WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічні аспекти становлення керівника школи - Реферат

Аксіологічні аспекти становлення керівника школи - Реферат


Реферат на тему
Аксіологічні аспекти становлення керівника школи
Ще 400 років до н.е. філософ Сократ з іронією писав: "Жодна людина не почне займатися ремеслом, якщо попередньо не вивчила його, навіть коли це найнезначніше заняття. Проте кожен вважає себе підготовленим для найважчої справи - для управління".
Французький письменник Проспер Меріме у новелі "Таманго" описує випадок, коли невільники вирвалися з полону у трюмі корабля, яким їх везли із Сенегалу до Нового Світу. Вони вбили всю команду і захопили корабель. Як з'ясувалося, після перемоги, ніхто з невільників не вмів управляти судном. Після багатоденних страждань та спроб врятуватися всі вони загинули посеред океану.
Зважаючи на нашу слов'янську ментальність, М. Горький писав: "Я з особливою підозрою, особливою недовірою ставлюся до російської людини при владі - недавній раб, вона стає найсвавільнішим деспотом, як тільки здобуває можливість бути володарем ближнього свого".
Рівень успішного функціонування школи як соціального, освітньо-виховного інституту, що забезпечує розвиток підростаючого покоління, у значній мірі залежить від функціональної грамотності керівника. У цьому контексті стає цілком зрозумілим, що набуття майбутнім керівником високого професіоналізму потребує спеціальної підготовки і створення необхідних умов для успішної діяльності. Цими умовами можуть бути, зокрема, надання певної самостійності й відповідних повноважень, наявність конкуренції на ринку праці, наявність інтересу, мотивації і прагнення людини до діяльності.
Поняття "функціональна грамотність" досліджене в працях Є.П. Тонконогої, В.Ю. Кричевського, В.Г. Онушкіна, Ю.М. Кулюткіна, С.Г. Вершловського, Г.С. Сухобської, В.І. Бондаря, В.І. Маслова Є.М. Павлютенкова Г.В. Єльникової та ін. Академік В.Г. Онушкін під функціональною грамотністю керівника розуміє здатність до ефективної управлінської дії, яка вироблена в процесі учіння.
Ю. Хабермас виділяє три види грамотності - базову, функціональну та вивільняючу. Предметом нашого дослідження є функціональна грамотність керівника школи та фактори, які впливають на її формування. У соціології та педагогіці створені алгоритми управлінської діяльності, які, під час дотримання нормативних соціальних, професіональних, особистісних факторів сприяють ефективному вирішенню управлінських задач конкретного освітнього закладу. Але "нормативність" є поняттям достатньо абстрактним та важковимірюваним. Віддаючи пріоритет соціуму, як керівному факторові ефективності освіти, ми, проте, визнаємо важливу роль особистісних ціннісних характеристик керівника школи у забезпеченні компетентного управління.
Від етапу становлення компетентного керівника школи до його переходу на етап розвитку - шлях багатомірний та тернистий. Темпоральний аспект прискорення становлення за сучасних безкомпромісних соціальних умов набуває особливого, виключно важливого значення в діяльності кожного керівника. Більшість керівників шкіл (82%) суб'єктивно вважають, що період їх професійного становлення завершується до кінця третього року управлінської діяльності. Але, як показують об'єктивні дослідження, цей період у них за більшістю кваліметричних характеристик завершується не раніше як на п'ятому-восьмому році роботи.
Керівники-початківці ще не можуть оцінити обсяг та параметри своєї діяльності. 30% директорів шкіл "дозволяють" собі перший період працювати в неповній структурі діяльності. Своє управлінське поле вони поступово прирощують та збільшують (протягом трьох-чотирьох років), вводячи нові для них, опановані теоретичним, самоосвітнім та емпіричним шляхом ("методом втику"), аспекти діяльності. Становлення включає такі етапи: - адаптація - стабілізація - перетворення.
Наші пілотні дослідження у Запорізькій області (враховувався диференційований віковий ценз, досвід роботи, управлінський стаж) показали, що 10% респондентів знаходяться на стадії адаптації, 65% - на стадії стабілізації, 12% керівників шкіл вважають, що рівень їх управлінської грамотності відповідає стадії перетворення. Більшість з них стверджують, що порогові зміни самооцінки якості своєї діяльності спостерігаються у них після чотирьох-п'яти років.
90% респондентів із числа керівників-початківців шкіл хотіли б починати свою управлінську діяльність у повній за обсягом структурі функціональної діяльності, виконуючи всі параметри в достатньо повному масштабі. Але відсутність знань, навичок та досвіду змушує їх до таких видів управління як: реактивне або управління за відхиленнями, розімкнене та управління від досягнутого. На етапі становлення відбувається самоідентифікація управлінця зі своїм внутрішнім "Я", усуваються запозичені, чужерідні поведінкові елементи. Як вважає Є. Клімов, до включення людини в діяльність неправомірно очікувати від неї готову профпригодність.
Кожному управлінцю знайоме початкове почуття скутості, збентеження та невпевненості в організації та оцінці своїх перших кроків. Цей стан - природній. Він утягує нас в залежність від обставин, стимулює бажання отримати допомогу ззовні. Докладаючи продумані та вивірені зусилля до розвитку свого професіоналізму, керівник у своєму становленні, за С.Кові, проходить такі етапи по шляху зрілості власних цінностей:
Усі педагогічні явища й управлінські процеси в різних школах наділені соціальними і технологічними збігами. Проте управлінці в школі - живі люди, особистості, з різноманітними поглядами й ставленнями, різним розумінням значущості тих чи інших цінностей. У цьому і виявляється їхнє особливе. У школі існує формалізована номенклатура соціальних вимог до напрямків її розвитку (обов'язкова для всіх), в теорії відпрацьовані алгоритми управлінського впливу на педагогічний та учнівський колективи, які, реалізуючись, трансформуються, заломлюючись через управлінські здібності конкретного керівника, набувають рис особливого. Завдяки цьому
Loading...

 
 

Цікаве