WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Узгодженість та суперечливість ціннісних орієнтацій - Реферат

Узгодженість та суперечливість ціннісних орієнтацій - Реферат

екзистенціалу у кожного з них формували сім'я, школа та громадськість. Важливим чинником виступає самостійне внутрішнє прагнення абітурієнта до виборупрофесії вчителя.
Проблему розвитку у студентів ВНЗ професійних цінностей учителя досліджували В. Ядов, А. Ручка, Ф. Василюк, А. Вайсбург, А. Здравомислов, Ю. Кулюткін, М. Нікандров, Є. Павлютенков, В. Сластєнін, І. Зязюн, І. Бех, М. Євтух та інші.
Юнацькому віку студентів притаманні риси романтизму та упередженості, життєвої активності та самовпевненості, пошуку свого місця в житті. Але ці "генетичні" характеристики залежать від здатності та спроможності до самовдосконалення, вміння визначати мету і досягати її. Цей постулат протиріччя виступає основним чинником конфлікту життєвих цінностей людей студентського віку, який, за класифікацією Е. Еріксона, є конфліктом між життєвою активністю та зосередженістю на собі.
Таблиця 11
Зміст конфлікту Вік людини
1. Конфлікт між довір'ям та недовір'ям до навколишнього світу. Від народження - до року життя.
2. Конфлікт між почуттям незалежності, відчуттям сорому та сумнівів. 1-3 роки
3. Конфлікт між ініціативністю та почуттям провини. 4-5 років
4. Конфлікт між працьовитістю та почуттям неповноцінності. 6-11 років
5. Конфлікт між розумінням приналежності до певної статі та нерозумінням форм поведінки, відповідних даній статі.
12-18 років
6. Конфлікт між прагненням до інтимних стосунків та відчуттям ізольованості від оточуючих. Раннє зростання
7. Конфлікт між життєвою активністю та зосередженістю на собі, на своїх вікових проблемах. Нормальне зростання
8. Конфлікт між відчуттям повноти життя та відчаєм. Пізнє зростання
В оцінці систем цінностей студента може бути виділений критерій, який полягає у виявленні відмінностей між цінностями, які пропонує освіта і тим, що реально засвоює студент. Ці відмінності виявляються в природних умовах існування; в штучно-технічному середовищі існування; в морально-духовному середовищі; в середовищі професійної діяльності. З точки зору характеру протиріч у системі цінностей такий критерій може бути виведений із типів суперечливих взаємодій: гострої, рівноважної, прихованої, безпосередньої, асиметричної та симетричної.
Істотним елементом процесу неузгодженості цінностей є ціннісне протиріччя. Воно може існувати між різними протилежними смислами та значеннями, коли у педагога виникає протиставлення рівних цінностей, старого та нового досвіду діяльності. У цьому смислі ціннісне протиріччя переживається педагогом як складність вибору та прийняття рішення. Оптимальний спосіб вирішення такого протиріччя полягає в організації та самому процесі ціннісно-орієнтуючої діяльності, переживань, незадоволення собою, находження засобів реалізації інших ціннісних орієнтацій в іншій діяльності.
Концептуальною основою ціннісного протиріччя є принцип біполярності: "Стверджуючи що-небудь, ми з необхідністю завжди що-небудь заперечуємо".
Один із шляхів вирішення ціннісних протиріч реальний у процесі узгодження цінностей з використанням методичного прийому зміни позицій суб'єктів педагогічної взаємодії. Міжсуб'єктна діяльність щодо узгодження цінностей у такому випадку проходить три етапи:
1. Організація або використання ситуації, яка склалася, за якої ціннісні протиріччя, що відхиляють поведінку суб'єктів від оптимальної лінії досягнення цілі, та свідчить про наявність у кожного з учасників взаємодії інших мотивів, які спричиняють зміну смислу ситуації.
2. Виокремлення умов, за яких ціннісні протиріччя, які відхиляють поведінку суб'єктів від оптимальної лінії, зникають або перетворюються, і на цій основі проводиться оцінка мотивів.
3. Формування зміненої позиції суб'єктів освітнього процесу, що призводить до зміни смислового утворення.
С.Г. Вершловський виокремлює декілька груп найбільш суттєвих протиріч.
Перша група - протиріччя між соціальними та професійними аспектами діяльності.
Друга група - внутрішні та зовнішні протиріччя суб'єкта діяльності. Внутрішні пов'язані з невідповідністю між прагненнями та власними професійними можливостями педагога. Зовнішні відображають неузгодженість між творчими прагненнями та необхідністю узгодження їх з колективом, керівництвом...
Третя група протиріч відображає неузгодженість між діяльністю педагога та існуючими педагогічними "канонами", нормативами, узаконеними вимогами, механізмами затвердження нового. Тут узгодження відбувається по лінії "педагог-традиція".
Фабулою дослідження виступає колосальний розрив між декларованими цінностями (конституційними, великі гроші, крупні виграші, закордонні курорти...) та реальними можливостями абсолютної більшості нашої молоді, за винятком "яппі".
Зростання децильного коефіцієнту (% відношення між "багатими" та "бідними") загрожує соціальним диспаритетом молодого покоління з вищою освітою і є підґрунтям для маргіналізації чи навіть виключення з соціальної активності.
Нами було проведено цікаве дослідження в Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Респондентами виступали початкуючі вчителі зі стажем роботи від трьох до п'яти років. Дослідження проводилося за методикою Л.В. Сохань та І.Г. Єрмакова.
На питання "Від чого залежить Ваше життя?", (в%) респонденти дали такі узагальнені відповіді:
1) переважно від зовнішніх обставин - 25,33;
2) рівною мірою від зовнішніх обставин і від мене - 29,58;
3) переважно від мене - 17,25.
Ми констатуємо недооцінку молодими педагогами суб'єктивного фактора життєтворчості, що є причиною соціальної інфантильності та наслідком невизначеності, невміння чи небажання визначати власні цілі (мету) життя на перспективу.
Наше дослідження щодо "конфлікту" понять "цінність-доступність" базується на методиці Є.Б. Фанталової. Ця методика допомагає розкрити протиріччя в системі "хочу - можу"; "треба - хочу"; "хочу - не можу"; "можу - не хочу".
Рекомендуємо визначити рівні сформованості ціннісних орієнтацій педагога за методикою Б.С. Круглова (адаптований варіант методики М. Рокича).
Респондентові пропонується список основних цілей (Т-цінності), яких люди прагнуть досягнути в житті, та основних якостей людини (І-цінності). Необхідно вказати важливість цих цілей та якостей для себе, проставивши в кожному пункті бали від 1 до 5 (1 бал - найменш значуща ціль; 5 балів - найбільш значуща).
Ціннісні орієнтації особистості розділяються на дві групи (на основі того, яким цілям та задачам служить та або інша цінність).
I група - цінності-цілі (термінальні цінності). Т-цінності відображають основні цілі людини та її довготривалу життєву перспективу.
II група - цінності-засобу (інструментальні цінності). І-цінності характеризують шляхи, які вибираються для досягнення цілей життя, вони інструмент реалізації
Loading...

 
 

Цікаве