WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Рефлексія. Рефлексивне управління - Реферат

Рефлексія. Рефлексивне управління - Реферат

змінив вже не одне місце роботи, легко розпізнати за дуже слабкими фаховими знаннями, непомірній і неприхованій заздрості до успіхів колег.
Друга стадія. Використовуючи зовнішній протекціонізм, цей робітник (носій зарази) проривається до будь-якого рівня влади. При цьому він виявляє виняткову завзятість і винахідливість в обмеженні інтересів, "виживанні" кожного, хто більш здібний від нього. Велика увага приділяється особистій адміністративній безпеці і на "генному", "зародковому" рівні викорінює колег, які мають управлінську перспективу. Доводить до кульмінації протистояння мікроструктур колективу; він є одноосібним автором сценаріїв всіх баталій у колективі.
Третя стадія. Зусиллями носія зарази, "прикритого" управлінськими функціями, колектив зруйновано. Апогею досягає озлобленість, конфліктність, аффектність*, крах довіри, відкрита конфронтація та ворожнеча. Колектив "згубив розум", самостійно вже не може вийти із такого складного становища.
Методи лікування хвороби Паркінсона.
1-а стадія - "уколи" та "пігулки": висміювання, нетерпимість до неадекватної поведінки, навушництва (адміністративне стягнення - попередження, догана).
2-а стадія - "хірургічне" втручання. "Прополювання" при черговій атестації.
3-а стадія - лікування повинне проводитися ззовні, вищими адміністративними установами.
Все!... Колектив позбувся носія зарази. Але й він сам (колектив) потребує тривалого та кваліфікованого лікування. Що ж буде надалі з самою "жертвою" - носієм непризавіта? З цього приводу влучно висловився А.Гусман: "Не знаю, на який предмет направить він наступного разу свою багатогранну бездарність".
Закон V. "Пора відставки"
У Японії перше адміністративне призначення робітник може одержати лише досягнувши 35-літнього віку (стосовно чоловіків). Це період, коли в чоловіків завершується репродуктивний вік (у сім'ї - троє дітей, менша дитина вже "злізла" із батьківських рук). Відтепер цей спеціаліст зможе цілком присвятити себе справі управління у фірмі, установі, цілком належати їй. Вважається, якщо людина не стала керівником до 45-47 років, то потім керівником їй вже краще не бути!
А коли ж, насправді, треба самому кидати управління або ж пропонувати відповідальному працівнику лишити свою управлінську посаду?
С.Н.Паркінсон пропонує свою, на його думку, корисну багатьом солідним установам концепцію віку відставки. Вона виглядає так:
"Х" - відповідальний робітник, про відставку якого йде мова.
"Y" - спадкоємець в управлінні.
"Х" на своїй службі управлінця пройшов такі фази:
Пора готовності (G).
Пора розсудливості (В) = G+3.
Пора висування (V) = В+7.
Пора відповідальності (О) = V+5.
Пора авторитету (А) = О+3.
Пора досягнень (D) = А+7.
Пора нагород (N) = D+9.
Пора поважності (VV) = N+6.
Пора мудрості (М) = VV+3.
Пора тупика (Т) = М+7.
Вихідна позиція в наших розрахунках - числове значення "G", при якому даний керівник почав свій професійний шлях. При "G" = 22 він досягає тупика тільки в 72 роки. Вікова різниця між "Х" і "Y" дорівнює 15 рокам. "Y" при "G"=22 досягне "D" у 47 років, тоді як "Х" тільки в 62 роки. Саме тут із "Y" і відбувається надлом: він затиснутий "Х", замість 6-10 фаз, проходить інші:
† пора краху (К) = А+7;
" пора заздрості (Z) = К+9;
h пора вгамування (S) = Z+4.
Тобто, коли "Х" = 72 роки, 57-літній "Y" входить у пору вгамування і вже не в змозі змінити на посаді "Х". Він запізнився на 10 років! Тому "Х" необхідно відправити на пенсію в 60 років, коли він ще добре працює.
Президент корпорації "General Electrics" Джек Велш за 9 років до очікуваного виходу на пенсію писав: "Вибір мого спадкоємця стане самим головним рішенням, яке я коли-небудь прийму. Його підготовка займає значну кількість мого часу щодня".
Поради для тих, хто збирається за віком кинути управління: треба від справ відходити поступово, зменшуючи об'єм роботи за рік-два до відходу, і тримати на запасі яке-небудь заняття на декілька років наперед, уникаючи даремних скарг та жалкувань.
Стосовно вікової структури педагогічних колективів не загубила значення думка Френсіса Бекона про те, що "людське суспільство - це організм, у якому представники різного віку функціонують у якості органів. Якщо один із цих органів відсутній, то рівновага порушується, він занедужує. У суспільному організмі молодь любить, сподівається і бореться, зрілий вік відчуває, досліджує та спрямовує, старість - перевіряє, критикує та помирає.
Суспільство, що складається з людей похилого віку, лише критикує і не йде вперед. Суспільство, що складається з людей зрілого віку, егоїстичне та позбавлене ідеалу. Суспільство, що складається з представників усіх віків, досконале, тому що воно любить, мислить, критикує, воно може бажати і бажає, тому що може…
Відніміть у нього стариків і ви отримаєте організм без голови".
Закони Мерфі
У науковому менеджменті знайшли застосування "Закони Мерфі". У багатьох управлінців вони "на слуху", їх часто вживають, не знаючи історії походження та їх Кодексу. Формування цих "законів" бере початок із 1949 року. Їх фундатор Эдвард А.Мерфі - капітан військово-повітряних сил, інженер-дослідник (Канада). Власне кажучи, Мерфі "відкрив" лише один "закон", спостерігаючи як техніки "гроблять" його прилад (електронний транслятор), він сказав: "Коли яка - небудь неприємність може відбутися, вона відбувається". Присутній поруч керівник проекту Дж.Е.Ніколс здивовано запитав: "Це що - закони Мерфі? " А далі "пішло-поїхало! " Вчені почали збирати аналогічні вирази, і Артур Блох (США) у 1977році видав книгу "Закони Мерфі".
"Законів" Мерфі надзвичайно багато, усі вони спрямовані на неприємність, яка відбувається, якщо тільки може статися. Але упорядковано та внесено до "Кодексу" лише 360 "законів". Це максимальне число встановлене з тією метою, щоб на кожного з нас, упродовж року, щодня спрацьовував лише один "закон" Мерфі.
ЛІТЕРАТУРА
Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). - Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. - 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно - гуманная основа педагогического процесса. - Мн.: Университетское, 1990. - 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. - Киев: Наукова думка, 1979. - 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. - М.: Просвещение, 1991. - 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 328с.
Бараева О.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. - 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. - М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. - 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. - М.: АО "ИНФРА-М" - АОЗТ "Премьер", 1995. - 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. - 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. - Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. - 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. - М.: Просвещение
Loading...

 
 

Цікаве