WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат

Художньо-естетичні чинники цінності освіти - Реферат


Реферат на тему
Художньо-естетичні чинники цінності освіти
Духовна культура вчителя включає і такий необхідний елемент, як естетичні цінності: прекрасне, поетичне, трагічне, комічне, піднесене і т.і. Для функціонування даної групи цінностей важливим є розвиток естетичного смаку, який формується у процесі освоєння вчителем культурних досягнень і виступає як емоційно-почуттєвий камертон навчально-виховного процесу. Естетичні цінності виражають емоційну активність свідомості особистості вчителя і демонструють ставлення педагога до світу на основі випробуваного ним почуття.
У фільмі "Сни" Акіро Куросави дитина плаче над згубленими персиковими деревами, розуміючи, що їх не стало зовсім і це збіднило світ та її життя. Жалкуючи за ними, дитина вимовляє мудрі слова: "Я можу купити персики в крамниці, але, де я куплю квітучий персиковий сад?".
Г. Ващенко засвідчував "... завдання нашої школи - дати нашій молоді естетичне виховання. Українці з давніх-давен виявляють природні естетичні здібності. Але це не означає, що школа може занедбати ділянку естетичного виховання, сподіваючись на природу. Навпаки, те, що дала нам природа треба розвивати до найвищої міри. Так само школа має виробити у дітей здоровий смак щодо творів мистецтва. Це вимагає не тільки культури самого лише естетичного сприймання, а й певної культури інтелекту. Ми не можемо визнати за цілком культурну людину того, хто не знає нічого з історії грецького мистецтва і не може розуміти і відчувати красу творів Фідія або Софокла. Ми не можемо визнавати цілком культурною людину й того, хто не має уявлення про Бетховена, Моцарта, Чайковського і не може сприймати краси їх геніальних творів".
Художня цінність має особливу якість, що позначається М.С. Каганом як "інтегрований аксіологізм", обумовлений поєднанням у ньому суб'єктивної та об'єктивної детермінанти. Як пояснення даної тези М.С. Каган наводить наступні міркування:
1) "носієм художньої цінності є витвір мистецтва, тобто якийсь фрагмент життєвої реальності, перетворений у художню реальність…";
2) це перетворення життєвої реальності в реальність вигадану "зумовлює своєрідність художньої цінності як цінності самого перетворення, тобто цілісного естетичного, анестетичного, осмисленого перетворення буття";
3) саме ставлення до художнього твору "складається з діалогічного взаємозв'язку двох орієнтацій психіки - на осмислення життєвого змісту твору у всій повноті його моральної, політичної, релігійної, екзистенціальної, естетичної проблематики, і на оцінку естетичних якостей його форм".
Із цього видно, що в психологічному і педагогічному плані художня цінність як процес індивідуального осмислення твору мистецтва і, отже, як елемент соціалізованого ставлення до навколишнього світу визначається, насамперед, рівнем фахової освіти і розвитком особистості. Якщо ж взяти до уваги, що художня цінність не просто "вбудовується" у духовно-культурний континіум особистості, але й актуалізує його, то стане зрозумілою нагальна потреба створення відповідних умов для культивування художніх цінностей у сучасника.
Художні цінності, носієм яких є твори мистецтва, спрямовують увагу вчителя, насамперед, на осмислення кординального аксіологічного орієнтира - краси, основна характеристика якої - гармонія живої форми і чуттєвої повноти змісту дозволяє педагогові точно налаштовувати аксіологічний "камертон" в освітньому просторі. Краса і мистецтво, на думку В.В. Ванслова, взаємозалежні за декількома напрямками: прекрасне може бути об'єктом зображення мистецтва; краса завжди натхнена і надихає мистецтво; мистецтво - це естетичний ідеал, тобто уособлення краси; мистецтво вчить людей сприймати прекрасне і створювати його. Усвідомлюючи значення мистецтва в розвитку краси як ціннісного орієнтира діяльності педагога, слід широко використовувати можливості впровадження культурології в професійну освіту майбутніх вчителів. Сукупність створених людством упродовж своєї історії культурних творів у їх матеріалізовано-предметному вигляді називається артефактами.
У міру зростання ролі краси в аксіосфері вчителя стає можливим її перехід в іншу якість, особливо важливу з педагогічної точки зору, адже на думку В.О. Сухомлинського краса - це кров і плоть людяності, добрих почуттів, щирих стосунків.
У залученні вчителя до художніх цінностей особливе місце займає художня література. Це мистецтво пов'язане зі словом, за допомогою якого відображає емоційне сприйняття світу людиною, її моральні почуття.
Згадаємо Т.Г. Шевченка:
Ну що б, здавалося слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..
Як правило, слово виражає безпосередній життєвий досвід людей, авторське ставлення до того, що відбувається, його творче кредо. Художні твори задають визначений напрямок у вирішенні віртуальних питань, а для підготовки вчителя необхідні такі твори, у яких відображаються проблеми людини, її пошуки сенсу життя, варіанти вирішення життєвих колізій, можливі взаємини між людьми.
Безперечно, необхідною опорою патріотичного виховання є рідна мова. Мова - це народ, це цінність, у якій закладені особливий дух українського життя, характер і поведінка української людини, її погляди на світ і місце в ньому. Рідна мова - це оберіг духовного життя народу; глибина думки, художність звуків, щиросердне відношення до слова, патріотизм втілення ідеї через символи мови ведуть у храм національної духовної культури.
О.П. Довженко з болем писав про невміння українців сповна шанувати власну мову: "Нас, кажуть, - більше за добру європейську державу. Ми є і нас нема. Де ми?".
Джавахарлал Неру так само високо цінував роль мови у розвитку нації: "Єдина державна мова - консолідуюча субстанція нації і держави... Є конфлікт не мов, а їх носіїв. Куди не кинь - потрібні патріоти. А виховати їх можуть лише патріоти".
Коли зникає народна мова, писав К.Д. Ушинський, - народу немає більше! Відберіть у народу все - і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи вже не створить її... Вмерла мова в устах народу - вимер і народ.
Образотворче мистецтво надає можливість познайомитися вчителеві з художніми цінностями за допомогою зорових відчуттів і сприйняття, значення яких велике в осмисленні сутності педагогічної професії і людинознавства в цілому.
Основна сила музики в яскравій емоційності, у вираженні щиросердечних станів людини. Особлива емоційна чарівність музики, - зазначав Ю.О. Кремльов, -
Loading...

 
 

Цікаве