WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічна структура особистості - Реферат

Психологічна структура особистості - Реферат

Моральністю користуватися не можна, вона існує для самого себе. Оцінкою моральності є совість та самооцінка (не залежить від думки соціального оточення).
Що ж таке совість*? І.Кант писав: "Закон, що живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, застосування наших вчинків до цього закону." За сучасним визначенням совість - особистісне утворення, яке являє собою оцінне ставлення людини до своїх вчинків, думок в її взаємодії з іншими людьми і яке характеризується єдністю знань (ідеї, норми, принципи), мотивів, практичних дій та емоційно - вольових чинників. Совість виявляється в певних емоціях сорому, провини, огидності, гріховності... Почуття, що виражають совість, є психологічними проявами механізму звіряння та контролю нашої поведінки в соціальному середовищі. Ці почуття вказують, що в нашому власному "Я" наяву є дві сили, і тому виникає питання: якщо об'єктом реагування та контролю є наша поведінка, то що ж є еталоном, або моделлю, що здійснює контроль і оцінку, вираженням якої є почуття сорому, провини або задоволення? Такоюмоделлю є наша система ціннісних орієнтацій, або аксіологічне "Я".
Совість має загальнолюдську природу, хоча велика різноманітність людей знаходиться в різмаїтості систем ціннісних орієнтацій. Як зрозуміти цей факт? Основний компонент ціннісних імперативів кожної людини - це її поняття морального боргу, а моральнсть, за своєю природою, - загальнолюдський феномен.
Жахливі дослідження Бруно Беттельгейма, проведені в нацистських концентраційних таборах щодо руйнування особистості людини засвідчили таку картину. Через людиноневасний механізм поводження з полоненими повна фрустрація особистості найшвидше наступала у представників еліти (високопоставлених державних чиновників та військових). Більшу витривалість виявляли прості люди (громадянське населення, рядові військополонені). Ще більша виносливість була властива віруючим людям. На вершині цієї піраміди знаходилися священослужителі, психіка яких найдовше протистояла тортурам, приниженню та знущанням.
Б.Беттельгейм приходить до висновку про виключне значення високої моральності для забезпечення життєстійкості особистості.
Модальність* цих потреб може бути виражена в різноманітних рангах - від домінуючого до індиферентного. Видатний психолог Ерік Берн створив свою теорію, яка пояснює поведінку людини в соціальній групі. Незалежно від хронологічного віку, статі та соціального статусу люди знаходяться в одному з таких "заморожених" станів "Я":
Малюнок 7
Ця діаграма пояснює, чому одні педагоги адекватно сприймають вимоги керівництва, інші їх блокують та усупереч пред'являють зустрічні вимоги, а треті (Я - дитина) доброзичливо сприймають адміністративну і чисто людську опіку над собою. При неправильному вихованні або у випадках, коли людина потрапила під вплив негативної референтної групи, можуть розвиватися негативні моральні потреби - презирство до людей, бажання доставляти їм страждання, паразитувати за їх рахунок.
Естетичні потреби - необхідність знаходити, сприймати і насолоджуватися прекрасним.
Інтелектуальні потреби - бажання пізнати нове. Розвиток цих потреб викликає в людині прагнення до наукових знань, розвиває логічне мислення. Потреби в нових знаннях виникають лише при усвідомленні їх значимості для життя та діяльності людини, вони відображають її уміння знаходити відповіді на життєво важливі питання, на все те, що хвилює, цікавить, насторожує…
Теорія мотивації* - одна з найбільш складних психолого-педагогічних проблем. Всі ми (педагоги, керівники) ще недостатньо використовуємо у своїй практичній діяльності регулятори мотивації для посилення відчуття задоволення вчителя, учня від роботи та досягнутих результатів.
Маслоу дійшов висновку, що вказані потреби задовольняються в таких співвідношеннях (%):
фізіологічні 85;
у безпеці 75;
у спілкуванні 50;
у повазі 40;
у самоповазі й творчості 10.
Малюнок 8 "Ієрархія потреб" за Маслоу
Саме школа, - писав А.Маслоу, - повинна допомогти дитині заглянути в себе та визначити набір цінностей, які узгоджені з її неповторною людською сутністю.
Німецький філософ Артур Шопенгауер стверджував, що задоволення одних потреб викликає появу інших, що і є основою механізму прогресу. Реальність цього прогресу полягає в здатності до сублімації* екзистенціальних потреб у потреби високої організації.
Пам'ятайте! Нереалізовані потреби можуть призвести до неврозів.
Цінності - це те, що має для людини велике значення та відповідає ії актуальним потребам, ідеалам, ії особистісному смислу. Це етичні імперативи (вимоги поведінки) людської діяльності (добро та зло, честь і гідність, християнська мораль та ін.). Вивченням цінностей займається аксіологія.
Потреба людини в цінностях спрямовує та впорядковує її вчинки і почуття. У суспільстві загальновизнаними усвідомленими цінностями є: віра, індивідуальність, любов, надія, співчуття, ставлення до влади, повага до життя та гідності особистості, шанування батьків, турбота про дітей...
Цінності спрямовують, організовують, орієнтують поведінку людини на визначені цілі. Людина пізнає світ через призму цінностей. Цінності регулюють соціальну поведінку людей.
Перед молодою людиною в пору завершення вторинної соціалізації постає дилема:
Бути таким як всі? Бути самим собою?
Як розумно розпорядитися людині собою в перемінливій аксіологічній тріаді: хочу-можу-треба, адже реально існує і повністю протилежна за напрямком тріада.
Розглянемо деякі соціалізовані ціннісні характеристики особистості, які необхідно знати вчителю та керівнику.
Чуйність - моральна якість, яка виявляється в бажанні та готовності прийти на допомогу людині, що потрапила в біду. Чуйність нерозривно пов'язана з емпатією і тому, як особиста якість, чуйність не завжди усвідомлюється ясно. Вирішальним
Loading...

 
 

Цікаве