, коли він зустрівся з явно конфліктною особистістю учня, для якогоконфлікт - спосіб реального існування в колективі. На заклики до порозуміння він відповідає тільки так: "Не хочу та й все!" Він захищає себе навіть там, де на нього ніхто не нападає, йому здається, що він постійно знаходиться у ворожому оточенні. Ця ситуація не безнадійна. Придивіться, хто з членів колективу знаходить до цієї дитини підхід та на яких принципах будуються їх стосунки, перейміть позитивний досвід подолання емоційних конфліктів.
Три основні групи помилкових дій вчителя, керівника школи, які приводять до деструктивних конфліктів
Ж.Л.Пті зауважує, що помилки є тільки помилками, коли у тебе є мужність їх обнародувати, але вони стають злочином, коли гординя тебе спонукає їх приховати.
ЛІТЕРАТУРА
Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). - Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. - 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно - гуманная основа педагогического процесса. - Мн.: Университетское, 1990. - 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. - Киев: Наукова думка, 1979. - 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. - М.: Просвещение, 1991. - 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 328с.
Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. - 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. - М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. - 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. - М.: АО "ИНФРА-М" - АОЗТ "Премьер", 1995. - 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. - 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. - Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. - 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. - М.: Просвещение, 1987. - 207с.

 
 

Цікаве

Загрузка...