WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація" - Реферат

Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація" - Реферат


Реферат на тему
Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація"
Академік Ю.К.Бабанський, свого часу, вказував на те, що 30-40% приросту національного прибутку дає освіта.
Відомо, що 3,5% обдарованих людей забезпечують 95-97% національного прибутку [63].
Саме школа є основним постачальником інтелектуально розвинених людей. Інтелект* - це сукупність здібностей, які характеризують рівень та якість розумових процесів особистості. Функція інтелекту полягає в розумовому (духовному, психічному) вирішенні об'єктивно існуючих проблем. Інтелект кожної людини є індивідуальною системою її розумових здібностей і виражається в діяльності.
Базові компоненти
інтелекту обсяг пам'яті (особливо короткочасної);
швидкість сприйняття;
час, протягом якого інформація утримується на поверхні свідомості (в середньому 5-6 секунд);
здатність до адекватного кодування та декодування отриманої інформації.
Індійський філософ Шрі Ауробіндо запропонував свою класифікацію розуму (інтелекту) людей:
Глобальний - автори релігій та ідеологій;
Осяяний - люди з мисленням на рівні інсайту;
Інтуїтивний - люди з високим рівнем передбачення
Вищий - філософи, мислителі
Звичайний - більшість із нас - звичайні люди.
Стрілка вимальовує тенденцію розвитку інтелекту людини, яку Ш. Ауробіндо визначив як "безмовність розуму". Чим вищий рівень інтелекту, тим більший рівень свободи людини. Така людина здатна незначною кількістю простих фраз та невербальных засобів пояснити найбільш складні явища природи та соціального буття (випромінює розум). Як писав Ніцше, "одинак за певних обставин може виправдати існування цілих тисячоліть".
На початку ХХ століття у Франції (А.Біне) та США (Дж.Кеттел) були зроблені перші спроби вимірювання розвитку розумової здібностей людини. Найбільше поширення отримала в наш час методика визначення рівня інтелектуального розвитку людини, запропонована психологом Д.Векслером (1949), в якій використовується поняття "коефіцієнт інтелекту" - IQ. Саме поняття "коефіцієнт інтелекту" запропонував американський психолог Льюіс Термен.
Узагальнена кваліметрія досліджень розумового розвитку дітей шкільного віку має такий вигляд:
Діаграма 10
Відсотковий розподіл дітей з різним інтелектуальними показниками
Для визначення IQ (KІ) необхідно виконати систему тестів.
Середнє значення КІ (коефіцієнт інтелекту) - 100 балів.
КІ = розумовий вік х 100 = ?
фактичний вік
У наш час визнаною є думка, що коефіцієнт інтелекту людини залежить від спадкових факторів, проте його можна злегка збільшити, вправляючись з тестами для визначення КІ.
У дорослих КІ розподіляється інакше. За дослідженнями американського вченого Л.Р.Хармона [44] КІ, у людей з вищою освітою (ті, що захистили дисертацію) має таку градацію: фізики - 140,3; математики - 138,2; інженери - 134,8; хіміки - 131,5; біологи - 126,1.
Як не прикро це визнавати, але заключають цей список педагоги - 123,3.
Великобританія стала центром міжнародного клубу MENSA.
MENSA (від латин. "стіл") - громадський клуб, членом якого може стати людина з КІ рівним 148 та більше. Такий показник мають лише 2% населення Землі. Завдання клубу полягає в забезпеченні соціальних контактів серед інтелектуально просунутих людей, проведенні досліджень у галузі психології, подальшому розвитку ресурсних чинників високого інтелекту.
Інтелект значною мірою впливає на вибір професійної діяльності та способи вирішення професійних проблем. У зв'язку з цим виділяють такі три інтелектуальні стилі:
Виконавчий стиль. Люди цього типу керуються загальноприйнятими нормами, схильні діяти за правилами, вирішувати проблеми перевіреними засобами (адвокати, військові, менеджери...).
