WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Патерналізм як управлінська модель для роздумів та аналізу - Реферат

Патерналізм як управлінська модель для роздумів та аналізу - Реферат


Реферат на тему
Патерналізм як управлінська модель для роздумів та аналізу
Патерналізм (від лат. paternus - батьківський) - це:
1) патронажне ставлення держави до своїх громадян, установи - до своїх працівників;
2) переконання в тому, що держава, уряд повинні турбуватися про громадян, забезпечувати задоволення їх потреб за державний рахунок, приймати на себе всі турботи стосовно благополуччя громадян.
Патерналізм - це модель поведінки у певному культурному полі; він включає в себе власні специфічні фундаментальні та інструментальні цінності, характеризується певними нормами, символами та етикетами. Головна відмінна риса патерналізму - особлива ціннісна система стосунків, заснована на вірі та відданості. Керівник, що притримується емоційної моделі патерналістської поведінки, твердо переконаний у власних зобов'язаннях піклуватися про своїх працівників, відчуває себе відповідальним за всі їх дії та вчинки.
Для патерналізму характерне дріб'язкове опікування над працівниками, бажання регламентувати всі сторони їхнього життя. Патерналізм сприяє утворенню серед робітників групи, розбещеної господарчими подачками. Патріархальні стосунки за таких умов виглядають як ілюзія, обман.
Апостол патерналізму Е. Мейо писав: "Стосунки, що нагадують сім'ю, можуть бути на підприємстві, де кількість працівників не перевищує двохсот осіб".
Жодна, навіть найкраща система управління, вважав Ф.У.Тейлор, не повинна застосовуватися занадто неприхильно. Завжди слід намагатися зберігати добрі стосунки між підприємцями та робітниками.
Слід пам'ятати, що відсутність позитивних контактів між керівниками та рядовими виконавцями ускладнює отримання достовірної інформації про роботу всієї організації.
Патерналістський тип влади за М. Вебером бере початок в архаїчному суспільстві. Він пише: "…скрізь, аж до самих ранніх політичних утворень, ми знаходимо і власне правління …(Herr): через особисто залежних від нього рабів, домашніх слуг, любимчиків , що винагороджувалися натурою та грошима із його сундуків, він намагається взяти управління у свої руки, він панує, спираючись на бідні, позбавлені власного соціального престижу шари, які повністю від нього залежать" Патерналізм у цьому випадку передбачав особисту відданість та подяку власному патрону, а також неодмінну послушність в подяку за захист та турботу.
Автор наводить рядки із Біблії (Євангелія від св.Матвія.26.33,34,) які виступають застерегою стосовно безмежної відданості. Під час бесіди із учнями Своїми на тайній вечері Ісус Христос прорік учням, що всі вони спокусяться через Нього цієї ж ночі - усі розбіжаться, покинувши Його одного, "бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари".
Апостол Петро сказав: "Якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь".
Промовив до нього Ісус: "Істинно кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж проспіває півень, - відречешся ти тричі від Мене".
Як відомо, так і сталося.
Ще раз звернемося до "1984" Дж. Оруела:
- Я зрадила тебе, - промовила вона прямо.
- Я зрадив тебе, - промовив він…
- Інколи, - сказала вона, тобі погрожують чимось таким… таким, чого ти не в змозі винести, про що не в змозі навіть думати. І тоді ти говориш:"Не робіть цього зі мною, зробіть це з кимось іншим…" Ти вважаєш, що не існує іншого способу для врятування… Ти бажаєш, щоб це робили з іншою людиною. Тобі байдуже до її мук. Ти думаєш лише про себе.
Навіть у разі сприятливого результату перевага патерналістських моделей поведінки зводить нанівець всі спроби прогресивного реформування суспільства. Природно, керівник-патерналіст прагне встановити в колективі зв'язки за типом патріархальних, сімейних. Його підлеглі, відповідно, будуть сприймати такий стиль управління, але по-різному. Для тих, хто прийняв патерналізм, якість роботи керівника вже не визначається професіоналізмом, вмінням правильно і ефективно організовувати трудовий процес. Важливим стає лише емоційне ставлення, емпатія. Проте, важливим є і інший момент - працівник позбавляється самостійності в діях, можливості виявляти ініціативу; власну соціальну діяльність він здійснює у запланованих "батьком", "патроном", "шефом" рамках. Людина всіма засобами захищається від можливої свободи, у її сучасному розумінні.
На рівні установи освіти патерналізм виявляється у таких рисах:
у системі довічного найму. Це створює атмосферу сімейних, постійних стосунків;
в отриманні солідної грошової підтримки під час виходу на пенсію;
в системі автоматичного підвищення зарплати в залежності від віку та стажу роботи;
у підготовці кадрів, яка передбачає обов'язкове кар'єрне зростання;
в планомірній ротації кадрів.
Один з героїв роману Дж. Оруела "1984" дійшов істини: Свобода - це можливість сказати, що двічі по два - чотири. Якщо це дозволено, все останнє виходить з цього.
Таким чином, виходячи із нормативів ціннісно-смислової парадигми управління освітою, ми визнаємо,що патерналізм є антиподом самобутнього "Я" людини і паралізує будь-які креативні елементи.
Література
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче.-2002.-№3.
Азарова Ольга /Газ.Управління освітою.-№24.- 2003.-С.9.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/Аналитическая философия.Избранные тексты.- М.,1993.-С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации.- М.:Прогресс,1985.-327с.
Алексеева В.Г.Молодой рабочий.-М.:1983.-С.17.
Альтшулер Д.С., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей:от озарения к технологии.(Теория и практика решения изобретательских задач).- Кишенев: Карта Молдовеняске,1989.-381с.
Ананьев Б.Г.Человек как предмет познания.-Л.:Изд-во ЛГУ,1968.-338с.
Андрущенко В.П. Модернізація освіти: політика і практика//Педагогіка і психологія.-№ 3.-2002.-С.12.
Андрущенко В.П.Етнонаціональний фактор освіти//Етнокультурні аспекти українського державотворення:історія і сучасність.-Мелітополь,2001.-С.2-8.
АндрущенкоВ.П.,Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.-К.: Генеза,1996.-368с.
Анисимов С.Ф. Духовные ценности: призводство и потребление. М.: 1988.
Анисимов С.Ф. Ценности реальные и мнимые. - М.: Мысль, 1970. - 181с.
Анисимов С.Ф.Теория ценностей в отечественной философии ХХ века. Весник Моск. ун.-та, 1994.- серия 7.- №4. -С. 40.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003.- 391с.
Архангельский Л.М. Моральные ценности: сущность и реализация// Современная цивилизация и моральные ценности. - М., 1982 - С.4.
Аспект самообразования личности школьника, методические рекомендации в помощь классным руководителям, учителям и студентам педагогических вузов. - Запорожье - 1991. - 46с.
Асташова Н.А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей.-М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000.-272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций.- М.: Юрид. лит., 1997.- 400с.
Афанасьев В.Г., УрсулА.Д. Эффективность социального управления: системно-деятельностный подход// Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985.-284с.
Бадюл Світлана. Професійно-педагогічні цінності як психолого-педагогічна основа процесу становлення майбутнього вчителя початкових класів // Рідна школа. - 2002.- №6.- С.14-15.
Бакуменко В. Методологічна база державно-управлінських рішень// Вісник УАДУ. -2000. - №1.- С. 5-19.
Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти// Практична психологія та соціальна робота - 2001. - №1. - С.3.
Loading...

 
 

Цікаве