WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Синергетичний підхід до організації аксіологічного управління освітою - Реферат

Синергетичний підхід до організації аксіологічного управління освітою - Реферат

байдужість). Було виділено чотири провідні установки стосовно позиції "цілком не згоден".
Таблиця 24
Ретроградна установка.
Я впевнений, що усякі зміни - це гірше ніж життя без змін 31,9%
Консервативна установка.
Нове частіше створює проблеми, ніж вирішує їх 9 %
Традиційна установка.
Краще, коли дієш за перевіреною,усталеною методикою 2,2 %
Новаційна установка. Нові ідеї кращі від старих 5,8 %
Нові ідеї, технології залишаються новими недовговічно, згодом вони замінюються новими та переходять в арсенал методичного "second hand".
Як вчить нас Екклезіаст: "Буває таке, що про нього говорять: "Дивись, - це нове!"; та воно вже було від віків, що були перед нами". А Х.Л. Менкен (Закони Мерфі) застерігає, що для будь-якої проблеми, яка хвилює людину, завжди легко знайти рішення - просте, досяжне та помилкове.
Доцільно прийняти думку Ю. Конаржевського про те, що влада з цієї точки зору має дві важливі функції: 1) захист суспільства від невиважених інновацій; 2) захист інновацій (разом з їх авторами) від суспільства.
Ризики в управлінні. Ризик - це рівень невпевненості під час передбачення результатів, можливість небезпеки, невдач та придбань, перемоги в передбаченні результатів. На думку психологів, ризик є не властивістю людини, а особливістю, тісно пов'язаною з умовами, в яких знаходиться людина. Ризик оцінюється як співвідношенняпари чисел, або як відсоток негативного результату. Ризик 2:8 означає, що лише в двох випадках з десяти рішення не буде реалізовано; ризик 10% означає, що 10% планованого рішення не буде реалізовано. Американський теоретик менеджменту М. Уотермен зазначав, що йти вперед із ризиком - значить загубити душевний спокій, залишатися на місці - означає загубити себе.
Доцільність ризику при досягненні цілі можна визначити за такою формулою:
Таблиця 25
Можлива вигода на випадок успіху х Імовірність вдачі = ?
Можливі збитки у разі невдачі Імовірність невдачі
У випадку, коли результат дорівнює або більше "1", то Ви можете ризикувати.
Ризик може бути виправданим або невиправданим, ситуативним (виграш у разі успіху перевершує розмір втрат), або надситуативним (ризик заради ризику).
Міра ризику безпосередньо пов'язана з рівнем домагань керівника - чим він вище, тим активніше людина йде на ризик, незважаючи на те, що це пов'язано з відповідальністю. Під домаганнями ми розуміємо міру складності цілей, до досягнення яких людина прагне. Я не можу назвати яку-небудь психологічну проблему, - писав Н. Брендон, - від збудження до депресії, страх перед інтимними стосунками або досягнення успіху, алкоголізм чи наркоманія, тяжіння до самогубства або злочинні нахили - щоб не простежувалися її витоки від низької самооцінки.
Базою ризику є повторюваність подій та самобутній досвід. Дані досліджень свідчать про те, що лише 5% керівників навчальних закладів виявляють схильність до виправданого ризику.
За вагою шансів ризик буває виправданим або невиправданим.
За розрахунком на вдачу чи за виваженістю - ризик сліпий або раціональний. Управлінню відомі ризики добровільні або за примусом, професійні та побутові. Ризик класифікують за величиною, тобто за мірою вірогідності досягнення бажаного результату, за сферами (фінансовий, виробничий, психологічний, технологічний).
Ризик буває активним, коли він ґрунтується на ініціативах та діяльності. В основі пасивного ризику (найбільш небезпечного) - бездіяльність.
Сутність пошукового ризику - у вірогідності вибору правельного шляху доведення нової ідеї до ціннісної новизни. Інноваційний ризик завжди поєднується з усіма названими ризиками.
Антипод ризику - гарантії, які бувають двох видів: гарантії досягнення та гарантії компенсації. Перші розраховані на успіх, інші - на невдачу. Гарантії досягнення забезпечують відхилення від руху до бажаного результату. Гарантії компенсації спрямовані на часткову компенсацію фінансових чи матеріальних втрат від невдачі.
Позиційність. Як правило, освітянські колективи внутрішньо структуровані групами приналежності та референтними групами, інтереси яких необхідно враховувати під час здійснення управління. Організаційна діяльність цих груп спричиняє фактор позиційності. Позиційність - це соціальне ставлення, яке виражається у визнанні інтересів та цілей людей, що взаємодіють у вирішенні загальної проблеми. Інакше кажучи, позиційність - це розподіл колективу, основою чого є усвідомлення взаємних протилежностей. Позиційність не є передумовою незалежного існування референтних груп. Позиційність доречна лише за ситуації порівняння або конкуренції .
Позиційний конфлікт - це вид контрольованої міжособистісної напруги, пов'язаний з протиставленням паралельних цілей на одній горизонталі. За умови, що він не переростає у міжособистісний, позиційний конфлікт розглядається як продуктивний фактор.
Духовні застереги Бруно Беттельгейма. Б. Беттельгейм, бельгійський психолог, у роки другої світової війни на собі відчув всі жахи фашистських концтаборів та фашистської ідеології.
Свої спостереження за руйнацією особистості, честі полонених він проводив у концтаборах. Швидше від інших "ламалися" високопоставлені військові чини, ті, хто звик віддавати команди, не припускаючи думки про неможливість їх виконання. На другому місці - рядові військові, виховані у розумінні обов'язковості виконання команд. Довше трималися прості люди, малограмотні. Особлива категорія - віруючі люди, вони трималися ще довше. Найбільший особистісний опір стосовно принижень та страждань чинили духовні особи, священнослужителі. Ці люди за будь-яких умов живуть у власному ціннісному вимірі і володіють унікальною здатністю до сублімації.
Неупереджений висновок Б. Беттельгейма однозначний - завжди, скрізь перемагає духовність.
Глобальний аналіз світових релігій, та їх впливу на цівілізаційний і особистісний прогрес засвідчує, що найбільш ортодоксальні релігії нав'язують певні жорсткі рамки, існування за якими виникає осуд та інші радикальні дії. Найбільший розквіт особистості забезпечували ті релігії, яким вдавалося рівною мірою використати як релігійно - ідеологічну суворість та невідступність, так і важелі стимуляції (католицька церква, особливо така її течія, як протестантство).
Керівник 5-го рівня. Це керівник, який поєднує в собі видатні людські якості (харизму) із сильною професійною волею. Вони виключно честолюбні і фанатично спрямовані на досягнення основної мети - створення продуктивної самодостатньої системи.
Розглянемо попередні рівні управлінців:
1-й рівень - високопрофесійний співпрацівник, вносить свій внесок,
Loading...

 
 

Цікаве