Законодавчий стиль. Його представники ігнорують типові для більшості людей норми та правила. Навіть свої особисті принципи готові змінити в залежності від вимог проблеми. Деталі їх не цікавлять. Комфортно почувають себе тільки тоді, коли мають можливість працювати всередині власної системи ідей, коли самі можуть розробляти новий підхід до проблеми (вчені, письменники, артисти, підприємці...).
Оцінювальний стиль. Ці люди мають деякий мінімум власних правил, в непогрішність яких вони щиро вірять. Вони орієнтовані на роботу з готовими системами, які, на їх думку, треба "приводити до порядку". Схильні до аналізу, критики, оцінок (політики, судді, педагоги, психотерапевти, лікарі...).
Вправляючись за спеціальними тестами, Ви зможете підвищити свій IQ на 10-20 балів. Американський психолог Л.Ллойд приводить такий приклад: в одному із досліджень групу дітей, протестованих за допомогою тестів для інтелекту, та тих, що виявили нормальні середні результати, розділили на дві групи, і кожну з них передали рядовим вчителям. Одному вчителеві сказали, що у нього "дуже сильна" група, а другому, що його група сформована з "відстаючих". При повторному тестуванні в кінці навчального року перша група обігнала другу в середньому на 20 пунктів за показниками КІ, тобто діти того вчителя, який вірив в їх "обдарованість", продемонстрували прискорений інтелектуальний ріст.
Мотиви, за якими деякі школи (ліцеї, гімназії...) взяли досить високу участь у заходах щодо відбору та селекції дітей, зрозумілі: прискорені та поглиблені форми навчання перетворилися в товар, попит на який росте, та й працювати з сильними учнями "одне задоволення".
В деяких країнах (Швеція, Швейцарія) учні отримують домашні завдання один - два рази на тиждень, в інших (Франція, Канада, Греція..) - не більше трьох раз на тиждень. Прямої залежності між кількістю домашніх завдань та успішністю не встановлено.
Прямий зв'язок між готовністю до успішного навчання та показниками КІ відсутній. За даним Е.Торренса, до 30% відрахованих із школи за неуспішність складають обдаровані діти*.
Парадигма освітнього розвитку людини включає такий шлях: людина - соціум - цивілізація, у межах якого людина здобуває ряд освітніх рівнів.
Грамотність - це результат освіти, який забезпечує стартові можливості розвитку.
Освіченість - це грамотність, доведена до суспільно- та особистісно необхідного максимума.
Професійна компетентність - освіченість та самобутній досвід, які забезпечують життєву самореалізацію.
Загальнолюдська культура.
Менталітет.
М.Волошин називав дитину невизнаним генієм серед буденно сірих людей. Ось деякі приклади:
Александро Вольта в дитинстві мав слабі розумові здібності. Перше слово вимовив лише в 4 роки.
К.Е.Ціолковський пішов до гімназії в 12 років. У другому класі був залишений на повторний курс. У третьому класі взагалі був виключений з гімназії.
Дж.Максвелл в школі вчився дуже погано і його вважали тупим.
Джеймс Уатт вчився в школі дуже погано.
Рене Декарт взагалі не любив вчитися до 17 років.
Томасу Едіссону було поставлено діагноз "розумова недорозвиненість" і його не рекомендували здавати для навчанняв школу.
"З вас, Ейнштейн, нічого путнього не вийде", - говорили Альберту вчителі.
Психологи США вивчили життєвий шлях 400 відомих людей. З'ясувалося, що 60% з них мали в школі серйозні проблеми.
Декілька слів про природу обдарованості дітей. Ідентифікувати особистість як обдаровану можна за умови, коли її інтелектуальна діяльність відповідає п'яти критеріям, таким як:
1. Критерій перевершеності - дитина має максимально високі показники успішного виконання певного психологічного тесту у порівнянні з іншими
Loading...

 
 

Цікаве