WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологія обґрунтування аксіологічної парадигми - Реферат

Методологія обґрунтування аксіологічної парадигми - Реферат

Викладання педагогіки будується на основі осмислення професійної діяльності вчителя, зв'язку педагогіки з практикою навчання і виховання, уваги до традицій і врахування новітніх досягнень педагогічної науки, розвитку вітчизняної і світової культури (кроскультурний аспект), творчого використання теорії і практики освіти, варіативного підходу до вирішення педагогічних проблем, діалектичного поєднання традицій і інновацій у педагогіці.
Вітчизняними та зарубіжними дослідниками (І.А. Зязюн, І.Д. Бех, В.П. Андрущенко, М. Михальченко, Г.О. Балл, Т.В. Іванова, М.Б. Євтух, В.Г. Кремень, О.В. Сухомлинська, В.І. Андрєєв, Є.В. Бондаревська, В.А. Сластьонін і ін.) конституйовано такі метапринципи педагогіки: аксіологічний, культурологічний, антропологічний, гуманістичний, синерге-тичний і герменевтичний, кожен з яких має свійхарактерний зміст.
Метою освіти в Україні є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.
Загалом систему цінностей особистості можна коротко охарактеризувати трьома ключовими поняттями: нелінійність, самоорганізація, відкритість системи. Якраз такі системи вивчає міждисциплінарний напрямок наукових досліджень - синергетика. Синергетика як нова парадигма, як підхід до розуміння розвитку відкритих нелінійних систем важлива, на наш погляд, перш за все, як стиль, спосіб мислення, як підхід до проблеми, що аналізується.
На основі синергетичного світогляду вибудувана сучасна теоретична модель формування особистості. В.А. Сластьонін, досліджуючи синергетичну парадигму, робить висновок про її внутрішні, істотні зв'язки з полісуб'єктною ідеологією освітнього процесу. Синергетика дозволяє методологічно підсилити модель формування особистості, відійти від маніпулятивної педагогіки, сприяє свободі самовираження та самореалізації особистості в освітньому середовищі.
Діалектика наукового підходу до проектування діяльності керівника досліджена О.В. Євдотюк і передбачає пошук нових методологічних шляхів, що можуть створити інваріантну основу сучасної освітньої парадигми. Аксіологічна модель управління освітою на синергетичних засадах лише формується. Проте вже досягнута можливість окреслити її основні компоненти.
По-перше, відкритість освіти і творчий характер навчання. Світоглядна інтерпретація ідей синергетики може слугувати основою відкритого і цілісного сприйняття та усвідомлення світу.
По-друге, розгорнення інтеграції різних способів оволодіння людиною світу мистецтва, філософії, міфології, науки, релігії та ін. Сучасна освіта як засіб освоєння світу повинна забезпечити поєднання різних способів його сприйняття і тим самим збільшити творчий потенціал людини для вільних і осмислених дій, цілісного відкритого пізнання і усвідомлення дійсності.
Інтеграція різних способів освоєння людиною світу до цього часу не знайшла необхідного відображення у сучасній освіті. Система освіти поки що сліпо копіює постійно зростаючу диференціацію науки, намагаючись охопити абсолютно все.
По-третє, розвиток і включення у процес освіти сучасних природничо-наукових, зокрема синергетичних уявлень про відкритість світу, цілісність і взаємозв'язок людини, природи і суспільства; когерентність і нелінійність розвитку; хаос і випадковість як конструктивні начала. Розвиток у такому випадку розуміється не як однолінійний, односпрямований процес, пов'язаний з необхідністю, а як процес, що містить у собі можливість "вибору" одного з багатьох шляхів, "вибору", який визначається випадковістю. Людині властива свобода волі, яка полягає у здатності до вибору. Мірою свободи вибору є діапазон допустимих варіантів поведінки, які дозволяються індивіду суспільства.
Безлад, нестабільність, хаос не є, з точки зору синергетики, чимось нищівним, деструктивним, відхиленням від магістрального шляху еволюції, а виступають необхідним її етапом, конструктивним началом, яке веде до організації нових, більш складних структур навчального процесу.
По-четверте, вільне користування різними інформаційними системами, які сьогодні відіграють не меншу роль у світі, ніж безпосереднє спілкування з викладачем. Синергетична теорія переконливо довела, що розвиток можливий лише у відкритих (дисипативних) системах, які постійно обмінюються з навколишнім середовищем речовиною, енергією та інформацією.
Люди, на відміну від тварин, можуть переносити інформацію не лише за допомогою генетичного коду, але й за допомогою навчання, яке у тваринному світі обмежене. Саме тому, вважає Г. Хакен, така значна частина нашої культури спирається на навчання як новий засіб передачі інформації з покоління в покоління.
Комунікація розуміється як:
а) засіб зв'язку будь-яких об'єктів матеріального і духовного світу;
б) спілкування - передача інформації від людини до людини;
в) передача і обмін інформациєю у суспільстві з метою впливу на нього
По-п'яте, особистісна спрямованість процесу освіти, коли за вихідне береться не соціум як цілісна систем'а, а людина з її неповторністю, як постійне джерело стихійності, невпорядкованості, і в той же час - джерело розвитку. У відкритому світі людська індивідуальність є основою суспільних зв'язків людей. Складність і різноманітність завдань, що постають перед суспільством, потребують індивідуальної ініціативи, а отже, індивідуальної різноманітності. Саме тому вільний розвиток індивідуальності є умовою розвитку суспільства. Для відкритої системи освіти це положення виступає основоположним фактором, тоді як класична модель освіти передбачає жорсткі норми, що уніфікують людську індивідуальність. Адже вона спрямована на організацію освіти групи, колективу.
По-шосте, синергетична модель освіти припускає зміну ролі вчителя: перехід до спільних дій з учнем у нових ситуаціях у відкритому, змінному, незворотному світі. Результати досліджень показали, що більшість педагогів зазнають труднощів: а) при перебудові особистої позиції у відношеннях з тим, хто навчається, від авторитарного управління до спільної діяльності і співпраці; б) при переході від орієнтації на репродуктивні учбові завдання
Loading...

 
 

Цікаве