WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Синергетичний підхід до організації аксіологічного управління освітою - Реферат

Синергетичний підхід до організації аксіологічного управління освітою - Реферат


Реферат на тему
Синергетичний підхід до організації аксіологічного управління освітою
Термін "синергетика", який виник для визначення міждисциплінарного наукового напряму, шо досліджує процеси хаотизації та самоорганізації у складних фізичних, хімічних, біологічних системах, завдяки зусиллям популярної школи Іллі Пригожина та його колег з Брюссельського університету, набуває значного поширення. На переконання І. Пригожина, саме синергетика здатна виконувати функцію нового світоглядного принципу. Автор "Філософії нестабільності" та "Порядку із хаосу" (разом із І. Стенгерс) доводить, що ідея становлення впорядкованості структур через хаос, біфуркаційні зміни, мінливості, випадковості та нелінійності дає змогу створити каркас адекватного сучасності парадигмального світорозуміння, визначає методологічний зміст науки, яка вже, за І. Пригожиним, не є ані матеріалістиною, ані редукціоністською, ані детерміністською. Використовуючи можливості інформатики, теорії зображень, комп'ютерної технології, загальної теорії надійності, теорії систем і теорії ігор, синергетика поступово почала поширюватися на соціальні науки. Особливу привабливість вона має для дослідження таких складних систем, як людське суспільство, систем, які здатні на "парадоксальну поведінку". Думка про креативні якості хаосу, про світоглядно-методологічні потенції синергетики знаходить своїх прихильників. Синергетика "вчить нас бачити світ інакше", "відкриває нові принципи побудови складного еволюційного цілого із частин".
О.О. Богданов у своїй відомий "Тектології", виділяючи два положення, які лежать в основі рівноваги і розвитку організованої системи, що управляється, писав:
будь-яке організоване ціле є системою активностей, що розгортаються у відповідному середовищі в безперервній взаємодії з ним. Так, суспільство є системою людських активностей в природному середовищі;
кожна частина організованої системи знаходиться у відповідному функціональному відношенні до цілого. Так, у суспільстві кожна галузь його господарства, кожне підприємство, кожен робітник виконує відповідну функцію.
Синергетика претендує на статус універсального узагальнення в описі процесів реального світу. Це концепція колосальної узагальнюючої сили з великим методологічним й евристичним потенціалом щодо важливих аспектів процесів переходу і трансформації. Вона розкриває багатоманітність типів нелінійних нерівноважених систем, множинність атракторів їхнього розвитку і можливу їхню осяжність на рівні потенційної реальності. Саме синергетичний підхід дає можливість ґрунтовно міждисциплінарно досліджити лімінальність та "уможливлення" буття і мислення в контексті певних цілісностей.
Синергетична методологія вносить принципово нові сюжети в світоглядну теорію. Згідно з нею в центр наукової уваги ставляться не об'єкти, а взаємодія між ними. В науковому дискурсі спостерігається зміщення акценту з аналізу стану речей на процеси, в яких вони перебувають, на дослідження спрямованості і незворотності змін ("стріла часу"). Синергетика істотно посилює позиції тих, хто діалектично сприймає та інтерпретує світ, наголошує на таких фундаментальних принципах, як взаємозв'язок і багатовекторний розвиток. Цьому, зокрема, сприяє такий інноваційний принцип, як "порядок через флуктуації". Українські вчені протягом останнього десятиріччя активно розробляють синергетичну методологію, в тому числі з'ясовують її вплив на подальший розвиток і природних, і суспільно-гуманітарних наук.
Поява синергетики в системі новітнього природознавства і поширення її принципів у вигляді теорії самоорганізації систем на Всесвіт зумовила встановлення глибинної єдності і навіть тотожностей діалектичних закономірностей розвитку природи, Всесвіту і людського суспільства... У зв'язку з цим стає помітною тенденція застосовувати принципи теорії самоорганізації систем (синергетики) та суспільства", -відзначав академік В. Шинкарук.
Переваги синергетичного мислення полягають у тому, що воно забезпечує цілісність світобачення. Під впливом синергетики виникла, зокрема, ідея коеволюційного, тобто узгодженого розуміння еволюційних процесів у природі та суспільстві. Завдяки синергетиці науковий дискурс дедалі більше позбавляється конфронтаційності, збагачується принципом доповнювальності. В науковому мисленні чіткіше усвідомлюється думка про те, що загальна картина будь-якого явища складається із часткових його картин і фрагментів, що відповідають різним способам спостереження та інтерпретації і можуть бути несумісними у традиційному розумінні, але сприймаються як взаємодоповнювальні в новому. Тому стала нагальною вимога відмови від гострої конфронтації в науці на користь співробітництва, консенсусу, толерантності. Відповідно утверджується необхідність плюралістичного вільного мислення.
Вбачаючи в побудові громадянського суспільства приорітет розвитку українського суспільства, ми визнаємо особливу роль соціальних підходів до управління освітніми системами за такими компонентами:
1. Цілеспрямований управлінський вплив, який складається з цілеполягання та цілездійснення.
2. Соціальна самоорганізація, або самоорганізовані процеси внутрішньоколективного регулювання.
3. Організаційний порядок, включає в себе як "продукти" минулої управлінської діяльності, так і правила та норми відносин, що склалися стихійно.
Окрім цього нагальними є такі питання:
1. Управління великими соціальними системами сьогодні стає національним завданням. Від якості управління залежить розвиток держави.
2. Забезпечення високої якості управління вимагає істотного підвищення ролі гуманітарної, психолого- педагогічної, управлінської і, насамперед, загальної культури управлінця, керівника.
3. Сучасне підвищення ролі особистісного фактора в забезпеченні належної ефективності суспільного виробництва вимагає зміни парадигми управління, підсилює значення психолого-педагогічних, морально-етичних, загально-культурних і організаційних принципів.
Цілеспрямованої системи підготовки фахівців з управління соціальними системами в Україні немає.
Проведений аналіз дозволяє визначити принаймні три основних аспекти тлумачення синергетики:
світоглядний - синергетика як нова форма діалогу людини з природою та людини з людиною;
концептуальний - синергетика як універсальна теорія самоорганізації складних систем;
методологічний - синергетика як міждисциплінарна методологія дослідження розвитку складних систем.
Так, синергетичне бачення існування людини в рамках суспільства дозволяє зрозуміти, що в період нестійкості соціальної системи вчинок окремої особистості, будучи незначною
Loading...

 
 

Цікаве