WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологія менеджменту в освіті - Реферат

Психологія менеджменту в освіті - Реферат

щоб забезпечити прогрес нації. Турбують аналітичні дані щодо стану еліти в нашій державі. На початку ХХ сторіччя в Росії "коефіцієнт елітності" був найвищим у світі - 8%! [31].
У 1917 р. - 2%
У 1980 р. - 0,8%
Еліта не тільки створює цінності, вона сама виступає як цінність.
На жаль, цей коефіцієнт має у нас стійку тенденцію до зниження. Так, наприклад, в Україні в 1998 р., за дослідженнями Інституту соціології НАН України, до елітного прошарку себе відносять лише 0,5% населення. Ми можемо випасти з числа цивілізованих країн світу. Український соціолог А.Кравченко визначає українську еліту як сукупність людей, що мають цінні, дефіцитні для виживання в даному суспільстві якості. Він дійшов висновку про "виродження української управлінської еліти", як наслідок того, що з неї постійно вилучаються кращі представники, котрі претендують на керівні посади (із адміністративної системи першими вибувають кращі).
В сучасній лексиці ділової людини використовуються поняття "олігарх", "VIP - персона" та "яппі".
"Олігарх" - це відома громадськості чи в певних колах особа, яка контролює значні потоки політичних, економічних і піарівських ресурсів одочасно (з грецьк. "влада небагатьох").
"VIP-персона" - поважна людина, посадова особа дуже високого рангу (з англ. very important person).
"Яппі"-молоді люди, що досягли успіху та зайняті справою, яка забезпечує їм престижний статус у суспільстві (з англ. yuppie - young professional).
Наш час відзначається посиленням проявів невігластва. Невігластво - особливий вид незнання: воно не граничить із знанням і не має меж. Як писав К.Гельвецій: "Всякий, хто вивчає історію народних бідувань, може переконатися, що більшу частину горя на землі приносить невігластво".
Зміст невігластва - апріорно помилкове всезнайство. Сучасне "освічене" невігластво ховається під тунікою псевдонауки. Ще древній філософ Теренцій писав, що "властивість неука - обмежуватися своїм незнанням". Йому властиві: претензія на абсолютне всезнайство; безапеляційність суджень; диявольська спроможність ускладнювати елементарне і спрощувати складне; цілковита відсутність саморевізії та самокритичності; снобістська пристрасть до сумнівних новацій. Воно рветься на трибуни і кафедри, в ефір і на екрани, не гидує юрбою легковірних або людей, що загубили віру. Воно мімікрує під науку [84].
Але еліта - вона завжди еліта! 75,2% респондентів (представників еліти) на питання: "Як ви вважаєте, успіх - це результат клопіткої роботи чи щасливий збіг обставин? " - відповідають, що це завзята праця.
Цікавим є і такий соціальний аналіз.
"Від чого залежить Ваше життя? ", % [81]
Фактори Основне населення Еліта
Переважно від зовнішніх обставин 25,33 6,76
Рівною мірою від зовнішніх обставин і від мене 29,58 41,89
Переважно від мене 17,25 46,62
А тепер - про міру залежності пересічних громадян від правлячої еліти. Питання: "Як Ваше життя залежить від правлячої еліти? " [81].
Діаграма 1
Немає сенсу чекати, що світ пристосується до нас. Цього не буде ніколи! - писав мудрий соціолог Дж. Гріндер. Єдиний шлях домогтися успіху - це самим пристосуватися до світу.
Новітні дослідження дають таку картину прагнень людей до пристосування в світі, що змінюється (за віковим показником в %) [81] .
Діаграма 2
Старша вікова категорія, як видно, не бажає пристосовуватися не лише внаслідок реального погіршення свого матеріального становища, але і тому, що відчуває знецінювання досягнень свого минулого.
Російський спеціаліст в області менеджменту, член-кореспондент РАО В.Д.Симоненко пише, що якось, готуючись до лекції, він задумався над питанням: "Чому Джон їздить на "Форді", Ганс - на "Мерседесі", а Іван - на трамваї?" Причин цьому багато. Але головна з них у тому, що Івана, Петра, Степана... не вчили (і не вчать) основам менеджменту, проектуванню психології особистісної орієнтації, основам цивілізованого підприємництва [76]. Адже за мудрим висловом В.І.Вернадського, ми вступили в "психозойську еру".
Звичайно, багато в чому ми вже змінилися. У своєму недалекому минулому ми лишили багато чого. У сучасному - починаємо отримувати нові якості. Ми позбулися, в основному, таких соціальних "міфів" [81]:
міф "вождизму", природа якого іде коріннями в далеке минуле, коли всі чекали "ось приїде барин, барин нас розсудить";
міф "неповноцінності", у відповідності до якого ми приречені завжди знаходитися на задвірках цивілізації, переборювати труднощі, що самі успішно створюємо;
міф "непереможності чиновничої гідри", внаслідок чого в нас дотепер живучий страх перед самим незначним державним службовцем, сліпа віра в протекціонізм та силу паперів;
міф "однаковості", у суспільну свідомість імплантовано думку, начебто "усі можуть все" і, отже, культивується неповага до особистості, творчої індивідуальності, обдарованості, таланту;
міф "суцільної гармонії", що йде від вульгарного розуміння ідеалу суспільної злагоди.
Людині потрібна система координат, певна карта її природного та соціального світу, без якої вона може заблукати і втратити спроможність діяти цілеспрямовано та послідовно. Потреба в системі ціннісних координат дуже велика. Наприклад, хіба не заслуговує подиву та обставина, що людина часто з легкістю стає жертвою ірраціональних доктрин економічного, політичного або іншого виду. Проте тільки такої карти недостатньо для керівництва до дії. Людині необхідна також мета, що вказує їй, куди вона повинна йти.
Важливу роль у цьому може зіграти вивчення власної психології (свого Я), особистості, колективу… Прогрес психології полягає у поверненні до великої традиції гуманістичної етики, що розглядає людину в цілісності фізичного і духовного, припускає, що призначення людини - бути самим собою, а умова для досягнення цієї мети в тому, щоб бути для самого себе. Щоб бути впевненою у своїх цінностях, людина повинна знати саму себе і свою здатність до добра. Найбільшу цінність для нас має не та людина, що має глибокі, різнобічні знання - цього замало. Особливу цінність для нас представляють ті освічені люди, у яких є чуйність, сила почуттів, воля.
Наші дослідження показали, що тільки кожен четвертий керівник школи читає і використовує психологічну літературу. Як видно, цим можна пояснити їхні ускладнення при вирішенні управлінських питань, пов'язаних з аналізом психологічних дій.
За оцінкою Х.Джекінса, доросла людина, що досягла успіху, використовує приблизно 10% ресурсів свого інтелекту. Останні 90% покриті стереотипами поведінки і відчуття, не аналізованою інформацією про минулі неприємності та перевантаження. Джекінс впевнений, що первісний і здоровий стан людини, це коли: 1. Людина отримує задоволення від життя; 2. Сприймає проблеми як цікаві задачі, що обіцяютьзадоволення; 3. Для цієї людини природні стосунки між людьми - це любов, радість спілкування та співпраця.
Вже з'явилася, сформувалася так звана "ринкова особистість". Це не просто жива людина, нова особистість, а соціально-типізована модель поведінки. Е.Фромм у цій особистості виділив позитивні і негативні якості.
Таблиця
Loading...

 
 

Цікаве