WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ціннісна свідомість управління освітою суспільства сталого розвитку - Реферат

Ціннісна свідомість управління освітою суспільства сталого розвитку - Реферат

задля збереження довкілля.
Ціннісний аспект освіти за умов сталого розвитку розглянуто в дослідженнях В.О. Огнев'юка.
Сталий розвиток вимірюється індексом людського розвитку. Індекс людського розвитку, в свою чергу, визначається як третина суми індексів тривалості життя, рівня освіти і скоригованого валового внутрішнього продукту країни на душу населення. Це є інтегрований показник, який використовується для оцінки можливості людини в окремій країні:
- прожити довге та здорове життя, зберігаючи здоров'я;
- здобути освіту впродовж життя;
- отримати доступ до засобів, які забезпечують гідний і якісний життєвий рівень.
У рейтингу 162 країн світу, до групи з високим рівнем розвитку увійшло 48 країн, з низьким - 36. Україна посідає 74 місце і відноситься до країн з середнім рівнем розвитку.
Складовим компонентом індексу людського розвитку є індекс рівня освіти . Для України цей індекс становить 0,92. Найвищі виміри індексу рівня освіти (0,99) мають Швеція, Австралія, Бельгія, Великобританія, Нідерланди та Нова Зеландія.
У міру наростання глобалізаційних процесів та пов'язаного з ними переходу до нових науково-інформаційних технологій, зазначає філософ В.Г. Кремень, відбувається зміна самої парадигми людського прогресу. Його сутністю, основним виміром і разом з тим основним важелем стає розвиток особистості, власне людський розвиток. Саме ця обставина буде визначати конкурентноспроможність кожної країни.
Основними рисами Концепції сталого розвитку є:
постулат про те, що розвиток економіки є і повинен супроводжуватися неруйнівним впливом на природне середовище;
визнання єдності і різноманітності варіантів соціально-економічного і екологічного розвитку різних країн і народів;
затвердження примату гармонії у відносинах між людьми, між суспільством і природою;
переконання в тому, що в основі соціально-економічного розвитку повинна лежати свобода, гуманізм, а не насильство та ворожнеча.
Визначальним елементом цього процесу є розвиток людських ресурсів (Г.А. Дмитренко, Н.Г. Протасова), який включає освіту, професійну підготовку та використання людського потенціалу для соціального й економічного прогресу. Розвиток людських ресурсів забезпечується багатьма чинниками, спрямованими на формування і поліпшення фізичних та інтелектуальних здібностей людини. До таких чинників поряд з освітою належать охорона здоров'я, кількісні та якісні показники харчування, стан навколишнього середовища, зайнятість, політичні й економічні свободи. Вони всі взаємозв'язані і взаємозалежні, але освіта є базою для всіх інших. Освіта є суттєвим фактором поліпшення охорони здоров'я і харчування, забезпечення високоякісного середовища, поширення і поліпшення робочих місць та втілення політичної й економічної відповідальності. Роль освіти в суспільстві визначається тим, що шляхом передачі знань, навичок, виховання вона генерує не тільки компетентних працівників, а й суспільно відповідальних громадян.
Проблемою номер один для більшості країн світу виступає зараз не стільки економічне зростання та його темпи, скільки забезпечення сталого економічного та соціального розвитку суспільства. Освіта розглядається як один з найважливіших факторів забезпечення сталого розвитку країн світу, тобто такого розвитку, в якому задоволення сучасних потреб людства не зашкодить задоволенню потреб прийдешніх поколінь.
Що потрібно для сприйняття і впровадження принципів сталого розвитку до реального життя ?
Передусім необхідними умовами є :
- розуміння важливості впровадження принципів сталості;
- партнерство між гілками влади на місцевому, регіональному та державному рівнях;
- партнерство між владою, громадянами і громадськими об'єднаннями, приватним сектором;
- наявність громадянського суспільства;
- доступ громадськості до обговорення та прийняття рішень, консенсус під час прийняття рішень.
Польський дослідник Я. Чапіньскі вивчив суспільну психологічну реакцію на нововведення та реформи в освіті. Упереджене ставлення до них провокується двома чинниками.
Перший - "відраза до втрат", або "ефект негативності". Це означає, що для людини втрати більш емоційно виразні, ніж ситуація придбання.
Другий чинник полягає у бажанні більшості людей вбачати причини власних невдач у діях інших людей, а причини вдач розглядати як власну заслугу.
Наслідком дії цих факторів є те, що негативна реакція тих, кому нововведення нанесли шкоди, може бути сильнішою, ніж позитивна реакція тих, для кого вони вигідні.
Сталий розвиток можливий лише за умови повної рефлексії стосовно чинників минулого, сьогодення та ризиків майбутнього. У наш час накопичилося вже достатньо проблем, які загрожують благоденству і навіть існуванню цивілізацій. Ця обставина потребує проведення лінії соціальної відповідальності в освіті.
Людська цивілізація вступила у постіндустріальну епоху й актуальним наразі є питання осмислення подальшої залежності людини від техніки та технологій.
Е. Еллюль так сформулював протиріччя науково-технічних ідей:
- технічний прогрес завжди породжує проблем більше, ніж вирішує; він примушує нас дивитися на спричинені проблеми як на проблеми переважно технічні й штовхає нас до пошуку технічних рішень для них;
- негативні наслідки технічних нововведень невіддільні від позитивних; годі думати, що технологія нейтральна, що вона може застосовуватися як для блага, так і для зла; добро та зло, наразі, приходять одночасно і нерозлучні один з одним;
- всі технологічні нововведення мають непередбачувані наслідки.
У праці К. Лоренца дегуманізація, яка спостерігається, на жаль, як "прогесивна" риса сучасності, пояснюється такими чинниками:
1) розлад циклів регуляції такої складної системи, як людина;
2) перенаселення;
3) спустошення життєвого простору;
4) біг наввипередки з самим собою;
5) теплова смерть почуттів;
6) генетична деградація;
7) розрив з традиціями;
8) індокрінація.
У 1899 році на Землі існувало 30 мільйонів різних видів живих організмів. Зараз (через 100 років) 15 мільйонів видів вже не існують і відтворенню не підлягають.
Не можна не звернути увагу на спотворення соціальної поведінки внаслідок того, що зразки "правильної поведінки" не знаходять належної підтримки з боку культури сучасного суспільства.
Сучасні та майбутні кризи (екологічна, демографічна, освітня, продовольча, міжнаціональна та ін.) не можуть бути подолані без суттєвої переорієнтації цінностей суспільної свідомості. Таким чином, необхідність вирішення глобальних проблем підштовхує до того, що раціональне освоєння сфери світогляду і цінностей повинно розпочатися якомога раніше.
Необхідно зазначити, щоважливість управлінських факторів у розвитку ціннісного змісту освіти суттєво поступається економічним та фінансовим чинникам.
Суть соціального підходу до управління, як вважає А.І. Пригожин, полягає у виділенні трьох компонентів.
Перший - цілеспрямований управлінський вплив, який складається з цілеполягання та цілездійснення.
Другий - соціальна самоорганізація, тобто спонтанні процеси внутрішньоколективного регулювання.
Третій компонент - організаційний порядок - поєднує в собі два попередніх. Він
Loading...

 
 

Цікаве