WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історія та предмет наукового менеджменту - Реферат

Історія та предмет наукового менеджменту - Реферат

загинули посеред океану.
Зважаючи на нашу слов'янську ментальність, М. Горький писав: "...Я з особливою підозрою, особливою недовірою ставлюся до російської людини при владі - недавній раб, вона стає найсвавільнішим деспотом, як тільки здобуває можливість бути владикою ближнього свого".
Управління* - це безперервний та цілеспрямований процес впливу на керований об'єкт.
Система управління - механізм, що забезпечує цей процес.
Основним атрибутом управління виступає організація. Організація* - це об'єднання людей, які спільно працюють для досягнення визначених цілей.
Виділяються такі типи організації: патерналістська (підтримка та захист); бюрократична (відстоювання інтересів організації); автократична (самовпевнене придушення навколишніх); демократична (виробництво ідей, їх аналіз та реалізація); новаторська (співучасть у проектуванні поведінки та образу дій).
Життя організації підпорядковується ряду законів: закон синергії; закон доповнення внутрішніх процесів та функцій протилежно-спрямованими; закон збереження пропорційності; закон композиції; закон самозбереження; закон інформованості; закон необхідної різноманітності; закон онтогенезу.
Організації властиві ознаки:
наявність цілей (діяльності);
наявність стійких зв'язків між членами організації та правил, які визначають порядок цих взаємовідносин;
постійна взаємодія з навколишнім середовищем;
використання ресурсів для досягнення організаційних цілей.
Ці ознаки об'єднує особлива організаційна культура* - цінності та норми поведінки, що приймаються та яких дотримуються працівники установи. Організаційна культура виконує охоронну, інтегруючу, регулюючу, адаптивну, орієнтуючу, мотивуючу функції, а також формує імідж організації.
С.Хонді визначає чотири типи управлінських культур:
1. Культура влади.
2. Рольова культура.
3. Культура завдання.
4. Культура особистості.
Відомі такі елементи організаційної культури:
обряди - стандартні заходи, які проводяться у визначений час і за особливим приводом (прийняття на роботу новачка, проводи на пенсію, вшанування ветеранів);
ритуали - сукупність регулярних заходів, що здійснюють психологічний вплив на членів організації з метою зміцнення відданості їй, прищеплювання організаційних цінностей, формування необхідних переконань;
звичаї - форма стосунків, сприйнята з минулого, без будь-яких змін.
Малюнок 5
Соціальні організації підпорядковані синергетичним законам виживання, вони створюються, розвиваються та відмирають. Організації, як і люди, мають хвороби. Кількісні характеристики симптомів хвороби поступово переростають у спотворені якості. До організаційної патології можна віднести такі хвороби, як люмпенізація, зміщення цілей, подвійна раціональність, організаційні ігри, "персональна" шизофренія (від слова "персонал") та ін. В установі освіти, яка хворіє, все гіперболізується, набирає характеру надзвичайності, стосунки мають спотворений характер. Всі шукають "ворогів" та "зрадників", процвітає шпигунство серед працівників. Проблеми - "мухи" перетворюються в "слонів". Виникає колективна манія величі, яка як правило, пов'язується з минулою славою. Можлива і манія переслідування: все оточення сприймається як вороже. "Козлами відпущення" стають розумні та критично налаштовані люди, або ж ті, кого можна безкарно принижувати.
Відомі три найбільш стабільно функціонуючі типи соціальних організацій: церква, школа та культура. Організація потребує постійного управлінського моніторингу, інакше за висловом Пітера Дракера "Єдине, що розвивається в організації саме по собі: безладдя, розбрати та бездіяльність".
Таблиця 4
Культура школи
Тип культури Загальна мета
та очікування Символи і ритуали Герої
Культура
невдач У вчителів, керівників та учнів низький рівень взаємних очікувань. Загальна ціль - пережити важкий час із мінімальним рівнем особистого дискомфорту Брудне, розфарбоване приміщення школи, численні випадки скасування занять, прогули, запізнення Ті, хто найбільш успішно обманює вчителів, витра-чають мінімум ділової енергії і при цьому мають гарний статус
Культура
академічних
успіхів Загальне очікування - високий рівень успіхів у всіх учнів, впевненість, що завзята сумісна робота принесе результати Велика кількість інформації про успіхи на дошках оголошень, списки кращих на видному місці, підтримка успіху, відсутність деструктивної кри-тики. Збори, на яких вручаються нагороди кращим учням, виступи колишніх учнів із розповідями про успіхи Кращі учні, випускники школи, вчителі. Класні керівники, яким вдалося за-мотивувати клас на успішне нав-чання
Академічні
успіхи
та
особистий
розвиток Очікування - наявність значного потенціалу в кожного вчителя й учня Демонстрація дорослими своїх талантів. Велика кількість зображень (фото, портрети, малюнки) членів колективу, що досягають успіху Переможці (вчителі та учні), але не тільки в академічних областях
Війни Неузгодженність і поляризація очікувань, переважання силової лексики. Кожна група ізольована, має свої очікування. Педагоги працюють незалежно Обмін ворожими зауваженнями на педрадах, легенди про те, як "дістали" одного з вчителів Вчителі, учні, керівники, що успішно реалізують жорсткий стиль спілкування
ЛІТЕРАТУРА
Альтшуллер Г.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии. (Теория и практика решения изобретательских задач). - Кишинев: Карта Молдовеняскэ, 1989. - 381с.
Амонашвили Ш.А. Личностно - гуманная основа педагогического процесса. - Мн.: Университетское, 1990. - 560с.
Амосов Н.М. Алгоритмы розума. - Киев: Наукова думка, 1979. - 223с.
Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994. - 184с.
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232с.
Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. - М.: Просвещение, 1991. - 159с.
Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе.- М.: Просвещение, 1989.-224с.
Арват Ф.С., Коваленко Є.І. та ін. Культура спілкування: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 328с.
БараеваО.Ю. Стратегическая деятельность директора школи.- Н.Новгород: МП "Балахинская типография", 1994. - 71с.
Бэрн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. з англ. / Общ.ред. М.С.Мацковского. - М.: Лист-Нью; Центр общечеловеческих ценностей, 1997. - 336с.
Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - 200с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272с.
Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. - М.: АО "ИНФРА-М" - АОЗТ "Премьер", 1995. - 204с.
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой роботе. М.: Юрист, 1998. 496с.
Воспитание чувств у детей по методу Марии Монтессори: Дидактический материал / Сост. и ред. З.Н.Борисова, Р.А.Семерникова. К., 1995. 132с.
Вудкок М., Френсис Д. Роскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. - 320с.
Головаха Е.И., Папина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
Давыденко Т.М. Рефлексивное управление школой: теория и практика. - Москва-Белгород, 1995. 251с.
Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. - 112с.
Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителя и руководителей. - М.: Просвещение, 1987. - 207с.
Loading...

 
 

Цікаве