WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Могутня сила шкільного колективу - Реферат

Могутня сила шкільного колективу - Реферат


Реферат на тему
Могутня сила шкільного колективу
А.С.Макаренко писав, що нова етика повинна починатися з вчення про колектив.
Шкільний колектив* являє собою організацію, яка доцільно влаштована та виконує важливі соціальні функції. Теорія та психологія колективу розроблена в педагогічних працях Н.К.Крупської, А.С.Макаренко, С.Т.Шацького, В.О.Сухомлинського.
У шкільному колективі, в свою чергу, виділяються педагогічний колектив та колектив учнів. Вони виступають як суб'єкт та об'єкт навчання та виховання. А.С.Макаренко писав: "Колектив вчителів та колектив дітей - це не два колективи, а один колектив і, крім того, колектив педагогічний". Вчитель по відношенню до учнівського колективу виконує роль керівника та наставника, здійснює вплив на формування здорового колективу дітей з позитивними зусиллями та чіткими цінностями, який сприяє всебічному розвитку особистості кожної дитини, готової до самоврядування. Колектив називають "самою могутньою зброєю, відомою людині". Він потенційно є могутнім стимулом, чинником підтримки та натхнення.
Динаміку розвитку учнівського колективу можна розглядати в такому контексті.
Вимоги пред'являє педагог, формальний актив його підтримує.
Вимоги пред'являє педагог та виборний актив.
Весь колектив пред'являє вимоги до кожного.
Вихованці пред'являють вимоги самі до себе.
У теорії виховання відома загальновизнана інтерпретація стадії розвитку колективу (за методикою самооцінки колективу через емоційно-символічну аналогію (СКЕСА), створеною А.М.Лутошкіним).
Умови ефективного формування колективу:
всі члени групи чітко уявляють собі цілі спільної роботи;
вміння кожного учня повинні бути відомі іншим, функції доцільно розподілені;
в групі замислюються над удосконаленням методів колективної роботи.
Малюнок 23
Стадії розвитку шкільного колективу
1. Притирання
Новий колектив діловий та професійно організований.
Розвинуті самодисципліна, самоврядування, самоорганізація, що дозволяє ефективно використати час та потенційні можливості;
Група підтримує своїх членів та створює тісні взаємовідносини;
Досить можливостей та відповідних умов для того, щоб обговорити всі питання;
Відкритість відносин у групі; вона готова зустріти та подолати різні труднощі на шляху до ефективної праці. В ньому акцентуйована позиція "імпринтингу" - складного психологічного процесу, відомого під назвою "перше враження". Люди вивчають один одного, оцінюють можливості кожного члена групи. Справжнього обговорення цілей та методів роботи ще немає, хоч потенційна активність групи досить висока. Творча та натхненна робота фактично відсутні.
2. Ближній бій
Це період створення мікрогруп та переоцінки ролі лідера, відкритого вираження суперечностей, посилюються особисті взаємовідносини, виявляються чиїсь недоліки.
Починається обговорення шляхів досягнення згоди та взаєморозуміння. Йде боротьба за лідерство.
3. Експериментування
Колектив усвідомлено намагається розібратися в шляхах використання потенційних та реальних можливостей кожного члена. З'являється бажання експериментувати, досліджувати педагогічні проблеми.
4. Ефективність
Учнівський (педагогічний) колектив вже напрацював досвід успішного вирішення проблем.
Члени колективу починають відчувати задоволення від перших колективних перемог, від причетності до цього колективу.
Проблеми оцінюються реально, ведеться пошук їх творчого рішення. Починається делегування управлінських функцій.
5. Зрілість
Колектив розвинутий. Між його членами міцні зв'язки. Взаємні претензії стають діловими. Відносини між педагогами та учнями приймають все більш неформальний характер. Колектив стає благодатним осередком шкільного життя, підвищуються стандарти досягнень.
Управління без конфліктів
Педагог - завжди в центрі уваги, йому постійно доводиться працювати з людьми (учнями, колегами, керівництвом, батьками). Це робоче середовище не однозначне і, природно, в ньому не завжди знаходяться умови для реалізації "трьох китів" нормального людського спілкування: взаємодопомоги, взаєморозуміння та справедливості. Адже кожен член колективу або його інфраструктури - це насамперед індивід, особистість із своїми інтересами. Кожен учасник спілкування бачить ситуацію в школі, в класі "із своєї дзвіниці", прийняти точку зору іншого не так просто, потрібні певні навички спілкування, а в багатьох випадках навіть професіоналізм.
