WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат

Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат

повноцінного розвитку особистості майбутнього фахівця необхідно одночасно звертатися до його когнітивної, емоційної і діяльнісної сфер, інтеграція внутрішнього наповнення яких дає можливість розвитку аксіосфери професіонала.
Самим дієвим орієнтиром у виховному процесі сучасної вищої школи є духовність вчителя, яка розвивається на трьох рівнях, що взаємопроникають і взаємодіють у внутрішньому світі особистості, реалізуючи себе в єдиному освітньому просторі. Л.М. Толстой писав: "…нам здається, що справжня праця - це праця над чимось зовнішнім - виробляти, збирати що-небудь: скарб, будинок, худоба, плоди, а праця над своєю душею, засвоєння звичок добра, усяка інша праця - дрібниці". Насправді ж це не так.
По-перше, праця виявляється в оволодінні багатствами культури людства. Природно, що вчитель у силу багатьох причин не в змозі засвоїти весь досвід людської цивілізації, однак головним показником є рівень оволодіння досягненнями національної і загальнолюдської культури. При цьому принциповезначення має і те, що привносить до культури сам вчитель, які цінності соціальної чи духовної якості стають надбанням системи освіти.
По-друге, духовність вчителя виражається в емоційно-почуттєвому прояві особистості педагога. Очевидно, що духовність актуалізується в щиросердності як інтегральній характеристиці особистості, яка включає щире бажання зрозуміти іншу людину, ввійти в її положення, прояв м'якості і гнучкості характеру, реалізацію прагнення допомогти нужденній людині. Духовна людина - це особистість доброзичлива, делікатна, тактовна, для якої повага та увага до іншої людини - непорушні основи, а гідність людини - найважливіша цінність в організації освітнього процесу. Оскільки віковий діапазон людей, з якими взаємодіє педагог, широкий, учителеві необхідно виявляти щиросердність з урахуванням наявних особливостей, але особливо підкреслювати свою прихильність до дітей, необхідність яких в комфортних емоційних умовах дуже велика. Завдяки емоціям педагог може знаходити джерело енергії і життєвих сил для вирішення професійних завдань. Більш того, емоційний фон освіти має принципове значення для якості роботи, у зв'язку з чим актуальним проявом духовності педагога є створення відповідної атмосфери в освітньому середовищі.
По-третє, поведінка педагога є найважливішим рівнем, який характеризує його духовність. У ньому проступає духовна основа учителя. Як правило, духовність вчителя виражається через уміння робити вчинки у відповідності зі своїми моральними переконаннями, за допомогою дій, які демонструють гармонічне зіставлення особистих потреб і потреб інших людей (учнів, колег, батьків і т.п.). Особливо треба підкреслити здатність добро діяти та уміння виразити себе, свій потенціал і внутрішній світ у цьому процесі.
Духовні орієнтири, які викристалізувалися в ході тривалих спроб людства усвідомити свою сутність, сьогодні можна виразити ціннісним рядом, важливим для професійної підготовки майбутнього вчителя: свобода, обов'язок, совість, добро, краса.
Одночасно з духовно-моральними цінностями виділяються цінності соціально-світоглядного характеру, які регулюють ставлення людини до державно-суспільних інститутів, - джерела і умови життєдіяльності суспільства та особистості. До таких цінностей відносяться аксіологічні орієнтири: земля, родина, праця, світ, природа й ін.
Визначення цих понять як пріоритетних і перспективних напрямків виховання сучасних студентів пояснюється не лише досягненнями цивілізації, але і її негативними наслідками. Інтелектуально-технічний і технологічний стан людства при величезному розходженні умов матеріального і культурного існуванні різних країн і народів сьогодні такий, що людство стоїть перед реальною загрозою самознищення.
А воно може відбутися не тільки в результаті широкомасштабної війни із застосуванням засобів масового самознищення, але і внаслідок техногенної катастрофи, прообразом якої виступає Чорнобиль. Щоб зменшити або відсунути загрозу знищення Землі як планети і людства, сьогодні необхідна консолідація, насамперед, духовно-моральна, різних народів і народностей, наддержав і малих держав. Основною умовою інтеграції народів і країн у світове співтовариство може бути упровадження в суспільну свідомість розуміння Землі як єдиної "інстанції", яка забезпечує існування людства, виховання представників народу як "громадян світу", здатних розширювати рамки кланових, регіональних, національних способів самореалізації і виходити до планетарного буття. Щоб подібний "вихід" не позбавляв особистість самобутності, щоб людина не розчинилася у просторі і часі, їй необхідна певна соціокультурна приналежність. У сучасній системі цінностей роль соціально-культурного визначника і стабілізатора особистості відводиться родині.
Людина, яка вступає в третє тисячоріччя, повинна реалізувати себе як активну і діяльну істоту. Тому значною цінністю для неї має стати праця як творче явище. Причому творчість у цьому випадку розуміється широко: і як народження творів мистецтва, і як здійснення наукових відкриттів, і як створення предметів і речей, які полегшують життя людей. Моральна суть праці полягає не тільки в "людяності" її результату, але й у тім, що, будучи універсальним способом самовираження, праця сприяє самоствердженню людини і, тим самим, стає джерелом задоволення і радості.
"Навчання" цінностям стратегічно спрямоване на пробудження особистості, самоцінності і незамінності. Тому вплив вихователя не повинен бути повчальним. Організується паритетний діалог між педагогом і студентом, педагогом і учнем, керівником установи освіти і педагогом, що не має прямого практичного призначення. Присвоєння цінностей, їх вростання в особистість (інтеріоризація) являють собою тривалий і дуже особистісний акт. Тому педагогові важливо знати, що його виховні зусилля не завжди "опредмечуються" у поведінці вихованців, що нерідко, незважаючи на багатий арсенал використаних ним методів і прийомів, вихованець залишається недоступним для духовно-морального впливу. Це зайвий раз підкреслює, наскільки складний і багатогранний процес росту особистості.
Пропонуючи своїм вихованцям визначені духовно-моральні цінності, педагог повинен усвідомлювати те, що його професійна діяльність полягає не тільки в ефективному прищепленні цих цінностей своїм вихованцям. Іноді, у силу об'єктивних і суб'єктивних причин, такого прищеплення взагалі не спостерігається, але це не означає, що виховний вплив не відбувся, тому що однією з головних
Loading...

 
 

Цікаве