WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Характеристика менеджерів освіти за стилем управління - Реферат

Характеристика менеджерів освіти за стилем управління - Реферат

нейтральністю, невтручанням керівника в роботу підлеглих і його нерішучістю в прийнятті та реалізації управлінських рішень.
і 3. Незбалансована турбота про людей та установу (позиції 1.9. і 9.1.).
4. Компроміс "середини шляху" (позиція 5.5).
5. Створення управлінської команди: інтеграція всіх ресурсів, самореалізація працівників (позиція 9.9).
Феномен лідерства вколективі
М.Вудкок і Д.Френсіс називають лідерство вирішальною та унікальною управлінською якістю, що визначає ефективність роботи керівника. Головні дослідники менеджменту визначають лідерство як здатність керівника максимально використовувати людські та інші ресурси для досягнення конкретного результату. За рахунок лідерства підвищується сила управлінського впливу на підлеглих, що виражається в більш повному та точному виконанні директивних вказівок. Авторитет керівника (лідера*) - важливий фактор надійності управління; його прикметами є довіра, згода та повага з боку підлеглих.
Лідерство в системі міжособистісних комунікацій являє собою стосунки домінування та підпорядкованості, причому за лідером люди йдуть добровільно.
Феномен лідерства полягає в тому, що лідер - це необов'язково керівник установи або закладу, але лідером може стати й формальний керівник. За результатами соціологічних досліджень, поєднання в одній особі офіційного керівника та неофіційного лідера підвищує продуктивність праці колективу до 30%. За виразом Р.Л.Крічевського, діловий лідер - це лідер-генератор ідей, мотиватор, майстер... Між феноменами лідерства і керівництва багато загального, в першу чергу, вони є засобами координації та організації стосунків членів колективу. Перший функціонує в системі формальних (офіційних) відношень (коли лідер - керівник), а другий - у системі неформальних (неофіційних) відношень (лідер не займає керівної посади). Тому, як показує практика, нерідко лідерство переходить у керівництво, а керівник стає лідером. Лідер здатний залучати людей до діяльності, не вдаючись до прямих розпоряджень і команд. Лідер імпліцитно наділений "почуттям ліктя", вміє переконувати, схильний до заохочення. Він володіє неформальним авторитетом, йому підпорядковуються, за ним йдуть навіть тоді, коли він не займає ніякої керівної посади.
Серед факторів, що впливають на висування лідера, ми визначаємо такі:
Ситуація, що потребує лідера, спроможного управляти групою за даних умов.
Наявність педагога, що відповідає за своїми характеристиками ситуації, яка склалася.
3. Бажання групи підпорядковуватися цьому педагогу.
Відомо три підходи до трактовки "месіанської" ролі лідера:
ситуаційна теорія - людина, визначившись як лідер, напрацьовує авторитет, який виступає її віртуальним охоронцем;
теорія рис - лідером може бути людина, яка є носієм видатних, визначних, або унікальних рис вдачі;
синтетична теорія. Лідер - феноменальне явище в управлінні міжособистісними стосунками.
Виділяють два види лідерів - ситуативних та постійних, які відповідно різняться тим, що перший орієнтований на міжособистісні стосунки, а другий - на завдання (за Б.Дж.Кретті).
Лідер, орієнтований на міжособистісні стосунки
Переваги Недоліки
1. Може знизити тривожність у ситуації, коли завдання майже не має вирішення.
2. Краще працює з людьми, невпевненими у собі.
3. Краще діє в ситуаціях, помірно сприятливих для лідерства, і коли членам групи потрібна достатньо велика свобода в прийнятті рішень.
1. Виконанню завдання особливого значення не надає.
2. Малоефективний у напружених ситуаціях, або там, де потрібен великий вплив лідера.
3. У членів групи з невизначеною орієнтацією на завдання може викликати тривожність.
Таблиця 15
Лідер, орієнтований на завдання
Переваги Недоліки
1. Ефективний, зусилля спрямовані, головним чином, на завдання.
2. Не витрачає час на міжособистісні стосунки.
3. Швидко розподіляє завдання в ситуаціях, які потребують вирішення чітко сформульованих завдань.
4. Ефективний у ситуаціях, коли члени групи виражають незадоволення і вимагається сильний вплив лідера. 1. Схильний до підвищення рівня тривожності членів групи, може пожертвувати їх впевненістю та спокоєм.
2. Малоефективний у стресових ситуаціях.
3. Невдало взаємодіє з членами групи, які теж відіграють важливу роль в діяльності, не задовольняє потреби інших у лідерстві.
ЛІТЕРАТУРА
Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). - Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. - 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно - гуманная основа педагогического процесса. - Мн.: Университетское, 1990. - 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. - Киев: Наукова думка, 1979. - 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. - М.: Просвещение, 1991. - 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 328с.
Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. - 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. - М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. - 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. - М.: АО "ИНФРА-М" - АОЗТ "Премьер", 1995. - 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. - 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. - Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. - 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. - М.: Просвещение
Loading...

 
 

Цікаве