WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація" - Реферат

Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація" - Реферат

принципів ТРВЗ полягає в тому, що:
в основі навчання - передача учню способів діяльності, а не передача знань;
діяльність, яка передається при навчанні, розглядається на чотирьох рівнях: фізіологічному, емоційному, інформаційному та методичному;
в основі їх реалізації знаходиться принцип домінанти (за теорією О.О.Ухтомського).
Таблиця 19
Складові людського мислення
Дитяче мислення Доросле мислення Мислення за ТРВЗ
Нечутливість до протиріч, відсутність прагнення уникати їх. Страх перед протиріччями, бажання
запобігати їх. "Потяг" до протиріч, пошук їх у завданнях, розуміння, що виявлення та визначення суперечності крок до його рішення.
Синкретизм, бажання пов'язувати
"все з усім". Метафізичний підхід, несистемний розгляд об'єктів та явищ у відриві один від одного. Системний підхід, бажання з'ясувати зв'язки між віддаленими та, на перший погляд, не пов'язаними між собою об'єктами, процесами і явищами.
Традукція, неправильний, з точки зору логіки, тип умовиводу, підхід від часткового до часткового. Неорганізоване поєднання різних типів висновків. Висновки за аналогією,
перенесення висновків та рішень в інші системи.
Схильність до інтуїції. Схильність до логічного мислення та природної інтуїції. Схильність до логічного мислення та цілеспрямованої інтуїції.
"Законотворчість" - стихійний пошук та вироблення інтуїтив-них і вербалізованих закономірностей. "Законослухняність" - використання відомих інтуїтивних або вербалізованих закономірностей. Цілеспрямований пошук та вироблення закономірностей, вербалізація інтуїтивних закономірностей.
Заміна задачі. Дитина, коли не може вирішити задачу, довіль-но змінює умови та правила, вирішує задачу, яку може вирішити. Спроби штурму невирішеної задачі "в лоб", відступ та відмова від рішення при невдачах. Заміна невирішеної задачі іншою, яка підлягає рішенню за певними правилами.
У американців є одне дуже корисне поняття, "self made man" "селфмейдмен" - людина, яка зробила саму себе. Так називають людей, які завдяки своїм зусиллям досягли великих успіхів. Кожен педагог, певною мірою, - "селфмейдмен". Адже кожен із нас планує, направляє свою діяльність та життя, "будує себе". Наша біда в тому, що в більшості випадків ми точно не знаємо, чого бажаємо досягнути та як це зробити.
Леона Еванс та Керол Кіфер наводять дуже повчальну притчу. Один чоловік був засуджений на двадцять років до в'язниці та поміщений у вежу старого замку. Двічі в день протягом двадцяти років до в'язня в камеру приходив охоронець. Він відчиняв двері та давав в'язню їжу. Потім охоронець забирав тацю, зачиняв двері та залишав його наодинці. Нарешті, двадцять років ув'язнення закінчилися. В'язень жадав отримати довгождану волю. Наступного ранку, як звичайно, до камери зайшов охоронець. В'язень вже стояв біля дверей в нетерплячому очікуванні. "Швидше ж, - сказав він, - відімкни двері. Я так хочу вийти на волю!". Той подивився на нього та й сказав: "Відкрий двері сам - вони ніколи не були замкнені".
В психології сучасного менеджменту практикується поняття "професійного вигоряння" яке треба розуміти як стан фізичного, емоційного та розумового виснаження керівника (менеджера), що не дозволяє йому надалі виконувати владні управлінські функції.
Синдром професійного вигоряння включає три основні компоненти: емоційне виснаження, деперсоналізація (цинізм) та редукція професійних досягнень. Компонент "деперсоналізація" відображає негативне ставлення не лише до підлеглих, але і до роботи в цілому, що являє собою загалом професійну кризу управлінця. На думку М.Лукашевича та В.Торішнього 72% керівників постійно знаходяться у стані фізичного та психологічного навантаження.
З точки зору визначення стресового процесу за Г.Сельє (тобто стадій тривоги, резистентності і виснаження) вигоряння можна прирівняти до третьої стадії. Коли вимоги постійно переважають над ресурсами, у людини порушується стан рівноваги. Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до вигоряння. Вигоряння - це наслідок некерованого стресу: очікування все зростають і зростають, а ресурси - виснажуються.
Вигоряння вважають розладом, притаманним надто відданим і упертим. Вигоряння - заразне: схильні до стресу керівники служать негативною моделлю для своїх підлеглих. У особи, враженої вигорянням, відбуваються помітні зміни:
у поведінці: часто запізнюється; втрачає творчі підходи до вирішення проблем; працює довше, але менш результативно; усамітнюється і уникає спілкування з колегами; втрачає прагнення до розваг і відновлення здоров'я;
у почуттях: втрачає гумор, натомість з'являється почуття "чорного гумору"; підвищено дратівливий і на роботі, і вдома; відчуває збентеження і безсилля;
у мисленні: не здатний концентрувати увагу; надто підозрілий і недовірливий; набуває менталітету жертви; цинічно та з осудом ставиться до оточуючих;
у здоров'ї: порушення сну; підвищена сприйнятливість до інфекційних захворювань; стомлюваність і виснаження; порушення психічного і соматичного здоров'я.
?
ЛІТЕРАТУРА
Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). - Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. - 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно - гуманная основа педагогического процесса. - Мн.: Университетское, 1990. - 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. - Киев: Наукова думка, 1979. - 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. - М.: Просвещение, 1991. - 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культураспілкування: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 328с.
Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. - 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. - М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. - 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. - М.: АО "ИНФРА-М" - АОЗТ "Премьер", 1995. - 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. - 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. - Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. - 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. - М.: Просвещение
Loading...

 
 

Цікаве