WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ціннісний зміст педагогічних комунікацій - Реферат

Ціннісний зміст педагогічних комунікацій - Реферат

діалогу, досвід осмислення цінностей, емоційна культура особистості. Індивідуально-рефлексивний етап в цілому орієнтований на інтеріоризацію цінностей, розвиток досвіду смислотворчості і рефлексії на основі глибокого пізнання самого себе.
Як видно із запропонованої характеристики етапів розвитку, діалог - це свого роду лабораторія, поле духовності; він неможливий без спільного пошуку істини. У цій "лабораторії" немає знань у готовому виді, є проблеми і варіанти пошуку: через систему запитань, актуалізацію знань, виявлення прогалин, розкриття творчих здібностей і т.і.
Різновид діалогу - дискусія, - цілеспрямований, упорядкований обмін ідеями, думками всіх учасників обговорення проблеми заради пошуку смислу. Однією з найважливіших ознак дискусії є самоорганізація учасників, тобто здатність присутніх доброзичливо вибудовувати взаємні відносини як основу для поглибленого і різнопланового обговорення проблем.
На думку М.В. Кларіна, дискусія повинна мати такі ознаки:
1) робота групи осіб, які виступають в ролях ведучих і учасників;
2) спрямованість на досягнення цілей;
3) відповідна організація місця і часу роботи;
4) спілкування як взаємодія;
5) включення виступів, вислуховування, використання невербальних виразних засобів і т.д.
Головна мета дискусії - розвиток комунікативної і дискусійної культури в процесі пошуку істини. Серед завдань змістовного плану виділяються усвідомлення та осмислення проблем і протиріч; виявлення необхідної інформації; творча переробка знань; розвиток уміння аргументувати і обґрунтовувати свою точку зору; включення знань у новий контекст і т.п.
Завдання організаційного плану можна сформулювати в такий спосіб: використання як основи взаємодії правила і процедури спільного пошуку істини; реалізація "рольового віяла" у групі; розвиток умінь колективного пошуку; формування тимчасової і просторової єдності.
У наш час використовуються різноманітні форми дискусії: круглий стіл, засідання експертної групи, симпозіум, дебати та ін.
Різноманітні форми дискусії здатні:
1) стимулювати ініціативу і продуктивний обмін ідеями;
2) розвивати рефлексивне мислення;
3) спонукати до пошуку адекватної аргументації і різних способів вираження думки;
4) підвищувати сприйнятливість і толерантність до нових ідей;
5) вчити бачити явище об'ємно і багатопланово;
6) пропонувати способи поглибленої роботи за змістом проблеми і т.п.
Видається цікавою технологія, яка має великий діалогічний потенціал і стимулює високу активність особистості, - технологія розвитку критичного мислення (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл). Ядро цієї технології - три етапи, орієнтовані на психологію пізнавальної діяльності: виклик - осмислення - міркування (рефлексія).
Критичне мислення припускає ввічливий скептицизм, сумніви в загальноприйнятих істинах. Важливо і те, що зазначена технологія стимулює самореалізацію, вироблення власної оригінальної технології навчання.
Обов'язковими умовами для всіх учасників у процесі реалізації технології розвитку критичного мислення є:
1) доброзичливість;
2) доброзичлива критика;
3) дотримання регламенту;
4) прийняття і фіксація всіх ідей;
5) обов'язковість виступу.
Часто педагогічне ціннісне спілкування закінчується словами вихованця "я більше не буду".
Я більше не буду! Це каяття людини від дитинства до тризни!
Чому впродовж всього життя, за різних ситуацій (побутових, виробничих, інтимних…) людина з легкістю промовляє цю обіцянку?
Обіцянку…, але не каяття.
Що ж людина порушує перед власним каяттям? Чи знає вона від природи про рамки своєї праведності? Чи у повній мірі ознаки праведності проголошені у канонізованих "документах", таких як Нагорна проповідь, Моральний кодекс будівника комунізму, кодекс честі, клятва….
Мірилом будь-якого "гріха" людини є втручання до чужого, іншого, незрозумілого або заздрісного.
Первинна та вторинна соціалізація людини, імплантування шляхом інтеріоризації норм, правил та цінностей родини, громади, суспільства, людської спільноти різного формату виступають, на жаль, не повноцінними гарантами негрішності людини.Та й як відомо, найбільший гріх - не мати жодного гріха.
Прощення - це спрямована й завжди конструктивна стратегія поведінки у відповідь на образу. Прощення є прощанням з почуттям гіркоти і образи, з відчуттям болю. Основні шляхи прощення: бажання бути вище від образи, проявити власну великодушність; не помічати кривдника; поділитися з ким-небудь своїми переживаннями; відвідати церкву; дати вихід емоціям, виплакавшись... Прощення - це життєстверджуюча стратегія, віра людини в себе. Це завжди рух "вгору", але за способом його досягнення дуже часто стає рухом "вниз". Психологічна база прощення надзвичайно складна. По-перше, це визнання внутрішнього "еґо" як субстанції, що визначає успішну орієнтацію особистості в соціумі. Саме "еґо" існує у декількох іпостасях: як гарант безпеки особистості, як найбільш агресивний компонент структури особистості…
Механізм прощення базується на здатності людини до сумніву, рефлексії, здатності етично виражати емоції та внутрішні стани. Прощенню передують роздуми за схемою "або-або":
1. Прощати людей, які зробили тобі шкоду, - це просто нерозумно!
2. Якщо я пробачу, то при цьому я відмовляюся від всякого відчуття безпеки!
3. Якщо я пробачу, то ця людина зробить знову те ж саме!
4. Мені страшно прощати цих людей! Прощаючи їх, я виправдовую те, що вони скоїли? Чи не дозволить моє прощення їм зрозуміти, що я згоден з ними?
5. Якщо я прощаю, то я демонструю слабкість?!
За дослідженнями 3% людей вважають, що кривдника неможливо простити, не покаравши його. 22% згодні простити, у разі, коли їх перепросять. 36% людей прощають без будь-яких умов.
Прощення наділене силою, яка може зцілити як наше внутрішнє, так і зовнішнє життя. Воно може змінити наш погляд як на себе, так і на оточуючих. Прощення змінює наше сприйняття світу.
Бувають часи, коли ми сердимося на сили, які здаються більшими, ніж ми самі, або які залишаються поза нашим контролем. Іноді може скластися враження, що життя сповнене проблем чи загроз.
У людини виникає безліч думок чи запитань. Ось лише деякі з тих речей, які можуть спасти вам на думку:
"Мені страшно прощати цих людей. Якщо я їх пробачаю, то хіба тим самим я не виправдовую те, що вони зробили?
Чи не дасть моє прощення їм зрозуміти, що я згоден з ними?"
"Я вагаюся між бажанням поквитатися з цією людиною за завдану мені шкоду і бажанням все це забути".
"Я впевнений у тому, що буду відчувати себе набагато краще після того, як звільнюся від цих образ,
Loading...

 
 

Цікаве