У теорії спілкування прийнято використовувати займенники "Я", "ТИ", "МИ", "ВОНИ".
Я - це учасник спілкування з власним баченням ситуації.
ТИ - опонент.
МИ - абстракція, яка включає "Я" та "ТИ".
ВОНИ - спостерігачі спілкування, джерело ескалації конфлікту, соціальне оточення тих, хто спілкується.
Спілкування можна розглядати в трьох аспектах:
Суб'єктивність (сфера інтересів). Передбачається, що будь-якою своєю дією "Я" самовиражаю себе. У спілкуванні з "ТИ", "Я" репрезентує тільки значимі для цього спілкування інтереси. Суб'єктивність пов'язана з принципом свободи.
Реальність (значення ситуації). Спілкування неможливе без створення особливої комунікативної "реальності": "ТИ" для "Я" - це безпосередня реальність, вони разом конструюють фон спілкування. Реальність пов'язана з ідеєю однаковості "Я" та "ТИ", тобто ми з тобою однаково розуміємо те, що є предметом нашого спілкування. Спілкування в цьому значенні носить назву дискурсу (спілкування з метою справити враження на переконання учасника шляхом використання слів, жестів, вчинків).
Нормативність (обмежена діяльність). Будь-яке спілкування повинне бути свідомим, що означає інтерпретацію кожної дії в спілкуванні за допомогою певних соціальних норм. Ці норми "Я" та "ТИ" повинні сприйняти як справедливі, причому впевненість кожного в своїй справедливості черпається з соціуму. Нормативність пов'язана з принципом рівності, тобто норма, якою ми керуємося, справедлива, ми обидва сприймаємо її як справедливу, хоч вона створена та нав'язана нам іншими. Нормативність пов'язана з виправданням моєї поведінки з точки зору соціуму. Схеми виправдання можуть бути різноманітними: етичні, юридичні норми та ін.
Основні види спілкування - співпраця, суперництво, конфлікт. Зупинимося на останньому.
Конфлікт* - це така форма спілкування, в якій виявляється неузгодженість дій людей, які турбуються про свої інтереси. В основі конфлікту лежать протиріччя, які вимагають свого вирішення. Ці протиріччя загострюються та призводять спілкування до смерті (симптом замовчування, наклепи, чутки), до конфліктної ситуації.
Аналіз конфліктної ситуації починається з визначення проблеми. У загальному вигляді, конфліктна проблема - це проблема узгодження інтересів, реалізація яких виявилася у вигляді конфлікту.
Для ескалації конфліктної ситуації в конфлікт необхідний інцидент (привід), коли одна із сторін починає діяти, навмисно або ненавмисно зачіпаючи інтереси другоїсторони. Зовнішній привід для інциденту часто здається незначним (необережне слово, неадекватний вчинок...). У конфлікті є учасники, люди, які не задоволені спілкуванням у зв'язку з його порушенням.
У конфліктології існують спеціальні поняття для уточнення участі в конфліктах:
Опоненти - учасники конфлікту, які вважають свої інтереси неузгодженими.
Противник - опонент, який намагається реалізувати свої інтереси за рахунок нейтралізації інтересів іншого.
Співчуваючий - той, хто бачить конфлікт з точки зору "Я".
Посередник - учасник, інтерес якого - ліквідувати конфлікт.
Прихильники - учасники, які співпрацюють з "Я".
Основні причини конфліктів
Школа - соціальний інститут, в якому працюють та навчаються люди (педагоги, діти). Всі вони мають усталені норми, погляди, бачення, темперамент та характери. Ця несхожість і визначає фактори, які спричиняють конфлікти:
1. Фактори невиробничого характеру (стан здоров'я, сімейні обставини, побутові умови, умови дозвілля).
2. Фактори виробничого характеру (взаємовідносини в колективі, умови праці).
3. Безпосередні причини:
матеріально-технічні;
господарчо-організаційні;
соціально-професійні;
соціально-психологічні;
соціально-демографічні.
У педагогічних колективах причинами конфліктів бувають: фізична несумісність - 20%; емоційна несумісність - 25%; інтелектуальна несумісність - 55%.
Чому у людей виникає спотворена уява про ставлення один до одного? Це, насамперед, через недостатність неформального спілкування, людських
Loading...

 
 

Цікаве