WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат

Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат

підкреслюється не тільки тим, що вона правдиво схоплює і втілює інтонації людини, але і тим, що додає цим інтонаціям якості вищих узагальнень, відсутніх у житті. У цьому відношенні художнім цінностям, вираженим музичною мовою, за силою відображення радості, туги, страждання, милування й інших емоційних проявів немає альтернативи. Це пов'язане з тим, що в музичному мистецтві форма і зміст поєднані. Тому прилучення до творів В. Моцарта, Л. Бетховена, П. Чайковського, С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича й ін.- це школа художніх цінностей особливого роду, коли навіть на несвідомому рівні розвиваються високі аксіологічні орієнтири.
Художні цінності за допомогою мистецтва стимулюють становлення цілісної особистості сучасного вчителя, розвиваючи його інтелект, образне мислення, уяву, естетичний смак, високі почуття та емоційну культуру. Мистецтво дає можливість індивідуально освоювати напрацьований досвід людства. Насолода цінностями мистецтва допомагає поглибити свою особистість, точніше відчувати світ, людину.
Сутність естетичного - це єдність цінностей блага та краси. Цінність блага виявляється у здатності сприяти задоволенню цілісної системи потреб особистості й отримує своє вираження в оцінці. Благо являє собою найбільш істотну основу прекрасного як на рівні цінності, так і на рівні оцінки, хоча саме по собі воно ще не є ні найпрекраснішим, ні його сутністю.
Краса як цінність є відповідність форми явища духовній потребі у сприйнятті певного типу форм. Тому ця цінність завжди носить об'єктивно-суб'єктивний характер. Досконале благо поза красою - це ще не естетична, а "передестетична" цінність. У той же час сама по собі краса уже виступає як естетична цінність.
Краса та досконале благо є компонентами прекрасного, величавого.
Для педагога надзвичайно важливо те, що художні цінності розвивають його творчий потенціал. Іншими словами, у професії вчителя гармонійно сполучаються можливості культури й освіти, при цьому художні цінності часто задають тон оптимістичної, емоційної, креативної діяльності педагога. Різноманітні твори мистецтва класичної спадщини дають можливість вчителеві оцінити прояв людського духу, красу стосунків та глибину почуттів і емоцій людини. У цьому процесі художні цінності - неперевершений орієнтир добра, краси, шляхетності, гуманності.
Таким чином, аксіосфера сучасного вчителя - це унікальне духовне утворення, яке включає ціннісні орієнтації, що забезпечують самозбереження людини в просторі і в часі. Моделювання такої системи - це діагностичний і прогностичний процес у визначенні актуального стану та найближчих перспектив розвитку системи освіти, майбутнього України в цілому. Оскільки ціннісні орієнтації опосередковують ставлення людини до світу і самого себе, важливо розвивати ті, що мають духовне наповнення і цілеспрямовано впливають на розвиток самобутності, внутрішньої глибини особистості і спільноти, багатогранності проявів у сфері освітньої системи.
Діаграма 2
Розвиток аксіосфери сучасного вчителя має принципове значення для становлення особистісно-креативної педагогічної культури. Насамперед, це пояснюється тим, що ціннісні орієнтири допомагають точно визначати цілі і виконувати проектування діяльності, з'ясовувати пріоритети і критерії педагогічного процесу, спрямовувати власне педагогічну діяльність і духовне спілкування учасників системи освіти.
Від рівня вихованості вчителя, від його системи цінностей залежить потенціал освітньої системи, можливість протистояти нововведенням, далеким від національно-історичних коренів і нездатних давати імпульс розвиткові вітчизняної освіти.
Головною метою виховного процесу у вищій школі є створення цілісної особистості, особистості як вищої цінності, особистості, здатної самостійно і творчо мислити, тієї, яка має почуття власної гідності, розуміє своє призначення і зберігає індивідуально-професійний статус, незважаючи на деструктивні обставини.
Поряд з цим передбачається реалізація й інших, не менш важливих цілей: подальший розвиток соціального й життєвого досвіду студентства, мотиваційної сфери, соціально-комунікативних умінь; формування навичок прийняття рішень у послідовному й відповідальному здійсненні своїх соціальних функцій; підтримка професійного росту; громадянське самовизначення; усвідомлене формування соціально прийнятного способу життя. Проблеми самовизначення досліджувалися у працях І.Д. Беха, Б.Ф. Федоришина, К.А. Абульханової-Славської, Є.О. Климова, Д.І. Водзинського, Г.С Костюка, М.П. Тименко, В.А. Ядова.
Зовнішніми факторами самовизначення особистості виступають макро- і мікросоціум (Г. Крайг, Ф. Райс, М. Шевандрін), а внутрішніми - особистісні мотиви, індивідуально-типологічні особливості, характеристики ціннісно-смислової сфери та Я-концепції (Б. Федоришин, Є. Климов, В. Рибалка).
Життєве самовизначення - це специфічна форма суб'єктно-об'єктної взаємодії, в якій особистість виступає дійсним суб'єктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя та приймаючи на себе відповідальність за свої дії та вчинки у якості їх автора.
Особливу увагу необхідно приділити формуванню базової культури особистості вчителя. Культура може виступати як системостворювальна структура, у межах якої здійснюється освітній процес. Через призму культури майбутній педагог формує професійно-педагогічний світогляд, творчий потенціал і особистісні якості.
Для реалізації ідей базової моделі культури вчителя у виховному процесі вищої школи необхідно визначати і вирішувати наступні завдання:
а) створення умов для максимального освоєння духовних цінностей, накопичених як українським суспільством, так і людством;
б) надання допомоги майбутньому фахівцеві в розкритті його внутрішнього потенціалу, у його самореалізації;
в) стимулювання рефлексії студента, насамперед, для вироблення індивідуального стилю поведінки;
г) виділення і пред'явлення студентам цінностей соціокультурної сфери, особистої і національної гідності, загальнокультурної і професійної діяльності;
д) забезпечення емоційних переживань радості життя, впевненості у власних силах і ін.
Розглядаючи виховний процес студентів у ВНЗ з позицій його аксіологічного потенціалу, слід відзначити, що основними виховними силами у вищій школі є студентське співтовариство, особистість викладача, громадські організації, кожна з яких має свою систему цінностей і визначає зміст, форми і методи виховної роботи. Для
Loading...

 
 

Цікаве