WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Генеза управлінського континіуму: від ентропії до цінності - Реферат

Генеза управлінського континіуму: від ентропії до цінності - Реферат


Реферат на тему
Генеза управлінського континіуму: від ентропії до цінності
Статус керівника установи освіти передбачає прийняття ним канонізованих характеристик теорії управління як імпліцитних якостей. Розглянемо генезу, витоки теорії управління (включаючи езотеричні та ін.) та формування курівника.
Теорія пасіонарності та ландшафтності. Сергій Андрійович Подолинський, український дослідник, став відомим завдяки своїй монографії "Праця людини і її відношення до розподілу енергії" (1880 р.). Він писав: знаючи, що різні види енергії зовсім з неоднаковою легкістю перетворюються одна в одну, а саме: нижчі у вищі, то ми маємо припускати, що вдосконалення життя людського повинне заключатися, головним чином, у кількісному збільшенні енергетичного бюджету кожної людини.
В.І. Вернадський запровадив поняття "жива речовина" для визначення сукупності всіх живих організмів біосфери. Маючи певний хімічний склад, масу, енергію, жива речовина переробляє косну (тверду, рідинну, газоподібну) речовину планети і стає таким чином геологічною силою, яка формує біосферу. Суспільна організація матерії породжує і нову форму енергії - ноосферну і біосоціальну. Перетворення біосфери на ноосферу вчений вбачав у науковій думці, свідомості як регулятора біохімічної енергії. Ноосфера діє як нагромаджувач, синтезатор енергії людського розуму, праці, ідей, ресурсів природи.
В.І. Вернадський одним із перших зрозумів, що "вищою формою біогеохімічної енергії є енергія культури". Він відмічав, що процес переходу до ноосфери із стихійного стає все більш усвідомленим, оскільки людство як геологічна сила в еволюції планети біологічно діє у вигляді єдиного цілого, принцип єдності всіх людей виступає як закон природи: У світі реально існують тільки особистості, що створюють і виказують наукові думки, проявляють наукову творчість - духовну енергію. Ними створені невагомі цінності - наукова думка та наукове відкриття - у подальшому змінюють, визначеним раніше чином, хід процесів біосфери, природи, що нас оточує.
Разом з тим, нагромадження і витрата енергії людиною в процесі інтелектуальної та фізичної праці перебувають у дисбалансі, що викликає суперечності науково-технічного прогресу: протиріччя між носіями загального, високоінтелектуального знання та працівниками матеріального виробництва, а також те, що досягнення НТП створюються інтелектуальною працею, а їх використання відбувається на фізичному рівні. Результатом цього виступає витрата енергії, а в особистому плані - вседозволеність, бездуховність, споживацтвво.
Розуміння ноосфери як уособлення розуму робить культуру фундаментальною економічною категорією, шо визначає матеріалізацію соціальної енергії мас, підпорядкованості економіки інтересам людства. Людина як особистість - це планетарне явище, а мислячий мозок - закономірний продукт розвитку матерії та Всесвіту. Нагромадження негативного (ентропійного) досвіду людства у вигляді загострення глобальних проблем доводить необхідність становлення планетарної економіки. Антиентропійні процеси формуються в результаті розумової діяльності людини, яка прагне одухотвореного світу. За Вернадським, людина повинна мислити і діяти не лише в аспекті окремої особистості, сім'ї або роду, держави чи їх спілок, а у планетарному аспекті. Створення ноосфери завершиться мирним зв'язком всього людства на основі економічного і культурного життя.
Л.М. Гумільов (1886-1921), спираючися на погляди С. Подолинського, розділив людей на три енергетичні категорії: гармонійного типу (переважна більшість людей); енергонадлишкового типу (пасіонарії); енергодефіцитного типу. Долю людської цивілізації вирішують пасіонарії, які народжуються для великих справ. Пасіонарність - це ознака, що виникає внаслідок мутації (пасіонарного поштовху) і створює всередині популяції невелику кількість людей, які володіють підвищеним прагненням до дії. У латинській мові "passio" - це терпіння, страждання, страсть, афект. Пасіонарії володіють здатністю до цілеспрямованої наднапруги. Повний пасіонарний цикл окремого етносу складає 1500 років.
Критерієм розвитку етносу, на думку Л. Гумільова, є його ставлення до ландшафту зони проживання. Якщо етнос цілеспрямовано перетворює ландшафт - він розвивається, якщо не перетворює ландшафт і знаходиться у рівновазі з оточуючим середовищем - то не розвивається. Ось чому більшість етносів потестарного історичного періоду вже не існує. Як відзначає Л.М. Гумільов: римський приклад не єдиний спосіб загибелі "цивілізації". Візантія загинула мужньо і трагічно. Отже, загибель можно вибирати. Усі системи, що виникають при пасіонарному поштовхі, розпадаються, але кожна по-своєму.
Етноси, як і всі органічні системи, за своєю природою відносяться до енергетичних, які при розширенні підкоряють інші етноси, нав'язуючи їм свої цінності та стереотипи поведінки.
Видатний англійський письменник Дж. Оруел також висловив своє бачення стосовно теорії нерівності людей. Він вважав, що впродовж всієї зафіксованої історії і, як видно, з кінця неоліту у світі були люди трьох сортів: вищі, середні і нижчі. Групи розподілялися найрізноманітнішими способами, мали різні найменування; їх численні пропорції, а також взаємні відношення від віку до віку змінювалися; але незмінною залишалася фундаментальна структура суспільства. Навіть після колосальних зрушень і незворотних, здавалося б, змін структура ця відновлювалася…
Цілі цих трьох груп абсолютно несумісні. Ціль вищих - залишитися там, де вони є. Мета середніх - помінятися місцями з вищими, ціль нижчих - коли у них є мета, бо для нижчих те і притаманне, що вони задавлені тяжкою працею і лише коли-не-коли спрямовують погляд за межі повсякденного життя, - відмінити все, що різнить, і створити суспільство, де всі люди повинні бути рівними. Таким чином, впродовж всієї історії знову і знову спалахує боротьба… Тривалий час вищі начебто міцно утримують владу, та рано чи пізно настає

 
 

Цікаве

Загрузка...