WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ціннісний зміст педагогічної культури - Реферат

Ціннісний зміст педагогічної культури - Реферат


Реферат на тему
Ціннісний зміст педагогічної культури
У процесі розвитку творчості педагога варто звернути увагу на його здатність до педагогічної імпровізації. Імпровізація - це експромт, він не виникає на порожньому місці, але пов'язаний з миттєвим рішенням, несподіваною асоціацією, яка забезпечується досвідом, довгим пошуком. Найвищим моментом імпровізації є осяяння (інсайт), яке викликає почуття радості, полегшення, азарту. Імпровізації властива публічна діяльність, в результаті якої створюється нова ідея, виникають нові стосунки.
Для організації творчого процесу принципове значення має творче самопочуття вчителя, що задає тон педагогічній діяльності, сприятливо впливає на неї. Творче самопочуття педагога складається з таких компонентів:
1) глибоке опрацювання навчального матеріалу, пошук яскравих ідей;
2) оригінально продуманий урок, орієнтований на інтереси і творчий потенціал учнів;
3) вербальна схема вузлових моментів уроку, стимулювання вербальних форм спілкування;
4) постійне бажання пізнати особистість учня;
5) вибудовування стосунків в освітньому процесі на основі гуманістичних цінностей;
6) оцінка власного творчого потенціалу, пошук резервів креативності;
7) установка на успіх;
8) гармонія думок, почуттів і дій у рамках художнього задуму педагогічного процесу і т.п.
Як правило, творчо працюючий учитель здатний прогнозувати і програмувати свою діяльність, впроваджувати інновації, елементи дослідницької діяльності, втілювати творчий задум, бачити проблему, генерувати ідеї і мати здатність до творчого саморозвитку. Цінність такої роботи полягає ще й у тому, що творчий учитель знаходиться в особливому емоційному стані, має емоційну гнучкість, переживає радість творчих відкриттів, його частіше супроводжує успіх.
Дослідники відзначають безпрецедентну "розмитість", аморфність визначення категорії "творча діяльність" та понять, що її обслуговують. Основні положення творчої діяльності педагога викладені в працях К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, А. Тейлера, А. Маслоу, Б. Ліхачова. Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем своєї діяльності через пізнання власної творчої індивідуальності. Нестача творчих здібностей серйозно підриває ефективність роботи педагогічних працівників.
Дехто з вчителів думає, що особисто їм і не вистачає такої здібності, що взагалі ця здібність рідко зустрічається в практиці. Такий погляд на творчу здібність сам по собі є нетворчим. Кожен педагог потенційно володіє творчими здібностями, треба тільки знайти їх в собі, подолати психологічні перешкоди, які обмежують їх розвиток, оволодіти методами творчої діяльності.
Відомі такі рівні творчості (за А. Тейлором): експресивна; продуктивно - наукова та художні продукти; інвентивна (винахідницька); інноваційна - поліпшення за допомогою модифікації; породжуюча - висунення абсолютно нових ідей.
Творчість - це здатність адаптивно реагувати на потребу в нових підходах, здатність осмислено включати в життя щось нове. Для того, щоб активізувати всі свої сили, людині необхідно мати благородну ціль, здатну її запалити, - писав Е. Ренан.
Творчість, - на думку В. Енгельгардта, - сутність мистецтва. Рівною мірою вона сутність науки. Загальний знаменник в обох випадках - здатність людини до творення, а звідси до самовираження. Наукове відкриття, так само, як і мистецтво, несе на собі відбиток особистості того, хто його зробив, але в подальшому своєму житті стає здобутком всього людства.
Таблиця 15
Характеристика вчителів за рівнем творчого потенціалу
З низьким потенціалом З високим потенціалом
Дисципліновані, методичні, слухняні;
Із задоволенням вирішує готові проблеми, але не шукає їх;
Вирішує проблеми відомими та вже випробуваними методами;
Пунктуальні підчас виконання рутинної роботи, дрібних операцій;
Користується довірою колективу тільки за стандартних умов;
Заперечує нормам тільки за умов підтримки;
Схильний до сумнівів.
Бурно реагує на критику;
Змінює свою думку. Думає нестандартно, до рішення підходить інваріантно;
Сам знаходить проблеми та шляхи їх вирішення, шукає нові;
Сміливо використовує різні методи;
Рутинну роботу виконує без бажання, передоручає її;
Прагне до лідерства;
Заперечує існуючі норми, не звертає уваги на сталі звичаї;
Несхильний до сумнівів. Коли розробляє ідеї, не заручається підтримкою керівництва;
Відстоює свою думку.
Розвиток творчості вчителя пов'язаний з його творчою самореалізацією. На думку психологів Р. Мея, В. Шутса, феномен особистості, яка прагне до самореалізації, полягає в таких інтерпретаціях:
1. Свобода особи як "живуча духовність людини, обов'язок і дисципліна, вірно і глибоко усвідомлені". Важливою стороною свободи є відповідальність за свої вчинки і рішення.
2. Індивідуальність - це уміння бути самим собою. Кожна людина унікальна і неповторна. Важливо розуміти власну природу і максимально використовувати свій потенціал.
3. Соціальна інтегрованість. Для особистості велике значення має уміння адаптуватися до соціальних умов. Разом з тим, - це не відмова від власної індивідуальності. Важливо мати на увазі, що чим більш соціально інтегрованою стає людина, тим більше в неї з'являється можливостей реалізувати свою неповторну природу.
4. Освіченість людини як постійне сходження її по сходинках культури (громадянської, духовної, моральної, інтелектуальної, професійної і т.п.).
Здійснюючи процес творчої самореалізації, учитель спрямовує свою діяльність на учня, моделюючи і коригуючи сам процес розвитку особистості як неповторної і унікальної цілісної цінності. Щоб повною мірою реалізувати творчий підхід в освітньому процесі, педагог повинен виявляти прагнення до глибокої самовіддачі, володіти педагогічною інтуїцією, здатністю до професійно виправданої імпровізації.
"Педагогічна культура" як ціннісне поняття ще не "устоялося" і у наукових дослідженнях йде перманентний процес його осмислення.
Аналіз наукових праць різних дослідників (О.В. Барабанщиков, В.Л. Бенін, О.В. Бондаревська, І.Є. Відт, В.М. Гриньова, І.А. Зязюн, О.А. Кобенко, С.С. Муцинов, А.Н. Чалов, П.М. Щербань) показує, що педагогічна культура як спеціальне наукове поняття не є усталеним і потребує всебічного розгляду.
Відомо, що педагогічна культура - надзвичайно змістовне поняття, воно включає в себе великий перелік професійно важливих характеристик особистості вчителя. Найважливішою з них, на наш погляд, є специфічна чуттєва орієнтація педагога на різні напрямки та об'єкти своєї професійної діяльності, тобто емоційна активність, емоційна підсистема ціннісних орієнтацій вчителя. Емоційний стан педагога, який виражається в таких "почуттєвих установках", як прагнення, бажання і визначення цілей, являє собою суттєвий механізм регулювання педагогічної діяльності. Цей механізм має ієрархічну структуру, яку можнадиференціювати через такі поняття, як емоційна реакція, емоційний стан, емоційне ставлення. У наведеному ряді понять, які позначають різні рівні відображення дійсності у формі переживання, найбільш змістовним є емоційне ставлення. Емоції насправді є незамінними для прийняття раціонального рішення. Позбавлені емоцій люди можуть виконувати абстрактні інтелектуальні завдання, але вони не здатні практично розмірковувати про людські цінності."(Фуллан)
На нашу думку, всі
Loading...

 
 

Цікаве